
- •1. Поняття про грунт
- •3. Стадійність грунтотворення
- •8. Підстилкоутворення
- •9. Процес торфоутворення
- •10. Дерновий процес
- •11. Схема процесу розкладу-мінералізації органічних залишків
- •23. Процес тирсифікації
- •24. Процес відкладення намулу
- •25. Процес такироутворення
- •26. Педотурбаційні егп
- •27. Процес кріотурбації
- •28. Процес самомульчування
- •29. Процес розтріскування
- •30. Процес спучування
- •32. Процес агротурбації.
- •33. Деструктивні егп
- •34. Ерозія
- •35. Елювіальні егп
- •36. Процес вилуговування.
9. Процес торфоутворення
Торфоутворення – це процесс перетворення, консервація, накопичення органічних залишків при їх незначній гуміфікації. В найбільш інтенсивній формі утворюються:
- торфові горизонти
- торфуваті горизонти
- органогенні горизонти
Умова прояву торфоутворення:
1. більш чи менш застоювання грунтових вод, тим менше повітря),
2. анаеробні умови ( перезволоження призводить до зміни складу мікроорганізмів, домінують анаероби)
3. Різні процеси, які протікають
- зменшують кількість організмів призводить до сповільнення рокладу органіки
- в процесі розкладу органіки беруть участь тільки анаероби;
- накопичується нерозокладена органічна речовина;
Чисельність мікроорганізмів в глибоких мохових грунтах настільки низька, що є практично стирильна.
В результаті торфоутворення де мінералізовані сполуки ( метан, сірководень, аміак) стимулюють процес оглеєння
10. Дерновий процес
Дерновий процес – це інтенсивне гумусоутворення, гумусонакопичення і акумуляція біофільних елементів під впливом трав*янистої рослинності, особливо кореневої біомаси. Утворює ізогумусовий профіль з темним, грудкуватим або зернистим гумусовим горизонтом, який наполовину складається кореневою системою.
Під лучними степами з потужним щорічним опадом, з домінуванням кориневої системи над наземною системою.
11. Схема процесу розкладу-мінералізації органічних залишків
Відмерлі частини рослин (листя, хвоя, стебла, корені) утворюють на поверхні і в товщі грунту опад. У присутності різної кількості кисню, вуглекислоти, води і мінеральних часток грунту опад (лісові підстилки, трав'яна повсть, кореневий опад дернин і мінеральної частини грунту) починає розкладатися під впливом власних ферментів окислення - оксиду азоту, що знаходяться в клітинах відмерлих рослин. Процеси окислення призводять спочатку до побуріння, а потім до почорніння рослинних залишків. Листочки рослин ламаються, втрачаючи свій вигляд. Первісному процесу розкладання сприяють фізичні умови - нагрівання, замерзання, удари крапель тощо, а також вплив численного населення грунту. Амеби, багатоніжки, личинки комах, кліщі, мурашки, жуки, дощові черв'яки беруть участь в поздрібненні, перемішуванні і споживанні органічної речовини. Ферменти клітин в кінці кінців руйнуються і, якщо немає мікроорганізмів, процеси розкладання практично закінчуються. Найчастіше одночасно відбувається мікробне і грибне розкладання органічних залишків. Мікроорганізми піддають розкладанню всю або майже всю частину щорічного опаду рослин. Виділяючи ферменти в зовнішнє середовище, вони розкладають органічну речовину на більш прості і часто водорозчинні сполуки (так, клітковина розкладається на цукри, білки та амінокислоти) з одночасним вивільненням елементів живлення, частина яких йде на утворення тіл мікроорганізмів і їх життєдіяльність, а частина надходить в біологічний кругообіг. Деякі органічні сполуки вступають у взаємодію між собою, полімеризуються, конденсуються, утворюючи гумусові речовини, які з плином часу також мінералізуються, перетворюючись на воду, вуглекислоту і мінеральні солі.
12. Швидкість розкладу-мінералізації органічних залишків
13. Процес гуміфікації органічних залишків у грунті
14. Гідрогенно-акумулятивні ЕГП
15. Процес засолення
16. Механізм процесу засолення
17. Процес загіпсування
18. Процес закарбоначення
19. Процес зруденіння
20. Процес окремніння
21. Процес плінитифікація
22. Процес олуговіння
Олуговіння – акумулятивний процес, який пов'язаний із дією різних грунтових вод на нижню частину профілю при доброму загальному дренажі, що веде до підвищення зволоження грунту без його заболочення, росту гумусованості грунту і забезпеченості елементами живлення рослин; це дерновий процес у поєднанні з грунтовим зволоженням при доброму дренажі.Морфологія процесу проявляється у зростанні товщини гумусового горизонту, посиленні язикуватості нижної його межі, в переході зернистої структури(в степах) у грудкувату ,наявності іржавих і сизих плям та залізистих мікроконкрецій у нижній частині профілю, в розм’якшенні карбонатних конкрецій.Характерний для багатьох типів грунтів, у тому числі для лугово-чорноземних, лугово-каштанових, лугових тощо.