- •1.)Боротьба за владу в Україні у 1919—1920 pp.
- •4.) Особливості політичних та економічних перетворень в західних областях республіки. Рух Опору на західноукраїнських землях у другій половині 40-х — на початку 50-х років
- •6.) Розвиток аграрної сфери в сучасній Україні.
- •7.) Урср всистемі «договірної федерації». Утворення срср.
- •8.) Радянізація західноукраїнських територій в 1939-1940 рр.
- •9.) Перехід від «воєнного комунізму» до нової економічної політики.
- •10.) Спроба серпневого (1991 р.) державного перевороту в Москві, його наслідки для України
- •11.) Розвиток промисловості України в умовах неПу.
- •13.) Наука і техніка в Україні в 1920-1930 рр. Розвиток цивільної авіації.
- •15.) Сільськогосподарське виробництво в Україні в роки неПу.
- •16.) Зміни в кремлівському керівництві у жовтні 1964 року, їх наслідки для України
- •17.) Згортання неПу. Утвердження одноосібної диктатури Сталіна.
- •18.) Хрущовська «відлига»
- •20.) Розвиток науки і техніки. Цивільна авіація в Україні 1956-1985 рр.
- •21.) Перехід до директивного планування. Форсування індустріалізації в Україні.
- •22.Соціально-економічне становище України у 1956-1985рр: досягнення та проблеми.
- •23.Колективізація с/г в Україні та її наслідки.
- •24.Економічні реформи в 60-ті роки та причини їх згортання.
- •25.Формування культу особи Сталіна. Утвердження тоталітарної системи у 20-30 рр.
- •26.Проблема розвитку народного господарства в сер.50-першій пол.60рр.
- •27.Політика коренізації. Розгортання українізації. Досягнення та трагічні сторінки.
- •28.Суперечливий характер сусп.-політ. Життя(45-55рр.).
- •30.Включення Зх.України, Пн. Та Пд. Бессарабії до складу срср(1939- 1940рр.)
- •31.Українська національно-демократична революція. Створення Української Центральної Ради та її боротьба за автономію України.
- •32.Політичні та економічні плани нацистів щодо Україні та методи їх реалізації.
- •33.Українська гетьманська держава п.Скоропадського, її внутрішня та зовнішня політика.
- •34.Наслідки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, доля укр. Народу.
- •35. М.С. Грушевський – видатний український вчений, політичний та громадський діяч.
- •36. Україна в системі міжнародних відносин у повоєнний час (1945 – 1955 рр)
- •37. Початок Другої світової війни, її причини характер та періодизація.
- •39.Українські землі під владою Польщі в 20- 30 тих рр.
- •40. Повоєнна відбудова народного господарства України (1945 – 1955 рр.)
- •41. Західна Україна у 1918 – 1920 рр.
- •42. Початок Великої Вітчизняної Війни Радянського Союзу. Український напрям у плані «Барбаросса».
- •43. Боротьба за владу у 1919 – 1921 рр. Утвердження радянської форми державності в Україні.
- •44. Оборонні дії на території України на початку Великої Вітчизняної Війни срср.
- •45. Причини поразки Червоної армії на початку ввв срср.
- •46. Передача Кримської області до складу урср : мотиви та правдива основа.
- •47. Штучний голодомор 1932-1933 рр. В Україні. Причини та наслідки.
- •48. Завершальний етап Другої Світової Війни та Великої Вітчизняної воєн.
- •49. Українська Народна Республіка: від проголошення до гетьманського перевороту.
- •50. Розвиток Радянського підпільного та партизанського рухів на окупованій Україні ( 1941 – 1944 ).
- •51. Українське питання в Європейській політиці напередодні Другої Світової Війни.
- •52. Голод 1946 - 1947 рр. В Україні. Причини та наслідки.
- •53. Українські землі під владою Румунії у 1920-30 роки.
- •54. Прийняття декларації про державний суверенітет України ( 16 липня 1990 р.) Курс на утворення самостійної держави.
- •55. Українські землі під владою Чехословаччини у 1920 – 30 роки.
- •56. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції 1996 та її історичне значення.
- •57. Зовнішня політика срср на поч.. 20 років хх ст..
- •58. Інтеграція України в Європейську співдружність. Участь України в діяльності ікао.
- •59.Західноукраїнська Народна Республіка
- •60.Зовнішня політика незалежної України
- •61.Збройна боротьба формувань оун-упа
- •62.Розгорт.Державотворч.Процесів в незалежн. Укр.Становл.Владних структур.
- •63.Духовне життя в Укр. У 1956-64 рр. Основні тенденції та характерні риси.
- •64.Політичні процеси в Україні у 2004-2009 рр.
6.) Розвиток аграрної сфери в сучасній Україні.
