38.Аналітичне і графічне визначення тривалості операційного (технологічного) циклу виготовлення партії деталей за послідовного, паралельного і змішаного переміщення деталей на операціях.

Спосіб розрахунку тривалості залежить від способу руху предметів праці по операціям. Існують 3 види руху деталей партії по операціям технологічного процесу (3 види поєднання операцій): 1)послідовний вид руху, який характеризується тим, що партія предметів на наступній операції обробляється тільки після обробки її на попередній операції. Партія не подрібнюється і передається у повному розмірі:

Тпосл =

n – розмір партії предметів, що обробляються;

m – число операцій;

tі – норма штучно – калькуляційного часу і – ї операції;

Сі – кількість робочих місць на і – й операції;

tмо – середній час міжопераційного пролежування;

tпр – тривалість природних процесів.

2)паралельний, при якому невеликі передаточні або окремі одиниці передаються на операції відразу після обробки:

Тпар=

р – розмір передаточної партії;

tг – тривалість головної операції (найдовшої);

Сг – кількість робочих місць на головній операції.

3)змішаний, при якому обробка предметів праці на кожній операції здійсню-ється без перерв. Можлива передача як поштучно, так і певною партією:

Тзміш =

tкор – тривалість коротких операцій;

Скор – кількість робочих місць на коротких операціях;

tкор визначається шляхом зіставлення пар суміжних операцій.

39.Коефіцієнт паралельності виконання робіт, його сутність та методика визначення. Особливості визначення тривалості виробничого циклу в годинах та календарних днях.

Коефіцієнт паралельності показує співвідношення тривалостей операційного циклу при різних видах поєднання операцій.

α пар = (n∑ti/Ci)/Тцj

ti – норма часу на виконання операції

Ci – кількість робочих місць на операції

Для послідовного виду поєднання операцій α пар=1, для паралельного та змішаного – більше 1.

Для переведення тривалості виробничого циклу, позначеного не в календарних днях в календарні існує формула:

Тц = (Тц′/60*Кзм*Тзм)*Кк*(tпр/24)

Кк = Кк.дн./Кр.дн.

Тц′ - розрахована відповідно до встановленого руху тривалість виробничого циклу без природних процесів;

Кзм – кількість робочих змін на добу;

Тзм – тривалість зміни;

Кк – коефіцієнт календарності;

Кк.дн. – кількість календарних днів;

Кр.дн. – кількість робочих днів;

tпр – тривалість природних процесів.

В загальному випадку тривалість виробничого циклу в годинах визначається так:

Тц = Тоц+(m-1)tмо+(Мц-1)tмц+Тпр

Тоц – тривалість операційного циклу

m – кількість операцій

tмо – середній час міжопераційного очікування

Мц- кількість цехів

Tмц – середній час міжцехового пролежування

Тпр – тривалість природних процесів

40. Методика розрахунку тривалості операційного виробничого циклу виготовлення складного виробу.

Тривалість виробничого циклу складного процесу визначається за допомогою графо-аналітичного методу. Тривалість складних процесів розраховується аналітично, а загальна тривалість – графічно, у відповідності з технічною схемою складання виробу в порядку, зворотному руху технологічного процесу. Основне правило побудови графіку – складальна операція може початися лише по завершенню виготовлення всіх необхідних для цього деталей та вузлів. На графіку відрізок найдовшої протяжності по сукупності всіх простих процесів, які утворюють 1 ланцюжок, відповідає тривалості виробничого циклу складного процесу. При побудові графіка треба дотримуватися правила: складальна операція може починатися лише тоді, коли завершено виготовлення необхідних для цього деталей та вузлів. Методика визначення ТВЦ полягає в тому, що спочатку для всіх простих процесів розраховується їх тривалість за аналітичним методом, потім будується ієрархічна схема складання виробу, на якій позначаються всі складові елементи з позначенням тривалості

Складається цикловий або сітковий графік

Аналіз здійснюється за коефіцієнтом паралельності Кпар= ^к∑Тц^нрост/Тц^скл

К-к-ть простих процесів, ∑Тц^нрост-сума тривалості простих процесів, Тц^скл-тривалість складного процесу.

Скорочення тривалості складного процесу можна досягти за рахунок зменшення часу на простої, підвищення ступеню паралельності їх виконання та зменшення перерв між окремими процесами.