
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Ярошевська В.М. Чабан В.Й.
Охорона праці в галузі
Рекомендовано Міністерством освіти та науки України
як навчальний посібник для студентів
вищих навчальних закладів
Київ 2004
Рецензенти:
Є.М. Бабіч, доктор техн. наук, професор, зав. кафедрою інженерних конструкцій УДУВГП;
М.М. Гіроль, доктор техн. наук, професор, зав. кафедрою каналізації і сантехніки УДУВГП.
Рекомендовано
Міністерством освіти та науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Ярошевська В.М., Чабан В.Й.
Я 77 Охорона праці в галузі: Навчальний посібник.— К.: ВД "Професіонал", 2004.—288с.
ІSВN 966-8556-17-8
Навчальний посібник друкується вперше. Розглядаються теоретичні та практичні аспекти охорони праці в будівельній галузі. Наведено необхідні дані щодо правових та організаційних питань, місця і значення СУОПГ в системі управління функціонуванням галузевих об'єктів. Аналізуються умови праці за показниками шкідливості та небезпечності виробничого середовища, а саме: наскільки важким та напруженим є трудовий процес під впливом травмонебезпечних факторів, притаманних будівельної галузі.
Розглянуто чинники пожежної небезпеки будівельних об'єкті», їх особливості, характерні властивості та засоби захисту від пожеж.
ВСТУП
Демократизація суспільства, перехід до ринкових економічних відносин вимагають корінного покращення умов праці, охорони життя і здоров'я людей у всіх галузях народного господарства.
Реформування економіки в нашій країні стало причиною змін в організації діяльності в будівельній галузі. З'явилися нові інформаційні технології, впроваджуються автоматизовані виробничі процеси, нові матеріали. Особливо зросло значення людського чинника в складних ергатичних системах, які діють у будівельній галузі.
Будівельна галузь нині розпалася на численні підприємства, об'єднання, асоціації, корпорації, спільні та малі підприємства. Запровадження ринкових відносин, залучення великої кількості робочої сили в малих, орендних та приватних підприємствах потребує від керівників галузевих об'єктів відповідних знань, умінь, навичок забезпечення контролю і нагляду за режимом діяльності та відпочинку, за оптимізацією праці, та вдосконаленням системи управління охороною праці.
Система управління охороною праці на об'єктах будівельної галузі є складовою частиною загальнодержавного управління охороною праці в Україні.
Виконання будівельно-монтажних робіт вимагає від керівників об'єктів, служби охорони праці, центральних органів управління галузі, інженерно-технічних працівників, трудових колективів і профспілок підприємств великого напруження, моральних, фізичних, духовних сил і в першу чергу — знань з техніки безпеки.
Керівники галузевих підприємств та акціонерних організацій не завжди дотримуються санітарно-гігієнічних вимог щодо створення відповідних умов праці. Більшість власників приватних підприємств мають низький рівень знань щодо законодавчих і нормативних вимог охорони праці.
Аналіз причин виробничого травматизму при розслідуванні нещасних випадків на будівельних підприємствах недержавної форми власності свідчить про те, що керівники та посадові особи слабо підготовлені з питань охорони праці, не створюють служби охорони праці, не забезпечують працюючих нормативною документацією і не розробляють посадових інструкцій щодо охорони праці.
До специфічних особливостей будівельної галузі слід віднести безперервну зміну умов виконання робіт, спричинену порядком застосування різних будівельних матеріалів, та конструкцій, постійне переміщення робочих місць будівельників, в межах споруд, що зводяться, а також зміна метеорологічних і гідрологічних умов залежно від пори року і району забудови, інші чинники.
Усе це ускладнює розробку обґрунтованих рекомендацій щодо запобігання аваріям, виробничому травматизму та професійним захворюванням.
Безумовно, позначається і те, що понад 70 відсотків основних фондів фізично є зношеними і морально застарілими. Майже 90 відсотків серійно випущених машин, механізмів, обладнання та інструментів мають конструктивні недоліки, технологічні дефекти або не відповідають вимогам безпеки. В сучасних умовах економічної нестабільності вкрай низька забезпеченість об'єктів будівельної галузі засобами охорони праці, засобами індивідуального та колективного захисту від дії небезпечних та шкідливих виробничих чинників. Будівельно-монтажні та інші роботи проводяться з порушенням правил і норм охорони праці.
Робітники більшості галузевих підприємств забезпечуються засобами індивідуального захисту тільки на 30-50 відсотків, виходять на роботу без спецодягу, без спецвзуття, захисних шоломів та інших видів захисту. З боку керівників галузевих об'єктів не здійснюється відповідний контроль та нагляд.
У більшості підприємств та організацій будівельної галузі перестала діяти єдина система управління охороною праці. В статутах великих компаній не відображено конкретні обов'язки щодо охорони праці, не передбачене централізоване навчання, перевірка знань за допомогою атестацій та переатестацій посадових осіб.
