
- •23. Правовий вакуум та способи його заповнення.
- •24. Нормативно-правові та правозастосовчі колізії та способи їх подолання та попередження.
- •25. Поняття та мета тлумачення нормативно-правових приписів.
- •26. Поняття та способи тлумачення нормативно-правових приписів.
- •27. Особливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України та інших нормативно-правових приписів.
- •28. Особливості тлумачення нормативно- правових приписів міжнародних договорів України.
- •29. Правовий вплив: поняття, форми.
- •30. Правові засоби: поняття, види.
- •31. Поняття, предмет та метод сфери правового регулювання.
- •2. Функції та місце загальної теорії права у системі юридичних наук.
- •3. Об’єкт та предмет загальної теорії права.
- •4. Методологія загальної теорії права.
- •15. Поняття та структура системи джерел права.
- •21. Нормативно-правова конкуренція та способи її попередження і подолання.
- •20. Передумови та поняття правозастосування.
- •33. Механізм та стадії правового регулювання.
- •32. Межі, типи та сфери правового регулювання.
- •34. Поняття, ознаки, елементи, функції правової системи суспільства.
- •9. Правотворчість поняття, види, принципи.
- •10. Основні стадії правотворчості.
- •11. Особливості законотворчості.
- •12. Правотворча техніка: поняття, склад.
- •12. Правотворча техніка: поняття, склад.
20. Передумови та поняття правозастосування.
Застосування нормативно-правових приписів – це діяльність компетентних суб’єктів, що спрямована на індивідуалізацію нормативно-правових приписів та створення необхідних передумов для їх реалізації. Передумови правозастосування:відсутність достатніх підстав для здійснення суб’єктивного права (напр., здійснення права на пенсійне забезпечення починається після прийняття розпорядження про призначення пенсії), потреба у визнанні певних обставин юридично значимими (напр., визнання громадянина за рішенням суду безвісно відсутнім),наявність перешкод у здійсненні суб’єктивного права (напр., рішенням суду присуджено звільнитинезаконно займане приміщення), виникнення спору між суб’єктами щодо прав і обов’язків (напр., рішення про спадкування особистих речейспадкодавця), невиконання обов'язків у добровільному порядку (напр., рішенням суду сторона, яка не виконала договір постачання, зобов’язується поставити продукцію, якої не вистачає),неналежне користування правом чи неналежне виконання обов'язку (напр., рішенням суду встановлюється розмір участі кожного з неповнолітніх дітей щодо утримання своїх непрацездатних батьків), необхідність прийняття правозастосовчого акту про нагородження, інший вид заохочення (напр., наказдиректора про виплату премії працівнику), потреба у встановленні міри юридичної відповідальності (напр., вирок суду про застосування певного виду покарання до злочинця, розпорядження про оголошення догани працівнику), потреба у здійсненні контролю щодо правомірності прийняття актів, близьких до правозастосовчих (напр.:а) державна реєстрація змін до статуту підприємства, б) оформлення акту про прийняття об’єктанерухомості в експлуатацію, в) заміна свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, г) видача дублікаталіцензії на здійснення певного виду господарської діяльності, д) посвідчення нотаріусом факту, що громадянин є живим)
33. Механізм та стадії правового регулювання.
Механізм та стадії правового регулювання – це система спеціальних правових засобів, за допомогою яких здійснюється впорядкування суспільних відносин.Стадії правового регулювання: регламентація, правореалізація, правові відносини правозастосування.
32. Межі, типи та сфери правового регулювання.
Сфера правового регулювання – це соціальний прострір, в якому може здійснюватися правовий вплив на учасників суспільних відносин. Види: Сфера потенційного правового регулювання – йе соціальний простір, де потенційно може здійснюватися правовий вплив на учасників суспільних відносин. Сфера необхідного правового регулювання – це соціальний простір, в межах якого існує обєктивна потреба в здійсеннні правового впливу на учасників суспільних відносин і впорядкуванні таких відносин. Сфера хаконодавчого регулювання – це соціальний простір, де здійснюється правово регламентація суспільних відносин. Сфера правореалізаційного регулювання – це соціальний простір, де нормативно-правові приписи реально здійснюються учасниками суспільних відносин. Тип правового регулювання – це порядок сполучення дозволів, зобовязань та заборон для впорядкування суспільних відносин.Види: Загальнодозвільний – це такий порядок сполучення способів регулювання, за якого найбільша частка належить дозволам. Здійснюється за принципом – особі дозволено чинити все, за винятком того, що прямо заборонено. Спеціальнодозвільний – такий порядок сполучення способів регулювання, за якого частка зобовязань та заборон є значно вищою ніж дозволів. Здійснюється за принципом – особі заборонено чинити все те, за винятком того, що прямо дозволено. Межі правового регулювання – це ті явища, які окреслюють сфри правового регулювання.