Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
history1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
541.18 Кб
Скачать

36 Яку роль відіграло Кирило-Мефодіївське братство, громади та „Просвіти” у розвитку українського відродження?

В середині століття незважаючи на репресії, боротьба народних мас розгорнулася з новою силою. Повертаючись до свого історичного минулого, народного фольклору та мистецтво, мовного багатства, українські інтелектуали відроджували народні традиції, організовували національні товариства, які відтворювали прагнення народу до самовизначення.

Самою помітною подією в національному русі українців ХІХст. стало створення в січні 1846р. Кирило-Мефодіївського товариства. Що діяло до березня 1897. З утворенням Кирило-Мефодіївського братства на арену політичної боротьби вийшла українська різночинна інтелігенція. Братсво діяло нелегально, у нього входили 12 осіб. Його керівники М.Костомаров, М.Гулак, П.Куліш та ін. головну увагу при розробці мети діяльності товариства зосередили на політичних, соціальних та національних проблемах.

Програмні документи: “Статут і правила товариства”, “Книга буття українського народу” — показані основні події світової історії з давнії часів до, середини ХІХ ст., прокламація “До братів українців” засуджували політику царського самодержавства, проголошували необхідність скасування кріпосного права, конституційних перетворень в Росії, самостійного розвитку слов’янських народів в федеративному союзі.

“Книга буття українського народу” М.Костомарова та його звернення “До братів українців” розкривали систему політичної федерації слов’ян, де кожен народ управляв би своєю державою самостійно, мав свою мову, літературу. А проблеми всього союзу вирішувала б Рада Слов’янства, з депутатів від окремих слов’янських округів. Засобами досягнення поставлених цілей проголошувались мирні шляхи, а не насильство.

Іншим першочерговим напрямком діяльності товариства, визначним П.Кулішом, вважалась просвітницька робота. Розвиток національної культури, історії, літератури і поширення їх серед селян мали сприяти поступовій самоорганізації народу.

Кардинальним підходом Кирило-Мефодіївців до розв’язання соціальних проблем був заклик до більш рішучих дій, активних форм протесту народу, революційного встановлення народного правління і національного звільнення. Ці ідеї об’єднували Т.Шевченка, М.Гулака, О.Навродського та ін. Т.Шевченко не був організатором товариства, але він своєю творчістю надихав на революційні зміни. Всі напрямки діяльності Кирило-Мефодіївського товариства були об’єднані гуманізмом, ідеєю християнської терпимості, любові до свого народу.

Революційний протест і силу таланту Т.Шевченка відчув сам Микола І, тому, коли почались арешти та суди в 1847р. над провідними членами цієї організації, найсуворіше був покараний саме Т.Шевченко. З забороною писати і малювати його віддали на 10 років в солдати на службу в степах Казахстану.

Організація та діяльність Кирило-Мефодіївського братства показала російській владі наявність потенційної небезпеки самодержавству і кріпосницькій системі Російської імперії. Для України вона означала, що культурно-просвітницький етап національного руху переростав в політичний. Це також дало черговому поштовху до виникнення нових соціально-політичних організацій.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]