МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Ярошевська В.М. Чабан В.Й.

Охорона праці в галузі

Рекомендовано Міністерством освіти та науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Київ 2004

Рецензенти:

Є.М. Бабіч, доктор техн. наук, професор, зав. кафедрою інженерних конструкцій УДУВГП;

М.М. Гіроль, доктор техн. наук, професор, зав. кафедрою каналізації і сантехніки УДУВГП.

Рекомендовано

Міністерством освіти та науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Ярошевська В.М., Чабан В.Й.

Я 77 Охорона праці в галузі: Навчальний посібник.— К.: ВД "Професіонал", 2004.—288с.

ІSВN 966-8556-17-8

Навчальний посібник друкується вперше. Розглядаються теоретичні та практичні аспекти охорони праці в будівельній галузі. Наведено необхідні дані щодо правових та організаційних питань, місця і значення СУОПГ в системі управління функціонуванням галузевих об'єктів. Аналізуються умови праці за показниками шкідливості та небезпечності виробничого середовища, а саме: наскільки важким та напруженим є трудовий процес під впливом травмонебезпечних факторів, притаманних будівельної галузі.

Розглянуто чинники пожежної небезпеки будівельних об'єкті», їх особливості, характерні властивості та засоби захисту від пожеж.

ВСТУП

Демократизація суспільства, перехід до ринкових економічних відносин вимагають корінного покращення умов праці, охорони життя і здоров'я людей у всіх галузях народного господарства.

Реформування економіки в нашій країні стало причиною змін в організації діяльності в будівельній галузі. З'явилися нові інфор­маційні технології, впроваджуються автоматизовані виробничі про­цеси, нові матеріали. Особливо зросло значення людського чинни­ка в складних ергатичних системах, які діють у будівельній галузі.

Будівельна галузь нині розпалася на численні підприємства, об'єднання, асоціації, корпорації, спільні та малі підприємства. Зап­ровадження ринкових відносин, залучення великої кількості робочої сили в малих, орендних та приватних підприємствах потребує від керівників галузевих об'єктів відповідних знань, умінь, навичок за­безпечення контролю і нагляду за режимом діяльності та відпочин­ку, за оптимізацією праці, та вдосконаленням системи управління охороною праці.

Система управління охороною праці на об'єктах будівельної галузі є складовою частиною загальнодержавного управління охо­роною праці в Україні.

Виконання будівельно-монтажних робіт вимагає від керівників об'єктів, служби охорони праці, центральних органів управління га­лузі, інженерно-технічних працівників, трудових колективів і проф­спілок підприємств великого напруження, моральних, фізичних, ду­ховних сил і в першу чергу — знань з техніки безпеки.

Керівники галузевих підприємств та акціонерних організацій не завжди дотримуються санітарно-гігієнічних вимог щодо створення відповідних умов праці. Більшість власників приватних підприємств мають низький рівень знань щодо законодавчих і нормативних ви­мог охорони праці.

Аналіз причин виробничого травматизму при розслідуванні нещасних випадків на будівельних підприємствах недержавної форми власності свідчить про те, що керівники та посадові особи слабо підготовлені з питань охорони праці, не створюють служби охорони праці, не забезпечують працюючих нормативною документацією і не розробляють посадових інструкцій щодо охорони праці.

До специфічних особливостей будівельної галузі слід віднести безперервну зміну умов виконання робіт, спричинену порядком за­стосування різних будівельних матеріалів, та конструкцій, постійне переміщення робочих місць будівельників, в межах споруд, що зво­дяться, а також зміна метеорологічних і гідрологічних умов залеж­но від пори року і району забудови, інші чинники.

Усе це ускладнює розробку обґрунтованих рекомендацій щодо запобігання аваріям, виробничому травматизму та професійним захворюванням.

Безумовно, позначається і те, що понад 70 відсотків основних фондів фізично є зношеними і морально застарілими. Майже 90 відсотків серійно випущених машин, механізмів, обладнання та інструментів мають конструктивні недоліки, технологічні дефекти або не відповідають вимогам безпеки. В сучасних умовах еконо­мічної нестабільності вкрай низька забезпеченість об'єктів буді­вельної галузі засобами охорони праці, засобами індивідуального та колективного захисту від дії небезпечних та шкідливих виробни­чих чинників. Будівельно-монтажні та інші роботи проводяться з порушенням правил і норм охорони праці.

Робітники більшості галузевих підприємств забезпечуються засобами індивідуального захисту тільки на 30-50 відсотків, вихо­дять на роботу без спецодягу, без спецвзуття, захисних шоломів та інших видів захисту. З боку керівників галузевих об'єктів не здійснюється відповідний контроль та нагляд.

У більшості підприємств та організацій будівельної галузі пе­рестала діяти єдина система управління охороною праці. В стату­тах великих компаній не відображено конкретні обов'язки щодо охорони праці, не передбачене централізоване навчання, перевірка знань за допомогою атестацій та переатестацій посадових осіб.

Вдосконалення механізму єдиної системи управління охороною праці в галузі значною мірою залежить від фахової підготовки спец­іалістів. А це вимагає зміни змісту і методів навчання.

