
- •23. Правовий вакуум та способи його заповнення.
- •24. Нормативно-правові та правозастосовчі колізії та способи їх подолання та попередження.
- •25. Поняття та мета тлумачення нормативно-правових приписів.
- •26. Поняття та способи тлумачення нормативно-правових приписів.
- •27. Особливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України та інших нормативно-правових приписів.
- •28. Особливості тлумачення нормативно- правових приписів міжнародних договорів України.
- •29. Правовий вплив: поняття, форми.
- •30. Правові засоби: поняття, види.
- •31. Поняття, предмет та метод сфери правового регулювання.
- •2. Функції та місце загальної теорії права у системі юридичних наук.
- •3. Об’єкт та предмет загальної теорії права.
- •4. Методологія загальної теорії права.
- •15. Поняття та структура системи джерел права.
- •21. Нормативно-правова конкуренція та способи її попередження і подолання.
- •20. Передумови та поняття правозастосування.
- •33. Механізм та стадії правового регулювання.
- •32. Межі, типи та сфери правового регулювання.
- •34. Поняття, ознаки, елементи, функції правової системи суспільства.
- •9. Правотворчість поняття, види, принципи.
- •10. Основні стадії правотворчості.
- •11. Особливості законотворчості.
- •12. Правотворча техніка: поняття, склад.
- •12. Правотворча техніка: поняття, склад.
28. Особливості тлумачення нормативно- правових приписів міжнародних договорів України.
Чинні між.договори, згода на обов’язковість яких надана ВРУ є частиною національного законодавства. Такі договори застосовуються в порядку передбаченому для норм національного законодавства, укладення міжн.договорів, які суперечать КУ є можливим лише після внесенення відповідних змін до КУ. Зовнішньополітична діяльність держави здійснюється за загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права. У ст.. 19 ЗУ «про міжнародні договори України» міститься таке застереження «якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.». підставами тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів є неузгодженість норм міжнародного та внутрішньодержавного права та відсутність сталої та чіткої практики застосування норм міжнародного права. ЗУ «Про КСУ» визнає коло суб’єктів права на конституційне подання щодо відповідності КУ чинних міжн.договорів У або тих між.договорів, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов’язковість (ПУ, КМУ). Строк конституційного провадження у даній категорії справ – не більше ніж 3 місяці з моменту його відкриття. У справах з питань офіційного тлумачення міжнародних договорів У КСУ дає висновки. Тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів здійснюється на пленарних засіданнях КСУ, які є правомочними за умови присутності 12 з 18 суддів. Висновки КСУ вважаються наданими, якщо за них проголосували не менше 10 суддів. Дія висновків про тлумачення між.договорів поширюється на всіх суб’єктів права на всій території України. Ці висновки є тлумаченням КУ та є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені, тлумачення нормативно-правових приписів між. Договорів є важливими для право творення,, а також уподібненого правозастосування та право реалізації. Про тлумачення між. Договорів потрібно врахувати положення між. Права про пріоритет загальновизнанених принципів на норм міжнародного права, положення щодо належності КУ до найвищої юридичної сили в системі джерел права У.
29. Правовий вплив: поняття, форми.
Правовий вплив – забезпечення особистих чи соціально значущих результатів взаємодії учасників суспільних відносин за допомогою правових засобів. Ознаками є : є частиною соціального впливу, здійснюється завдяки правовим засобам, забезпечує досягнення особисто значущих результатів взаємодії учасників суспільних відносин, забезпечує досягнення суспільно значущих результатів взаємодії учасників суспільних відносин, доповнюється психологічною. Інформаційною, виховною та іншими соціальними формами впливу, формує ціннісно-правові установки поведінки суб’єктів права, визначає соціально корисний напрям діяльності суб’єктів права, призначенням є впорядкування суспільних відносин, метою є узгодження інтересів учасників суспільних відносин, є джерелом правової активності учасників суспільних відносин. Види: 1. прямий, цілями якого є: оптимізація суспільних відносин, удосконалення суспільних відносин, припинення правопорушень, застосування заходів юридичної відповідальності 2.опосередкований, цілями якого є: збереження правопорядку, запобігання правопорушенням.