
- •1. Поняття про грунт
- •3. Стадійність грунтотворення
- •8. Підстилкоутворення
- •9. Процес торфоутворення
- •10. Дерновий процес
- •11. Схема процесу розкладу-мінералізації органічних залишків
- •23. Процес тирсифікації
- •24. Процес відкладення намулу
- •25. Процес такироутворення
- •26. Педотурбаційні егп
- •27. Процес кріотурбації
- •28. Процес самомульчування
- •29. Процес розтріскування
- •30. Процес спучування
- •32. Процес агротурбації.
- •33. Деструктивні егп
- •34. Ерозія
- •35. Елювіальні егп
- •36. Процес вилуговування.
28. Процес самомульчування
Самомульчування - це ЕГП, пр. якому утворюється пухкий, пилуватої чи дрібно грудкуватої структури горизонт на поверхні ґрунту. Такий процес характериний для злитих горизонтів у разі їхнього висихання і подальшого розтріскування. Такий пухкий шар має сезонне існування і формується в суху погоду. Під час зволоження він з’єднується з горизонтом, який лежить нижче і нічим від нього не відрізняється.
29. Процес розтріскування
Розтріскування - це процес інтенсивного стискання ґрунтової маси, при її обсиханні утворюються вертикальні тріщини (одні горизонти переміщаються в інші) - перемішування ґрунтової маси. Розтріскування зумовлене замерзанням перезволоженого грунту або ж пересиханням, що частіше зустрічається у грунтах, які сильно набухають під час зволоження. Тому крім зволоження, значний вплив на утворення має гранулометрія (важкі грути розтріскуються більше, ніж легкі) та мінералогічний склад(грути на монтморелонітових глинах більше піддаються розтріскуванню, ніж на каолінітових)
30. Процес спучування
Спучування (пучіння) – виливання на поверхню тиксотропної ґрунтової маси в умовах кріогенезу (вічної мерзлоти). Взагалі під морозним пучінням ґрунтів мається на увазі їх властивість при певному поєднанні гідротермічних умов в умовах сезонного промерзання збільшуватися в об’ємі під дією сил кристалізації льоду при фазових змінах води, що міститься в ґрунті й підтягується до кристалів льоду.
31. Процеси біотурбації та вітровальної педотурбації.
ЕҐП біотурбацій – процеси перемішування і переміщення ґрунтової маси під дією тварин і рослин, що призводять до до галоідизації окремих генетичних горизонтів або всього ґрунтового профілю. ЕҐП біотурбації поділяються на ЕҐП зоотурбацій та ЕҐП фітотурбацій.
ЕҐП зоотурбацій – процеси перемішування і переміщення ґрунтової маси в межах одного або декількох горизонтів, або за межі профілю в результаті діяльності риючих і ґрунтових тварин (кротів, ховрахів, сліпаків, термітів, мурах, жуків, дощових черв’яків та ін.).
Механізм: переробка ґрунтової маси дощовими черв’яками й іншими безхребетними-сапрофагами, що пропускають ґрунт через травний тракт; розрихлення і перемішування ґрунту комахами, що відкладають в ній личинки; утворення нірок й підземних ходів в різноманітних горизонтах землериями й гризунами, а також побудова мурашників, термітників і деякими птахами гнізд у верхніх горизонтах й на поверхні ґрунту.
ЕҐП фітотурбацій - процеси перемішування і переміщення ґрунтової маси в межах одного, або декількох горизонтів в результаті життєдіяльності кореневих систем.
Механізм: по мірі росту й потовщення коріння здавлюють й переміщають прилеглі до них ґрунтові частинки; після відмирання і розкладення коріння між окремими частинками залишаються пусті ходи, порожнини, що часто потім заповнюються ґрунтовою масою.
Фактори: лісові системи, переважно з деревостоєм, що має глибоку кореневу систему.
ЕҐП вітровальної педотурбації – процес перемішування і переміщення ґрунтової маси в межах декількох горизонтів, цілого профілю, або й винесення останньої за межі профілю в результаті вітровалів.
Механізм: при випаданні дерева коріння вивертає частину ґрунтової маси з профілю в результаті чого утворюється вітровальний комплекс: западини з ґрунтом, що має порушену будову й який полишений верхніх горизонтів, й горбів, що складені сумішшю матеріалу різних горизонтів, що осипалася з коріння.