Упровадження у навчальну програму нової нормативної дис­ципліни "Охорона праці в галузі" є важливим елементом навчаль­ного процесу на завершальному етапі підвищення рівня знань сту­дентів щодо охорони життя і здоров'я людей.

Введенням нормативної дисципліни "Охорона праці в галузі" встановлюються єдині вимоги до організації навчання в області охорони праці.

Метою дисципліни "Охорона праці в галузі" є формування у студентів переконань щодо важливості питань охорони праці, їх пріо­ритетності на фоні суто виробничих питань.

Навчальний посібник написано згідно програми дисципліни "Охорона праці в галузі" для студентів будівельних спеціальностей. Книга може бути корисною для інженерів, що працюють над підви­щенням надійності будівельних конструкцій і машин, вдосконален­ням технології і організації праці в будівельній галузі.

Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування

1.1 Система управління охороною праці в галузі

Система управління охороною праці в галузі (СУОПГ) є скла­довою частиною системи управління охороною праці в державі та системи управління функціонуванням галузі в цілому.

Для розробки системи управління безпекою праці в галузі, не­обхідно вивчити і проаналізувати галузеві чинники, що впливають на умови діяльності працівників, залежно від специфіки тих чи інших видів робіт.

Галузеві чинники, що формують умови праці, умовно поділя­ються на чотири групи:

1. Санітарно-гігієнічні (освітленість, мікрокліматичні умови, вібрація, шум, різні види випромінювань, біологічні чинники та ін.);

2. Психофізіологічні (фізичні і нервово психічні навантаження, монотонність або інтенсивність трудових процесів, режим праці та відпочинку, ступінь ризику, травмонебезпечність);

3. Соціально-психологічні (мікроклімат у колективі, групові та між групові відносини та ін.);

4. Естетичні (архітектурно-художнє оформлення інтер'єрів, художньо-конструкторські особливості робочого місця).

До основних напрямків, за якими повинна розроблятися СУОПГ, слід віднести:

° розробку, конструювання та впровадження нових, безпеч­них технічних систем, машин, механізмів, обладнання і технологіч­них процесів;

° ліквідацію небезпечних і шкідливих чинників в умовах діючих галузевих організацій;

° розробку комплексу соціальних і санітарко-оздоровчих за­ходів для створення комфортних умов праці;

° покращення культури виробництва, промислової естетики;

° впровадження стандартів безпеки праці ССБП;

° дотримання правил, норм, інструкцій з техніки безпеки і ви­робничої санітарії;

° підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників;

° підвищення технологічної та трудової дисципліни. Система управління безпекою праці в умовах галузі не повинна замикатися в установлених рамках, вона має носити динамічний характер і по­стійно розвиватися і вдосконалюватися. Вдосконалення профілак­тичної роботи з техніки безпеки дає можливість комплексно вирі­шувати питання зменшення виробничого травматизму та рівня про­фесійної захворюваності.

Система управління безпеки праці — це комплекс профілак­тичних заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки у всіх організаціях, установах і підприємствах галузі незалежно від форм господарювання.

Вся профілактична робота по організації здорових і безпечних умов праці на галузевих об'єктах передбачає централізоване керів­ництво цими питаннями зі сторони міністерств і відомств та широ­ким залученням трудових колективів і служб охорони праці, всіх структурних підрозділів галузевих об'єктів.

СУОПГ передбачає такі організаційні заходи:

° щоденний розгляд питань охорони праці в низових ланках галузевих об'єктів.

° звіти керівників структурних підрозділів про стан техніки безпеки, про кількість виявлення порушень внаслідок щоденних перевірок охорони праці на робочих місцях.

На стан СУОПГ суттєво впливає тривалість періоду плану­вальних заходів щодо охорони праці. Можливості СУОПГ будуть обмеженими, якщо вся робота з безпеки праці буде плануватися на один рік.

Уся робота щодо охорони праці в галузевих будівельних орга­нізаціях має здійснюватися на базі п'ятирічного "Комплексного плану покращення умов охорони праці і санітарно-оздоровчих заходів". Довготривале планування дасть можливість розробляти і впровад­жувати заходи, спрямовані на підвищення рівня безпеки будівель­них, землерийне- гранспортних машин, технологічних процесів і тру­дових операцій на окремих травмонебезпечних ділянках. Основою для розробки комплексних планів у галузевих будівельних підприє­мствах та організаціях має стати аналіз виробничого травматизму, професійної захворюваності, та умов праці. Такий аналіз розроб­ляється на підставі актів про нещасні випадки, лікарняних листів про тимчасову втрату непрацездатності. Важлива паспортизація умов праці, перелік небезпечних та шкідливих виробничих чинників та даних санітарно-технічних паспортів галузевих об'єктів.

Для перспективного планування дуже важливим є складання комплексних п'ятирічних планів на всіх рівнях управління безпекою праці, від майстра дільниці до найвищого керівного рівня. Такий підхід дозволить розробити єдину схему управління охороною праці від низових ланок до галузі в цілому.