Вдосконалення механізму єдиної системи управління охороною праці в галузі значною мірою залежить від фахової підготовки спеціалістів. А це вимагає зміни змісту і методів навчання.
Упровадження у навчальну програму нової нормативної дисципліни "Охорона праці в галузі" є важливим елементом навчального процесу на завершальному етапі підвищення рівня знань студентів щодо охорони життя і здоров'я людей.
Введенням нормативної дисципліни "Охорона праці в галузі" встановлюються єдині вимоги до організації навчання в області охорони праці.
Метою дисципліни "Охорона праці в галузі" є формування у студентів переконань щодо важливості питань охорони праці, їх пріоритетності на фоні суто виробничих питань.
Навчальний посібник написано згідно програми дисципліни "Охорона праці в галузі" для студентів будівельних спеціальностей. Книга може бути корисною для інженерів, що працюють над підвищенням надійності будівельних конструкцій і машин, вдосконаленням технології і організації праці в будівельній галузі.
Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
1.1 Система управління охороною праці в галузі
Система управління охороною праці в галузі (СУОПГ) є складовою частиною системи управління охороною праці в державі та системи управління функціонуванням галузі в цілому.
Для розробки системи управління безпекою праці в галузі, необхідно вивчити і проаналізувати галузеві чинники, що впливають на умови діяльності працівників, залежно від специфіки тих чи інших видів робіт.
Галузеві чинники, що формують умови праці, умовно поділяються на чотири групи:
1. Санітарно-гігієнічні (освітленість, мікрокліматичні умови, вібрація, шум, різні види випромінювань, біологічні чинники та ін.);
2. Психофізіологічні (фізичні і нервово психічні навантаження, монотонність або інтенсивність трудових процесів, режим праці та відпочинку, ступінь ризику, травмонебезпечність);
3. Соціально-психологічні (мікроклімат у колективі, групові та між групові відносини та ін.);
4. Естетичні (архітектурно-художнє оформлення інтер'єрів, художньо-конструкторські особливості робочого місця).
До основних напрямків, за якими повинна розроблятися СУОПГ, слід віднести:
° розробку, конструювання та впровадження нових, безпечних технічних систем, машин, механізмів, обладнання і технологічних процесів;
° ліквідацію небезпечних і шкідливих чинників в умовах діючих галузевих організацій;
° розробку комплексу соціальних і санітарко-оздоровчих заходів для створення комфортних умов праці;
° покращення культури виробництва, промислової естетики;
° впровадження стандартів безпеки праці ССБП;
° дотримання правил, норм, інструкцій з техніки безпеки і виробничої санітарії;
° підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників;
° підвищення технологічної та трудової дисципліни. Система управління безпекою праці в умовах галузі не повинна замикатися в установлених рамках, вона має носити динамічний характер і постійно розвиватися і вдосконалюватися. Вдосконалення профілактичної роботи з техніки безпеки дає можливість комплексно вирішувати питання зменшення виробничого травматизму та рівня професійної захворюваності.
Система управління безпеки праці — це комплекс профілактичних заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки у всіх організаціях, установах і підприємствах галузі незалежно від форм господарювання.
Вся профілактична робота по організації здорових і безпечних умов праці на галузевих об'єктах передбачає централізоване керівництво цими питаннями зі сторони міністерств і відомств та широким залученням трудових колективів і служб охорони праці, всіх структурних підрозділів галузевих об'єктів.
СУОПГ передбачає такі організаційні заходи:
° щоденний розгляд питань охорони праці в низових ланках галузевих об'єктів.
° звіти керівників структурних підрозділів про стан техніки безпеки, про кількість виявлення порушень внаслідок щоденних перевірок охорони праці на робочих місцях.
На стан СУОПГ суттєво впливає тривалість періоду планувальних заходів щодо охорони праці. Можливості СУОПГ будуть обмеженими, якщо вся робота з безпеки праці буде плануватися на один рік.
Уся робота щодо охорони праці в галузевих будівельних організаціях має здійснюватися на базі п'ятирічного "Комплексного плану покращення умов охорони праці і санітарно-оздоровчих заходів". Довготривале планування дасть можливість розробляти і впроваджувати заходи, спрямовані на підвищення рівня безпеки будівельних, землерийне- гранспортних машин, технологічних процесів і трудових операцій на окремих травмонебезпечних ділянках. Основою для розробки комплексних планів у галузевих будівельних підприємствах та організаціях має стати аналіз виробничого травматизму, професійної захворюваності, та умов праці. Такий аналіз розробляється на підставі актів про нещасні випадки, лікарняних листів про тимчасову втрату непрацездатності. Важлива паспортизація умов праці, перелік небезпечних та шкідливих виробничих чинників та даних санітарно-технічних паспортів галузевих об'єктів.
Для перспективного планування дуже важливим є складання комплексних п'ятирічних планів на всіх рівнях управління безпекою праці, від майстра дільниці до найвищого керівного рівня. Такий підхід дозволить розробити єдину схему управління охороною праці від низових ланок до галузі в цілому.