
- •23. Правовий вакуум та способи його заповнення.
- •24. Нормативно-правові та правозастосовчі колізії та способи їх подолання та попередження.
- •25. Поняття та мета тлумачення нормативно-правових приписів.
- •26. Поняття та способи тлумачення нормативно-правових приписів.
- •27. Особливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України та інших нормативно-правових приписів.
- •28. Особливості тлумачення нормативно- правових приписів міжнародних договорів України.
- •29. Правовий вплив: поняття, форми.
- •30. Правові засоби: поняття, види.
- •31. Поняття, предмет та метод сфери правового регулювання.
- •2. Функції та місце загальної теорії права у системі юридичних наук.
- •3. Об’єкт та предмет загальної теорії права.
- •4. Методологія загальної теорії права.
- •15. Поняття та структура системи джерел права.
- •21. Нормативно-правова конкуренція та способи її попередження і подолання.
- •20. Передумови та поняття правозастосування.
- •33. Механізм та стадії правового регулювання.
- •32. Межі, типи та сфери правового регулювання.
- •34. Поняття, ознаки, елементи, функції правової системи суспільства.
- •9. Правотворчість поняття, види, принципи.
- •10. Основні стадії правотворчості.
- •11. Особливості законотворчості.
- •12. Правотворча техніка: поняття, склад.
- •12. Правотворча техніка: поняття, склад.
2. Функції та місце загальної теорії права у системі юридичних наук.
Функції та місце загальної теорії права – основні напрямки виявлення та фіксації знань про загальні закономірності державно-правових явищ. Види:Онтологічна – виявлення сутності державно-правових явищ, причин, їх виникнення та існування,Гносеологічна – пізнавальна, виявлення та пояснення державно-правових закономірностей,Евристична – виявлення нових закономірностей,Прогностична – виявлення тенденцій розвитку державно-правових явищ, Методологічна – створення поняттєвого апарату, який є базовим для галузевих та інших юридичних наук, Ідеологічна – формує правосвідомість суб’єктів, Організаційно-прикладна – спрямована на зміну державно-правових явищ, обгрунтовання необхідності, Розв’язання тих чи інших державно-правових проблем.
3. Об’єкт та предмет загальної теорії права.
Предмет загальної теорії права – основні сутнісні властивості державно-правових явищ, що зумовлюються загальними закономірностями їх виникнення, функціонування та розвитку. Особливості: вивчає державно-правові явища в цілому, держава та право пізнаються як взаємопов’язані явища, його змістом є загальні закономірності державно-правових явищ, в яких проявляється їхня сутність і соціальне призначення, в його межах виявляються основні сутності властивості державно-правових явищ, предмет є лише стороною об’єкта, що пізнається. Об’єкт державно-правові явища: форма держави, апарат держави, система джерел права, правові відносини, правотворчість, право реалізація, право тлумачення.
4. Методологія загальної теорії права.
Методологія загальної теорії права – система підходів, методів і засобів пізнання державно-правових явищ та виокремлення загальних закономірностей їх виникнення, функціонування та розвитку. (теоретико-правовий підхід, вчення про метод загальної теорії держави та права, методи та засоби теоретико-правового дослідження, методика теоретико-правового дослідження.)
15. Поняття та структура системи джерел права.
Системи джерел права – це комплекс взаємопов’язаних та взаємоузгоджених нормативно-правових приписів, які об’єктивовані у відповідних зовнішніх формах і утворюють нормативно-правову організацію, необхідну для забезпечення правового регулювання у будь-якому суспільстві.. Ознаки: є зовнішньою формою системи права, первинним елементом є нормативно-правовий припис, через який формалізується та об’єктивується нормами права, нормативно-правові приписи взаємопов’язані та взаємоузгоджені, є полі структурними утворенням, має структурні частини: нормативно-правові інститути, нормативно-правові галузі та інші системні утворення, є нормативно-правовою організацією, необхідною для забезпечення правового регулювання в будь-якому суспільстві, нормативно-правові приписи об’єктивуються у відповідних зовнішніх формах права, має динамічний, значною мірою суб’єктивний характер (залежить від діяльності суб’єктів правотворчості).
21. Нормативно-правова конкуренція та способи її попередження і подолання.
Нормативно-правова конкуренція - одночасна дія декількох нормативно-правових приписів, що регулюють однорідні суспільні відносини.
Засоби запобігання нормативно-правовим конкуренція:облік нормативно-правових приписів у межах системи джерел права в цілому, врахування існуючих нормативно-правових приписів при створенні нових, вчасне скасування джерел права, що є потенційними дублікатами, оперативне внесення змін до чинних джерел права, виявлення потенційно можливих видів конкуренції та визначення способві їх подолання, уніфікація нормативно-правових приписів, що регулюють однорідні суспільні відносини Види конкуренцій: 1. між нормативно-правовими приписами конституції та закону (Усунення - скасування чи внесення змін до чинного закону, прийняття нового закону. Переборення - діє нормативно-правовий припис конституції )2. між нормативно-правовими приписами міжнародного договору та закону (Усунення - скасування чи внесення змін до чинного закону, прийняття нового закону. Переборення -діє нормативно-правовий припис міжнародного договору )3. між нормативно-правовими приписами закону та підзаконного акту (Усунення -скасування чи внесення змін до чинного підзаконного акту, прийняття нового акту Переборення- діє нормативно-правовий припис закону) 4. між нормативно-правовими приписами актів, що прийняті різними правотворчими суб’єктами (Усунення скасування чи внесення змін до чинного підзаконного акту, прийняття нового акту, що не має вищої юридичної сили. Перебореннядіє акт, що має вищу юридичну силу ) 5.між нормативно-правовими приписами актів, що прийняті одним і тим же правотворчим суб’єктом (Усунення - скасування старого акту. Переборення - діє акт, що прийнятий пізніше ) 6. між нормативно-правовими приписами загальних і спеціальних актів, що прийняті:а) одним і тим же суб’єктом б) різними правотворчими суб’єктами (Усунення внесення змін до чинного акту. Переборення - діє спеціальний акт - діє загальний акт ) 7. між нормативно-правовими приписами власної та іншої національної системи джерел права, якщо це передбачено (Переборення - діє колізійна норма міжнародного приватного права).