40. Венесуела

Венесуела — країна на півночі Південної Америки на узбережжі Карибського моря, межує на сході з Гайаною, на півдні — з Бразилією, на заході — з Колумбією. До складу Венесуели входять також близько сорока островів, найбільший — острів Маргарита.

Столиця — місто Каракас.

Офіційна мова — іспанська. Грошова одиниця — венесуельський болівар. Національне свято — День незалежності, святкується 5 липня від 1811 року.

Венесуела — федеративна республіка.

Венесуела ділиться на 23 штати (ісп. Estados), столичний округ, який належить до міста Каракас, і Федеральні володіння Венесуели (спеціальні території), які входять до дев'яти адміністративних регіонів. Останні створені 1969 року президентським указом. До них відносяться 72 острови в Карибському морі.

Імпорт (машини і транспортне обладнання, запчастини, хімічні продукти і продовольство) —головним чином США; Саудівська Аравія; Японія; Колумбія, Італія. Експорт (головним чином нафта і нафтопродукти — бл. 90%, а також алюміній і залізняк)- головним чином США; Колумбія; Бразилія; Німеччина; Японія.

Венесуела — аграрно-промислова країна з розвинутою нафтодобувною промисловістю. Основа економіки Венесуели — видобуток та експорт нафти (3-є місце у світі) і природного газу. Petroleos de Venezuela — державна нафтогазова компанія Венесуели, яка володіє монопольним правом на видобуток нафти і природного газу на континентальному і морському шельфах країни.

Крім того, в надрах країни є поклади залізної руди, марганцю, алмазів, золота, нікелю, вольфраму. Промисловість країни переробляє 1/3 нафти, що видобувається. У Венесуелі виробляється сталь, прокат, пластмаси, добрива, автомобілі, побутова електротехніка, тканини, взуття тощо. Розвинена харчова промисловість.

Венесуела повністю забезпечує себе нафтою і природним газом; вона має також в своєму розпорядженні значні запаси кам'яного вугілля і гідроенергетичні ресурси.

Основне населення країни — венесуельці. Національний склад був таким: метисів — 70%, білих (іспанців, португальців, італійців) — 20%, негрів — 9%, індіанців — 2%. Венесуела характеризується високою ступінню урбанізації — 93% населення проживає в містах

Більшість населення Венесуели сповідують католицизм (якщо не практикують, то формально).

Членство в міжнародних організаціях - член ООН, МВФ, ОАД, ОПЕК, МЕРКОСУР, Союзу південноамериканських націй.

41. Аргенти́на

Аргенти́на — держава в Південній Америці, що займає південно-східну частину материка, східну частину о. Вогняна Земля і ряд островів у південній Атлантиці. Межує на півдні і заході з Чилі, на північному заході з Болівією, на сході з Парагваєм, Бразилією, Уругваєм і омивається Атлантичним океаном. Столиця — Буенос-Айрес. Офіційна мова — іспанська. Грошова одиниця — аргентинський песо.

Аргентина — федеративна демократична республіка, в її складі 23 автономні провінції і один округ (столичний) Буенос-Айрес.

Сучасна Аргентина — індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, автомобільна, текстильна, хімічна та нафтохімічна, металургійна.

Економіка Аргентини значною мірою пов'язана з економікою інших країн світу, залежить від реалізації своєї продукції на світовому ринку, від імпорту багатьох товарів з інших країн світу, перш за все, розвинутих.

В експорті провідне місце займають продукція сільського господарства і харчової промисловості, зокрема зерно, борошно, олія, м'ясо і м'ясопродукти, молочні продукти, тваринний сир і масло, вовна, шкіра. В імпорті Аргентини переважають машини і устаткування, природний газ, електроенергія, електроніка[9]. Основними торговими партнерами Аргентини є Бразилія, США, КНР.

На промислове виробництво припадає 17,5% ВВП Аргентини і 13% робочих місць (2007). На будівництво припадає 6,7 ВВП і 9,5% робочих місць (2007). Найбільшу вагу мають галузі, пов'язані з обробкою продукції сільського господарства — виробництво олії, м'яса, молока, кави, шоколаду, вина. Іншими важливими галузями є машинобудування, хімічна і металургійна промисловість.

Аргентина має добре розвинуте сільське господарство, в структурі якого переважає тваринництво.

Етнічний склад

Основне населення — аргентинці. Корінне населення — індіанці. Згідно з даними перепису 2001 року в Аргентині постійно проживає більше 1,5 млн. іноземних громадян (4,2% населення), здебільшого це парагвайці, італійці, іспанці, болівійці і чилійці.

Мови

Іспанська мова, а точніше її місцевий діалект (ісп. rioplatense), є єдиною мовою, яка використовується в органах державного управління та діловодства, у державних закладах освіти, науки, культури, зв'язку тощо, хоча законодавчо її статус як державної мови жодним чином не закріплено. Місцеве значення мають мови кечуа, гуарані, мапудунґун, які мають статус офіційних в окремих провінціях.

Релігія

Католицька церква в Аргентині має особливе юридичне положення і підтримку держави.

76,5% аргентинців вважають себе католиками, 9% сповідують євангелізм, 11,3% вважають себе агностиками або атеїстами, 1,2% є свідками Єгови, 0,9% мормонами, 1,2% сповідують інші релігії.

Членство у міжнародних організаціях - ООН, СОТ, МБРР, МВФ, МЕРКОСУР, МФКК, ОАД, ЛААІ (Латиноамериканської асоціації інтеграції), ЛАЕС (Латиноамериканської економічної системи), Союзу південноамериканських націй.