
- •1. Охарактеризуйте предмет та об*єкт економіко-географ.Країнознавства
- •2. Охарактеризуйте вчення про економ-географ.Положення
- •3. Охарактеризуйте вчення про міжнар.Географ.Поділ праці.
- •4. Охарактеризуйте вчення про територіальну організацію суспільства і господарства
- •5. Дайте характеристику теорії географ.Детермінізму.
- •6. Дайте характеристику теорії регіоналізму
- •7. Дайте характеристику теорії економ.Районування.
- •8. Охарактеризуйте концепцію районної школи країнознавства
- •9. Охарактеризуйте концепцію проблемного країнознавства
- •10. Охарактеризуйте концепцію»полюсів зростання»
- •11. Охарактеризуйте концепцію глобальних міст.
- •12. Розкажіть про традиційні методи досліджень(істор.,картограф.,порівняльний)
- •13. Розкажіть про традиц.Методи дослідж. (спостережень,систем.Аналізу,статистич,економ.Районув)
- •14. Розкажіть про нові методи дослідж,пов*язані з потребами нтр.
- •19. Дайте визначення та загальну характер.Політ.Карті світу
- •20. Охарактеризуйте країни і держави,як головні об*єкти вивчення на політ.Карті
- •21. Охарактеризуйте території,як складову політ.Карти світу
- •27. Загальні відомості та фізико-географічне положення Північна Америка
- •28. Рельєф та корисні копалини Північної Америки
- •29. Клімат Північної Америки
- •35. Суспільна характеристика Пд. Америки
- •36. Загальні відомості про фізико-географічне положення Пд. Америки
- •37. Рельєф материка та корисні копалини Пд. Америки
- •38. Клімат Пд. Америки
- •39. Внутрішні води Пд. Америки
- •40. Венесуела
- •41. Аргенти́на
- •42. Брази́лія
- •44. Суспільна характеристика Африки
- •45. Загальні відомості про фізико-географічне положення Африки
- •46. Рельєф материка і корисні копалини
- •47. Клімат Африки
- •48. Внутрішні води Африки
- •49. Єгипет
- •50. Фізико-географічна та соціальна характеристика Нігерії
- •51. Марокко.
- •53.Суспільна характеристика Європи
- •55. Рельєф та корисні копалини материка Європи
- •56. Клімат Європи
- •57. Внутрішні води Європи
- •59. Польща
- •60. Угорщина
- •61. Білорусь: загальні відомості про країну, природні умови та ресурси,населення.
- •62. Країнознавча характеристика країн Балтії
- •63.Німеччина
- •64. Франція
- •65. Великобританія
- •66. Швейцарія загальні відомості про країну, природні умови та ресурси,населення.
- •67. Австрія
- •69. Офіційна назва - Королівство Бельгія
- •70. Швеція
- •79. Суспільна характеристика Азії
- •80. Загальні відомості про фізико-географічне положення Азії
- •81. Рельєф материка та корисні копалини
- •83. Внутрішні води Азії
- •85. Туреччина
- •86. Саудівська Аравія
- •87. Об‘єднані Арабські Емірати
- •89. Афганістан
- •90. Японія
- •91. Китай
- •92. Південна Корея
- •94. Пакистан
- •95. Сінгапур
89. Афганістан
Афганіста́н — країна на півдні Центральної Азії, що межує з Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном на півночі, з Іраном на заході та Пакистаном на півдні і сході. Столиця — Кабул. Офіційні мови — пушту, узбецька і дарі. Грошова одиниця — афгані.
В адміністративному відношенні територія Афганістану поділяється на 7 провінцій і 6 областей.
Афганістан — багатонаціональна країна, її населяють пуштуни(афґанці), таджики, хазарейці, узбеки, аймаки, туркмени, балохи, інші народи.
Мови: афгано-перська або дарі та пушту, є офіційними, тюркські мови, головним чином узбецька та туркменська, 30 другорядних мов.
Народності Афганістану за релігією — здебільшого мусульмани-суніти (лише східні хазарейці-бербері та джемшиди — мусульмани-шиїти).
Економіка
Основа економіки — традиційне сільське господарство — кочовий випас овець, кіз, верблюдів, вирощування пшениці, бавовни, фруктів; та ремесла (килими, вироби з шкіри).
