26. Поняття та способи тлумачення нормативно-правових приписів.

Тлумачення нормативно-правових приписів – це пізнавальна діяльність щодо встановлення змісту норм права, які об’єктивовані через нормативно-правові приписи відповідних джерел права, для правильного їх застосування та реалізації.Способи право тлумачення – це сукупність прийомів та засоьів, спрямовані на встановлення змісту норм права. Способи:Філологічний - це сукупність мовних засобів, що використовуються для лексичного та граматичного аналізу нормативно-правового припису, для встановлення змісту об’єктивної у ньому норми права.Логічний – сукупність законів формальної логіки, які використовуються для аналізу логічної структури норми права, об’єктивованої у нормативно-правовому приписі з метою встановлення її змісту.Системний – це сукупність прийомів, які використовуються для аналізу системних зв’язків норми права (нормативно-правових приписів) з іншими нормами права (нормативно-правовими приписами), її місця та ролі у системі права (системі джерел права).Історичний – сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретно-історичних умов прийняття джерел права для встановлення змісту відповідних норм права, що об’єктивовані у них.Цільовий – сукупність прийомів та засобів, які використовуються для виявлення цілей джерел права для встановлення змісту відповідних норм права, що об’єктивовані у них.Функціональний – це сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретних обставин, умов, в яких діє нормативно-правовий припис, а також оцінювальних, альтернативних нормативно-правових приписів відповідних джерел права для встановлення змісту норм права, що в них об’єктивуються.Спеціально-юридичний спосіб – сукупність правових знань, прийомів та засобів юридичної техніки, які використовуються для аналізу юридичних термінів, понять, конструкцій, що містяться у відповідних джерелах права для встановлення змісту норм права, об’єктивованих у них.

27. Особливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України та інших нормативно-правових приписів.

Тлумачення КУ здійснює КСУ. Метою такого тлумачення є переборення невизначеності в розумінні конституційних положень, встановлення дійсного змісту нормативно-правових приписів КУ. Конституційний нормативно-правовий припис тлумачиться в межах конституційно-правової галузі. При тлумачення КУ має враховуватись принцип системності тлумачення. Принципи та норми розділу І КУ є основоположними для інших норм К – зокрема та системи джерел права України – загалом. ЗУ «про КСУ» визначає коло суб’єктів права на конституційне подання щодо офіційного тлумачення КУ (П, не менше 45 нардепів, уповноважений ВРУ з прав людини, ВСУ, КМУ та інш). ЗУ «Про КСУ» визначає коло суб’єктів права на конституційне звернення щодо офіційного тлумачення КУ (громадяни України, іноземці, апатриди, юридичні особи) з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав юридичної особи. Строк конституційного провадження не може перевищувати: для конституційного подання – 3 місяців, для конституційного звернення – 6 місяців з моменту його відкриття. У справах з питань офіційного тлумачення КУ КСУ дає висновки. Тлумачення нормативно-правових приписів КУ здійснюється на пленарних засіданнях КСУ, які є правомочними за умови присутності не менше ніж 12 з 18 суддів. Висновки КСУ вважаються наданими, якщо за них проголосували не менше ніж 10 суддів. Тлумачення КУ є офіційним, обов’язковим для всіх суб’єктів на території України та оскарженим не може бути. Правила – роз’яснення, що містяться в актах тлумачення КСУ є невід’ємними від норм КУ. Тлумачення КУ може бути нормативним або казуальним, має важливе значення як для правотворчості, так і для правозастосовної та право реалізаційної діяльності. При тлумачення потрібно врахувати, що норми КУ є нормами прямої дії, має вищу юридичну силу КУ, а закони та нормативно-правові акти приймаються на основі КУ та мають відповідати їй.