2.3.2. Традиційні методи економічного аналізу

До традиційних відносять метод економічного аналізу абсолютних, відносних і середніх величин, методи порівняння, угрупувань, індексний, ланцюгових підстановок, балансовий і ін.

Метод аналізу абсолютних, відносних і середніх величин. Аналіз показників економічних явищ, процесів, ситуацій починається з абсолютних величин. "Абсолютний" означає безотноситільний, узятий поза зв'язком, поза порівнянням з чим-небудь [124], наприклад об'єм виробництва за вартістю або в натуральних показниках, сума валового доходу, сума прибули. У аналізі абсолютні величини використовуються як база для розрахунку середніх і відносних.

"Відносний" означає встановлений в порівнянні, в сопоставленії з чим-небудь іншим, оцінюваний залежно від яких-небудь умов і т.п. [124]. Економічний аналіз починається з розрахунку відносної величини [13]. Наприклад, якщо планом планувалося випустити продукції на 100 тис. дол., а випущено лише на 95 тис. дол., то по відношенню до завдання це складає 95% Відносні величини використовуються при аналізі динаміки явищ. Вони характеризують зміну показника, явища у часі (відношення, наприклад, випуску продукції за декілька років до базисного, узятому за 100 %).

Середні величини узагальнюють відповідно сукупності типових однорідних показників, явищ, процесів. Вони зручні при порівнянні досліджуваної ознаки по різних совокупностям, дозволяють абстрагуватися від випадковості окремих коливань. У розрахунках застосовуються середня арифметична, середня зважена, мода і т.п.

Метод порівняння. Порівняння - розгляд одного явища у зв'язку з іншим для встановлення схожості або відмінностей між ними, переваг або недоліків [124]. Як, вид аналізу, порівняння починається із зіставлення явищі, виділення в них загального і різного. Порівняння проводиться з існуючими плановими показниками, з використанням кращих або середніх даних. В результаті відповідних порівнянь можуть бути виявлені відхилення від заданих показників плану, показників минулих періодів, від середніх показників по виробничому об'єднанню і висунуті пропозиції по обліку досвіду роботи кращих підприємств. Ці висновки є основою для ухвалення подальших рішень.

Метод угрупувань. Угрупування - це розділення на групи за якими-небудь ознаками [124]. Вона дозволяє виявити і вивчити взаємозв’язків і взаємозалежності різних економічних явищ, найбільш істотні чинники, закономірності і тенденції, властиві цим явищам.

У теорії економічного аналізу розглядаються структурні (по виробничій потужності, рівню механізації, продуктивності праці, структурі продукції, що випускається) і аналітичні угрупування [13]. У аналітичних угрупуваннях з двох взаємозв'язаних показників один розглядається як спливаючий чинник, а інший - як наслідок цієї дії. На підставі простих (за однією ознакою) і комбінаційних (за декількома ознаками) угрупувань будують відповідні групові таблиці, зручні для аналізу.

Індексний метод (прийом індексування). Індекс - цифровий показник, що виражає у відсотках послідовні зміни якого-небудь економічного явища [58], наприклад індекс цін, індекс продуктивності праці.

Технологія аналізу заснована на відносних показниках, що виражають відношення рівня даного явища до рівня його у минулому або до рівня аналогічного явища, прийнятого як базове. Метод (прийом) застосовується для дослідження складних явищ, окремі компоненти яких нєїзмеріми. Він дозволяє розкласти по чинниках відносні і абсолютні відхилення узагальнювального показника, виявити вплив на показник різних чинників, що вивчається.

У статистиці при аналітичній роботі використовуються декілька форм індексів (агрегатна, арифметична і ін.). Так, при визначенні впливу на об'єм реалізованої продукції чинника кількості і чинника цін застосовується агрегатна форма. Агрегатний індекс - основна форма загального індексу, його можна перетворити в середній арифметичний і інші індекси.

У аналізі економічної діяльності використовуються індексні математичні моделі, впливи окремих чинників, що є основою кількісної оцінки, на динаміку змін узагальнювального показника.

При використанні методу слід забезпечувати строгу послідовність підстановки, оскільки довільна зміна кількісних і якісних показників приводить до неправильних результатів. Чим істотніше відхилення фактичних показників від планових, тим більше відмінностей в оцінці чинників, розрахованих при різній послідовності підстановки.

- Балансовий метод. Баланс - співвідношення взаємозв'язаних показників якої-небудь діяльності, процесу [58]. Метод широко використовується в бухгалтерському обліку, статистиці і плануванні [13], а також в аналізі економічної діяльності (за наявності функціональної залежності), наприклад при аналізі використання робочого часу, рухи сировини, фінансового положення і т.п. Застосування методу проілюстроване в спеціальній літературі [13,58].

- Графічні методи. Це геометричне зображення функціональної залежності за допомогою ліній на площині, що показує істотні зв'язки і відносини в економічному аналізі. На графіках зручно знаходити значення функції, по відповідному значенню аргументу. У цій технології застосовуються діаграми порівняння, тимчасові ряди, криві розподілу, графіки кореляційного поля, статистичні картограми [13]. Графічний метод використовується для дослідження виробничих процесів, організаційних структур і т.п. Широко застосовуються мережеві графіки, "дерева рішень", що відносяться до графо-математичних методів.