За останні роки помітний зріст зайнятості у сфері обслуговування і торгівлі. Незважаючи на економічний прогрес в останні роки, Афганістан залишається бідною, та дуже залежною від міжнародної допомоги, сільського господарства, та торгівлі з сусідами країною.
Зайнятість населення розподілена так-Сільське господарство 80%, Промисловість 10%, Сфера обслуги 10%.
Промисловість: невеличке текстильне виробництво, мило, меблі, взуття, добрива, цемент; вручну зроблені килими; природний газ, вугілля, мідь.
Експорт: опіум, фрукти, горіхи, вручну зроблені килими, шерсть, бавовна, коштовний та напівкоштовний камінь тощо.
Партнери в експорті Пакистан, Індія, США, Німеччина.
Імпорт: споживчі товари, харчові товари, текстильні товари, продукція з нафти.
Партнери в імпорті: Пакистан, США, Індія, Німеччина, Туркменістан, Кенія, Південна Корея, Росія.
Натуральні ресурси: природний газ, нафта, вугілля, мідь, тальк, свинець, цинк, залізна руда, сіль, коштовний та напівкоштовний камінь тощо.
Шкоди економіці країни задають землетруси в гірських районах Гіндукуш, повені та посухи.
Членство у міжнародних організаціях - ООН (з 19 листопада 1946 року), Рух Неприєднання, Організація Ісламської Конференції - ОІК (з 1969 року), Азіатський банк розвитку, Азійсько-Тихоокеанський Центр об'єднаного сільськогосподарського розвитку (CIRDAP), МБРР, МВФ, Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФЧХ і ЧП).
90. Японія
Япо́нія — держава у Східній Азії. Офіційна назва — Япо́нська Держа́ва. Розташована на Японському архіпелазі, у північно-західній частині Тихого океану. Складається з 47 адміністративних одиниць — префектур. Столиця — Токіо. Одна з найбільш технологічно розвинутих країн світу.
Японія — це острівна країна, розташована на східному узбережжі Азії, у північно-західній частині Тихого океану. Зі сходу і півдня її омиває Тихий океан, з заходу — води Японського та Східнокитайського морів, а з півночі — Охотське море.
Японія є другою за величиною економічною державою світу. Вона посідає 6-е місце за обсягами імпорту та експорту товарів і є членом «Великої вісімки».
Японія посідає 10-е місце у світі за чисельністю населення, яке становить близько 128 мільйонів осіб.
Економіка Японії є однією з найпотужніших у світі. Вона посідає друге місце після США за показниками ВВП і третє місце після США і КНР за показниками купівлеспроможності. Японська економіка є найбільшою в Азії. Вона дуже залежить від поставок сировинних матеріалів з інших країн через нестачу природних ресурсів.
Експорт — невід'ємна частина японської економіки. Головними експортними партнерами є США (22,7%), КНР (13,1%), Південна Корея (7,8%) і Гонконг (6,3%). Японці здебільшого експортують транспортне обладнання, двигуни, електротовари, електронні прилади і хімікати.
Оскільки Японія дуже залежить від міжнародної торгівлі, вона імпортує широке коло товарів. Основними партнерами з імпорту є КНР (20,7%), США (14%), Південна Корея (4,9%), Австралія (4,3%), Індонезія (4,1%), Саудівська Аравія (4,1%), ОАЕ (4%) (за даними 2004 року). Японія ввозить переважно запчастини, пальне, харчові продукти, хімікати, текстиль і сировину для власної промисловості.
Японія входить до числа найбільш заселених країн світу. Японія — мононаціональна країна. Близько 90% населення становлять етнічні японці. Основні групи іноземців — корейці (36%), китайці (21%), бразильці (15%), філіппінці (9%), перуанці (3%) і громадяни США (3%).
Єдиною державною офіційною мовою в Японії є японська мова.
Панівною релігією мешканців Японії є автохтонне язичництво — синто. Воно поєднує в собі елементи анімізму, фетишизму, тотемізму та примітивної магії.
Другою за значенням релігією Японії є буддизм.
Християнство — третя найбільша релігія країни.
Членство у міжнародних організаціях - "Велика сімка", ООН, СОТ, АТЕС, МБРР, МВФ, МФЧХіЧП, ОЕСР та інші.