
- •1. Поняття про грунт
- •3. Стадійність грунтотворення
- •8. Підстилкоутворення
- •9. Процес торфоутворення
- •10. Дерновий процес
- •11. Схема процесу розкладу-мінералізації органічних залишків
- •23. Процес тирсифікації
- •24. Процес відкладення намулу
- •25. Процес такироутворення
- •26. Педотурбаційні егп
- •27. Процес кріотурбації
- •28. Процес самомульчування
- •29. Процес розтріскування
- •30. Процес спучування
- •32. Процес агротурбації.
- •33. Деструктивні егп
- •34. Ерозія
- •35. Елювіальні егп
- •36. Процес вилуговування.
23. Процес тирсифікації
Тирсифікація- це процес гідрогенної трансформації органічної та мінеральної частини грунту в умовах тимчасового гігроморфізму слабодренованих депресій аридних областей. Морфологічно тирсифікація проявляється в утворенні поверхневого темного( чорного,темно-сірого, темно-бурого) злитого горизонту, який при висиханні сильно розтріскується і твердне, а при зволоженні набухає і набирає в’язкоплинної консистенції.
24. Процес відкладення намулу
Це ЕГП, який спостерігається у заплавах рік, днищах балок та шлейфах схилів і зумовлений поверхневими, паводковими водами та делювіальними наносами. Основною морфологічною ознакою такого процесу є шаруватість намулу. Потужність шарів намулу залежить від інтенсивності повеней чи площинного змиву і може коливатись від міліметра до декількох сантиметрів. Так формуються алювіальні шаруваті грунти і намиті грунти шельфових схилів і днищ балок та великих суфозійних западин.
25. Процес такироутворення
26. Педотурбаційні егп
Педотурбаційний процес- це механічне перемішування ґрунтової маси під впливом різних природних і антропогенних чинників. Деякі із них зумовлюють перемішування лише в межах генетичних горизонтів, інші-в межах ґрунтового профілю або навіть ґрунтової маси з ґрунтоутворюючою породою. Згідно Дж. Джонсону, процеси педотурбаціі діляться на прогресивні - проанізотропні, що формують або допомагають збереженню грунтових горизонтів, і регресивні - проізотропние,перешкоджають формуванню грунтових горизонтів і вертикальної диференціації грунтового профілю. Педотурбаціі в тій чи іншій мірі проявляються в переважній більшості грунтів. ЕГП педотурбаціі часто проявляються у грунтовому профілі слідом за іншими ЕГП, будучи їх обов'язковим наслідком. Так, процеси міграції речовини в тундрових грунтах обумовлюють появу ЕГП кріотурбацій, процеси сольовий сегрегації і цементації - ЕГПгалотурбацій. У деяких випадках турбаціонні процеси перешкоджають виникненню інших процесів (наприклад, ЕГП біогенних турбацій виступає як фактор, що обмежує ЕГП оглеєні) або ж,навпаки, самі можуть бути обмежені дією інших процесів .(Процеси слітізаціі та осолонцювання перешкоджають виникненню ЕГП гравітурбацій та ін.) У той же час турбаціонние процеси можуть сприяти прояву інших процесів (ЕГП гравітурбацій стимулюють процеси міграції та ін.). Основними педотурбаційними процесами є: самомульчування, розтріскування, кріотурбація, спучування, пучіння,біотурбація, вітровальна педотурбація, вертисолізація, агротурбаційний процес.
27. Процес кріотурбації
Кріотурбація - процес морозного механічного перемішування одних ґрунтових мас відносно інших в межах будь-якого горизонту або профілю в цілому. Механізм: При осінньому замерзанні грунту насиченого водою талий шар виявляється ув'язненим між двома мерзлими шарами: нижнім - постійним і верхнім - сезонним. У міру замерзання грунту зверху і збільшення у зв'язку з цим обсягу верхнього горизонту незамерзаючий шар зазнає все більш значний тиск. Завдяки цьому турбаціі всередині профілю перезволожених довгостроково-сезонно-мерзлих і мерзлотних грунтів (Особливо при значних температурних градієнтах) відбуваються постійно. Вони викликають згинання кордонів генетичних горизонтів, їх розриви і впровадження одного горизонту в інший, зазвичай лежачого нижче в що лежить вище, але ці ознаки можуть бути відсутні, або бути слабко вираженими. Фактори: низькі зимові температури, малопотужний сніжний покрив, короткочасний і прохолодний літній період з поніженнной випаровуваністю; наявність в профілі шару багаторічної мерзлоти і (або) тривале (часто неодноразове) промерзання і протаіваніе грунтів;суглинному-глинисті або шаруваті будь-якого механічного складу грунтовоутворюють породи.Географія. Найбільш активно кріотурбацій проявляються в тундрових глейовими грунтах, формуються на суглинному-глинистих або шаруватих супесчано-піщаних породах з утрудненим внутрішнім дренажем. У глее-мерзлотпо-тайгових грунтах кріотурбаціонние процеси виражені слабше, так як вони розвиваються в дещо інших природних умовах: більш теплі і тривалі літні періоди, велика потужність снігового покриву, більш інтенсивні втрати вологи як внаслідокфізичного випаровування, так і при десукціі.