- •Формування творчого обдарування е. Золя.
- •Жанрове розмаїття творчості.
- •Е.Золя і розвиток імпресіонізму у Франції.
- •1.3.Громадсько-політична позиція митця (справа Дрейфуса).
- •Е. Золя – теоретик натуралізму. Естетична програма письменника.
- •3.Художні особливості епопеї «Ругон-Маккари».
- •Історія написання.
- •Жанрово-тематична специфіка
- •3.3 Образна система твору.
- •4.Вплив французького художника на розвиток мистецтва слова.
- •5.Творча рецепція доробку е.Золя в Україні.
- •1.Жанрово-тематичне розмаїття творчості а.Конан Дойла.
- •2. А.Конан Дойл і розвиток жанру детективу: традиції і новаторство.
- •3.Жанрово-тематичні особливості циклу творів про Шерлока Холмса і доктора Ватсона
- •3.1.Історія створення та критичної рецепції.
- •Система прототипів.
- •3.3. Секрет популярності детективів англійського письменника
- •Кінематографічна історія циклу творів Конан Дойла про Шерлока Холмса і доктора Ватсона.
- •Вплив а.Конан Дойла на розвиток детективу (Жорж Сіменон, Агата Крісті та ін.).
- •Т.Драйзер – майстер реалістичної прози. Особливості творчого методу.
- •Риси автобіографізму у романі «Дженні Герхардт».
- •3.Жанрова природа роману «Сестра Кері».
- •4.Образна символіка роману «Американська трагедія».
- •5.Проблематика «Трилогії бажань» («Фінансист», «Титан», «Стоїк»)
- •6.Традиції т.Драйзера і сучасний літературний процес.
- •1. Особливості творчого методу Дж.Лондона.
- •2.Періодизація творчості американського письменника.
- •3.Тематична палітра новелістики Дж.Лондона.
- •4..Проблема митця і мистецтва у романі «Мартін Іден».
- •Тема 5. В.Маяковський
- •3. Непересічність творчого обдарування.
- •4.Актуальні проблеми драматургії в.Маяковського
- •1. Своєрідність символізму поета.
- •2.Відображення релігії Вічної Жіночності у творчості митця.
- •3. Тематичне розмаїття о.Блока: тема «страшного світу»; романтичного «двобою з життям», «тема батьківщини».
- •4. Стихія російської революції в поемах «Скіфи» та «Дванадцять».
- •1. Від Чехонте до Чехова. Еволюція стилю прозаїка.
- •2. Поетика оповідань а.Чехова. Новаторство російського митця.
- •3. «Острів Сахалін» як вияв громадянської позиції письменника.
- •4. А.Чехов і розвиток мистецтва театру в Росії.
- •5. «Чайка» а Чехова як зразок «нової драми». Історія сценічної інтерпретації.
- •6. Вплив творчості а.Чехова на розвиток світової культури.
- •7.Чехов і Україна
- •1.Етапи творчої еволюції Кнута Гамсуна.
- •1.1. Риси імпресіонізму у творчості норвезького митця.
- •2.Автобіографічна основа роману «Голод»
- •3.«Пан» к.Гамсуна як модерністський роман
- •3.1.Історія написання роману
- •3.2.Семантика назви
- •3.3.Тематика і проблематика
Е. Золя – теоретик натуралізму. Естетична програма письменника.
Натуралізм — це літературний стиль, який поширився у Європі та Америці протягом 1870—1900 років. У перекладі з латинської означав «природа». Основою теорії натуралізму став позитивізм Огюста Конта. Багатьох манила до позитивізму віра в науку — повага до дійсних фактів. Наука і мистецтво — єдині. Зачинателем натуралістичної школи вважали Е.Золя — продовжувача справи, яку розпочав Бальзак. Золя вважав Бальзака своїм духовним батьком. Е. Золя був не лише художником, а й теоретиком натуралістичної школи. Як теоретик натуралізму він виступив у 70-х роках на сторінках «Вісника Європи». Його праці «Романісти-натуралісти» і «Експериментальний роман» — головний матеріал для створення теорії.
3.Художні особливості епопеї «Ругон-Маккари».
Історія написання.
У митця виник задум епопеї, схожої на «Людську комедію» Бальзака. Він вирішив створити «соціальну історію однієї сім'ї в період Другої імперії», прагнучи втілити в неї положення натуралізму. Майже 25 років він працював над епопеєю «Ругон- Маккари», в якій відображено історію французького суспільства з 1851 по 1871 pp.Епопея «Ругон-Маккари» (1871—1843) — справа всього життя Золя — складалася з 20 романів. Задум виник у 1868 році. Поштовхом стало захоплення письменника модною теорією спадковості. Золя задумав розглянути 4 покоління однієї сім'ї. Автор поставив дві задачі:«изучить на примере одной семьи вопросьі кровной средьі»;«изобразить всю Вторую империю, начиная с государственного переворота до наших дней». Намагаючись виконати перше завдання, він склав генеалогічне дерево сім'ї Ру- гон — Макарів, надавши кожному члену сім'ї детальну медичну характеристику з так званих спадкових рис.
Жанрово-тематична специфіка
Романи перенасичені великою кількістю персонажів (загальна кількість діючих осіб — 1200), які ніколи не мали родинних зв'язків з Ругон-Маккарами, що зроблено для більш повного охоплення дійсності. До уваги взято період, коли II імперія розвалилась. її історію завершили трагічна війна і Паризька Комуна. Поступово посилилася соціальна лінія в «Ругон- Маккарах» за рахунок біологічної. «Ругон-Макари» — складний і багатогранний твір. У ньому візначили провідні теми, основні лінії, хоча вони не охопили усього змісту епопеї:зображення життя буржуазії («Кар'єра Ругонів», «Здобич», «Черево Парижа», «Накип», «Гроші» та ін.);життя народу («Западня», «Жерміналь», «Земля»);антиклерикальна тема («Завоювання Плассана», «Проступок абата Буре»);тема дитинства, творчості (роман «Творчість»);тема спадковості («Людина — звір», «Лікар Паскаль»).
3.3 Образна система твору.
Одним із найкращих романів циклу «Ругон-Маккари», написаних на засадах експериментального методу, став роман «Жерміналь». У цьому творі Золя проаналізував найважливішу соціально-історичну суперечність національного життя Франції кінця XIX ст., що її сам письменник позначив як боротьбу «праці та капіталу». «Жерміналь» — грандіозна фреска, яка складалася з найдетальніших, імпресіоністичних за манерою описів шахтарського побуту та праці, що чергувалися з розлогими символічними картинами. Значний вплив на письменника справили події франко-пруської війни і Паризької Комуни (роман «Розгром», поема «Осада вітряка»). Золя не прийняв Паризьку Комуну, хоча кривавий терор версальців викликав різкий осуд письменника.