Аграрний сектор є важливою стратегічною галуззю української національної економіки, яка забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність нашої держави, дає значній частині сільського населення робочі місця. Він формує 16-17% валового внутрішнього продукту. Але економічні можливості аграрного сектора України використовуються не повністю. Аграрний сектор забезпечує близько 60% фонду споживання населення, займає друге місце серед секторів економіки у товарній структурі експорту і залишається практично єдиною галуззю, яка багато років поспіль забезпечує позитивне зовнішньоторгівельне сальдо. Основним нормативно-правовим документом, який виражає державну підтримку аграрного сектору сьогодні є Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004р. Незважаючи на певні досягнення в розвитку аграрної сфери, в Україні ще багато питань чекають на вирішення. Для того щоб с/г в нашій країні розвивалося і процвітало потрібні суттєві зміни у ціновій політиці. Сільському господарству потрібні стабільні ціни, орієнтуючись на які фермери могли б визначати оптимальний обсяг виробництва продукції. Ціновий механізм повинен стати головною ланкою постреформованого аграрного виробництва. Важливу роль відіграє утворення у с/г кластерів, які є джерелами і факторами забезпечення високого рівня та якості життя населення, економічного зростання й сталого розвитку території. У центральних, південних і східних областях України формуються зерново-олійні кластери, які мають високу ефективність.Щодо земельних відносин, в Україні ще не в повній мірі вирішені питання щодо формування ринку землі:
- не визначено місце землі в системі економічного обігу;
- не створено належних умов дляреалізації громадянами права власності на землю;
- потребує удосконалення інфраструктура ринку землі.
Необхідно звернути увагу на розвиток фермерських господарств. В Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості фермерств. Найважливішою проблемою у створенні фермерських господарств є відсутність стартового капіталу, на основі якого можна було б побудувати ефективно функціонуюче виробництво. Сьогодні фінансово-економічна підтримка аграрного сектора здійснюється переважно через комплекс програм, кожна з яких має на меті підвищення ефективності виробництва та дохідності товаровиробника. При цьому, через брак коштів Державного бюджету України, ця підтримка на 80 % здійснюється за рахунок сприятливої податкової політики, що є непрямою формою субсидіювання галузі.
7.) Урср всистемі «договірної федерації». Утворення срср.
Під час громадянської війни на території колишньої Російської імперії утворилося шість радянських республік — Російська Федерація, Україна, Білорусія, Азербайджан, Вірменія, Грузія та дві народні республіки — Бухарська і Хорезмська. Республіки формально вважалися незалежними, але фактично ніякого суверенітету вони не мали і управлялися єдиним центром — Центральним комітетом Російської комуністичної партії більшовиків (ЦК РКП(б)). Залежність республік від московського центру прикривалася системою двосторонніх та багатосторонніх угод, яка отримала назву «договірної федерації».Після громадянської війни постало питання про остаточне врегулювання відносин між республіками. Для цього була утворена спеціальна комісія на чолі з наркомом національностей Йосифом Сталіним. (У квітні 1922 р. Сталін зайняв посаду Генерального Секретаря ЦК РКП(б)). Комісія розробила так званий «план автономізації», який передбачав включення республік на правах автономій до складу Російської федерації.
В. Ленін відкинув сталінський план і розробив власний, за яким усі республіки, включаючи Російську Федерацію, на рівних правах входили до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік, зберігаючи за собою право вільного виходу. Таким чином, утворювалася нова федеративна держава, у якій поряд з республіканськими передбачалося формування союзних органів влади. На основі ленінського плану І з’їзд рад СРСР 30 грудня 1922 р. прийняв рішення про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). До його складу ввійшли Російська Федерація, Українська СРР, Білоруська СРР, Закавказька Федерація (Грузія, Вірменія, Азербайджан). У документах, покладених в основу СРСР (Декларація і Договір), права центру превалювали над правами республік. Так, із 29 пунктів Союзного договору лише один стосувався прав республік. Формально кожна республіка мала право виходу зі складу СРСР, але механізму такого виходу не було розроблено. Юридичне оформлення СРСР остаточно завершилося в 1924 р., коли була прийнята Конституція СРСР, яка позбавила союзні республіки права на зовнішню політику і торгівлю, прийняття власних рішень щодо розвитку транспорту, зв’язку, оборонної промисловості. Повноваження республік обмежувалися сільським господарством, внутрішніми справами, охороною здоров’я, соціальним забезпеченням. Але і ці повноваження зводилися нанівець керівництвом РКП(б), яке визначало внутрішню і зовнішню політику в цілому і кожної республіки зокрема. IX Всеукраїнський з’їзд рад (травень 1925 р.) затвердив зміни в Конституції УСРР, законодавчо закріпивши входження республіки до складу СРСР. Формально СРСР був федерацією, але фактично — унітарною централізованою державою. Україна втратила рештки державного суверенітету й перетворилася на звичайну адміністративну одиницю СРСР.