
- •1. Поняття про операцiйнi системи та їх мiсце в загальнiй структурi комп’ютера.
- •2. Основнi функцiї операцiйної системи.
- •3. Розподiл керування ресурсами комп’ютера.
- •4. Iсторiя операцiйних систем.
- •6. Центральний процесор комп’ютера.
- •7. Пам’ять комп’ютера.
- •8. Поняття про пристрої вводу-виводу комп’ютера.
- •9. Основнi вiдомостi про структуру комп’ютера Pentium.
- •10. Основнi поняття операцiйної системи.
- •11. Загальна структура операцiйних систем.
- •13. Модель клiєнт-сервер.
- •14. Поняття процесу.
- •15. Модель процесу.
- •16. Створення процесу.
- •21. Поняття про потоки.
- •25. Семафори та їх використання.
- •26. Поняття м’ютекса.
- •27. Поняття монiторiв.
- •28. Поняття бар’єрiв.
- •29. Розробка систем передачi повiдомлень.
- •30. Основнi поняття взаємо блокування.
- •31. Умови та моделювання взаємо блокування.
- •32.Виявлення та усунення взаємоблокування
- •33. Уникнення взаємо блокувань при наявностi декiлькох ресурсiв кожного типу.
- •34. Вихiд iз взаємо блокування.
- •35. Уникнення взаємо блокувань.
- •36. Алгоритм банкiра для одного та декiлькох видiв ресурсiв.
- •37. Уникнення взаємо блокувань.
- •38. Однозадачна система без пiдкачки даних.
- •39. Багатозадачнiсть з фiксованими розмiрами.
- •40. Поняття про пiдкачку.
- •41. Облiк використання пам’ятi, яка видiляється.
- •42. Вiртуальна пам’ять. Основнi поняття.
- •43. Вiртуальна пам’ять. Сторiнкова органiзацiя пам’ятi.
- •44. Характеристика основних алгоритмiв замiщення сторiнок
29. Розробка систем передачi повiдомлень.
З системами передачi повiдомлень пов’язана велика кiлькiсть складних проблем i конструктивних питань, яких не виникло у випадку семафорiв i монiторiв. Особливо багато складнощiв зв’язанi у випадку взаємодiї процесiв, вiдбуваються на рiзних комп’ютерах в мережi. Так повiдомлення може втратитись в мережi. Для цього треба вводити механiзм пiдтвердження. Також виникає питання аутентифiкацiї: яким чином клiєнт може визначити, що вiн взаємодiє з справжнiм файловим сервером. Крiм того iснують конструктивнi проблеми, суттєвi при розмiщеннi вiдправника i стримувача на одному комп’ютерi. Передача повiдомлень часто використовується в системах II програм.
30. Основнi поняття взаємо блокування.
В комп’ютерних системах iснує велика кiлькiсть ресурсiв, кожен з яких в короткий момент часу може використовуватись лише одним процесором. Всi ОС мають здатнiсть надавати процесу тимчасового, одноосiбний доступ до певних ресурсiв. У випадку якщо 2 або бiльше процесiв є активними i вимагають одних i тих же ресурсiв для завершення, то виникає тупiкова ситуацiя – тупiк або взаємо блокування. Ресурс – це все, що може використовуватись тiльки одним процесом в будь-який момент часу. Ресурси бувають 2-х типiв: вивантажуваними (ресурси можна забирати у володiючого ним процесом без ускладнень), невивантажуваними (-//- вiд поточного власника, не знизивши рез. обчисл.).
31. Умови та моделювання взаємо блокування.
Група процесiв знаходиться у тупiковiй ситуацiї, якщо кожен процес з групи очiкує подiї, яка може викликати 2-й процес з тiєї ж групи . Для виникнення ситуацiї взаємо блокування треба такi умови: 1) умова взаємного виключення (кожен ресурс в даний момент часу або є в тiльки одному процесу або є доступним); 2) умова утримання i очiкування – процеси, якi в даний момент утримують отриманi ранiше ресурси можуть запитувати новi ресурси; 3) умова вiдсутностi прямого вивантаження ресурсу. В процесi не можна примусовим чином забрати ранiше отриманi ресурси; 4) умова циклiчного очiкування. Повинна iснувати колова послiдовнiсть з 2 або бiльше ресурсiв, кожен з яких чекає доступ до ресурсiв, отримуваних наступним членом послiдовностi.
При виникненнi взаємо блокування використовують 4 стратегiї: 1) iснування проблемою в цiлому; 2) виявлення i вiдновлення, дозволити взаємо блокуванню вiдбутись, виявити його i прийняти певнi дiї; 3) динамiчне уникнення тупикових ситуацiй за допомогою вiрного розподiлу ресурсiв; 4) уникнення за допомогою структурного вiдкидання 1 з 4-х умов, необхiдних для взаємо блокування.
32.Виявлення та усунення взаємоблокування
При використаннi методу виявлення та усунення взаємоблокувань система не пробує уникнути попадання в тупiковi ситуацiї. Замiсть цього вона дозволяє взаємо блокуванню вiдбутися. Старається визначити, коли це трапилося i потiм здiйснює деякi дiї до повер-нення системи до стану, що мав мiсце, коли система попала в тупiк.
Друга технiка представляє собою виявлення та вiдновлення. Тут система не намагається предотвротить попадання в тупiковi ситуацiї. Кожен раз, коли запрошується або звiльня-ється новий ресурс, тобто коли оновлюється граф ресурсiв, система перевiряє, чи знахо-дяться в ньому цикли. Якщо цикл є, один з входящих в нього процесiв примусово завер-шується. Це повторюється до тих пiр, поки взаємо блокування не буде усунено.
Бiльш грубий метод не аналiзує граф ресурсiв, а просто перевiряє наявнiсть процесiв, якi булу заблокованi довго, на протязi одного часу. Якщо такi процеси знаходяться, то вони завершуються.
Стратегiя виявлення та усунення примiняється в великих комп’ютерних системах, особ-ливо в системах пакетної обробки. Тим не менш необхiдно з обережнiстю проводити вiд-новлення любих модифiкованих файлiв i усунення любих побiчних ефектiв, якi могли б вiдбутися.