17. Клінічна картина здавлення головного мозку. Діагностика та принцип лікування.

Це прогресуючий патологічний процес в порожнини черепа, що викликає компресію головного мозку, виникає в результаті травми.

Клініка: біль, шум у вухах, нудота, стиснення мозку, галюцинації, хворі неспокійні, марення, кома, брадикардія, ↑ АТ та температури, анізокорія, птоз, втрата р-ції на світло та розшир зіниць, набряк зорового нерва.

Діагноста КТ і МРТ, Діагностична трепанація.

Лікування: починають із заходів, що спрямовані на зниження внутрішньочерепного тиску і боротьби з ознаками пригнічення функ вел.мозку і стовбура г.м. В/в вводять маніт, сечовину, концентровану плазму. Для зняття спазму судин: еуфілін, но-шпу, дроперидол. Для боротьби з ацидозом в/в 4% розчин натрію гідрокарбонату.

18. Клінічна картина флеботромбозу його лікування та профілактика

Це захворювання, при якому в просвіті вени утворюється тромб, прикріплений частково або повністю до стінки вени. Утворення тромбу відбувається при підвищенні згортання крові, патології стінки судини, уповільненні потоку крові. Незрідка сукупність цих чинників зустрічається в період після операції

Клініка: стійкий набряк гомілки або всієї нижньої кінцівки; відчуття тяжкості в ногах; "Глянцевий" вид шкіри на ураженій кінцівці з чітко розрізняються малюнком підшкірних вен; поширення болю повнутрішньої поверхні стопи, гомілки або стегна; збільшення окружності ураженої кінцівки;ознаки інтоксикації (частий пульс, підвищення температури тіла, головний біль).

Лікування тромбофлебіту залежить від стадії і форми захворювання. У випадках, коли тромбофлебіт викликаний неправильним проведенням ін'єкцій, використовують спиртні компреси і антикоагулянти (наприклад, гепарінову мазь). При інфекційній етіології використовують антибіотики, при важких випадках — оперативне втручання

Профілактика Еластичне бінтування кінцівки в час і після операції, пологів, уникати навантаження на вени ніжніх кінцівок після інфузій. лікувальна гімнастика після операції.

19.Доопераційна підготовка хворого із дифузним токсичним зобом.

Мета – ліквідація або різке зниження явищ гіпертиреоїдизму, тобто досягнення еутиреоідного або близького до нього стану. Передопераційна підготовка має бути комплексною, патогенетично обумавленною та індивідуальною. Належне місце відводять психологічній підготовці. Призначають суворий постільний режим. Дієта – висококалорійна, багата білками та вітамінами. Хворим призначають антитиреоідні препарати (мерказоліл, карбамізол, метизол). Призначають бета – адреноблокатори та транквілізатори для зменшення збудливості ЦНС.

Передопераційну підготовку можна вважати достатньою та закінченою, якщо стан хворого розцінюється як еутиреоїдний або близький до нього. Про це свідчить нормалізація пульсу (90-80 уд.за хв), збільшення маси тіла на 3-4 кг., ліквідацію психомоторного збудження та страху, зникнення тремору рук.