- •1.)Боротьба за владу в Україні у 1919—1920 pp.
- •4.) Особливості політичних та економічних перетворень в західних областях республіки. Рух Опору на західноукраїнських землях у другій половині 40-х — на початку 50-х років
- •6.) Розвиток аграрної сфери в сучасній Україні.
- •7.) Урср всистемі «договірної федерації». Утворення срср.
- •8.) Радянізація західноукраїнських територій в 1939-1940 рр.
- •9.) Перехід від «воєнного комунізму» до нової економічної політики.
- •10.) Спроба серпневого (1991 р.) державного перевороту в Москві, його наслідки для України
- •11.) Розвиток промисловості України в умовах неПу.
- •13.) Наука і техніка в Україні в 1920-1930 рр. Розвиток цивільної авіації.
- •15.) Сільськогосподарське виробництво в Україні в роки неПу.
- •16.) Зміни в кремлівському керівництві у жовтні 1964 року, їх наслідки для України
- •17.) Згортання неПу. Утвердження одноосібної диктатури Сталіна.
- •18.) Хрущовська «відлига»
- •20.) Розвиток науки і техніки. Цивільна авіація в Україні 1956-1985 рр.
- •21.) Перехід до директивного планування. Форсування індустріалізації в Україні.
- •22.Соціально-економічне становище України у 1956-1985рр: досягнення та проблеми.
- •23.Колективізація с/г в Україні та її наслідки.
- •24.Економічні реформи в 60-ті роки та причини їх згортання.
- •25.Формування культу особи Сталіна. Утвердження тоталітарної системи у 20-30 рр.
- •26.Проблема розвитку народного господарства в сер.50-першій пол.60рр.
- •27.Політика коренізації. Розгортання українізації. Досягнення та трагічні сторінки.
- •28.Суперечливий характер сусп.-політ. Життя(45-55рр.).
- •30.Включення Зх.України, Пн. Та Пд. Бессарабії до складу срср(1939- 1940рр.)
- •31.Українська національно-демократична революція. Створення Української Центральної Ради та її боротьба за автономію України.
- •32.Політичні та економічні плани нацистів щодо Україні та методи їх реалізації.
- •33.Українська гетьманська держава п.Скоропадського, її внутрішня та зовнішня політика.
- •34.Наслідки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, доля укр. Народу.
- •35. М.С. Грушевський – видатний український вчений, політичний та громадський діяч.
- •36. Україна в системі міжнародних відносин у повоєнний час (1945 – 1955 рр)
- •37. Початок Другої світової війни, її причини характер та періодизація.
- •39.Українські землі під владою Польщі в 20- 30 тих рр.
- •40. Повоєнна відбудова народного господарства України (1945 – 1955 рр.)
- •41. Західна Україна у 1918 – 1920 рр.
- •42. Початок Великої Вітчизняної Війни Радянського Союзу. Український напрям у плані «Барбаросса».
- •43. Боротьба за владу у 1919 – 1921 рр. Утвердження радянської форми державності в Україні.
- •44. Оборонні дії на території України на початку Великої Вітчизняної Війни срср.
- •45. Причини поразки Червоної армії на початку ввв срср.
- •46. Передача Кримської області до складу урср : мотиви та правдива основа.
- •47. Штучний голодомор 1932-1933 рр. В Україні. Причини та наслідки.
- •48. Завершальний етап Другої Світової Війни та Великої Вітчизняної воєн.
- •49. Українська Народна Республіка: від проголошення до гетьманського перевороту.
- •50. Розвиток Радянського підпільного та партизанського рухів на окупованій Україні ( 1941 – 1944 ).
- •51. Українське питання в Європейській політиці напередодні Другої Світової Війни.
- •52. Голод 1946 - 1947 рр. В Україні. Причини та наслідки.
- •53. Українські землі під владою Румунії у 1920-30 роки.
- •54. Прийняття декларації про державний суверенітет України ( 16 липня 1990 р.) Курс на утворення самостійної держави.
- •55. Українські землі під владою Чехословаччини у 1920 – 30 роки.
- •56. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції 1996 та її історичне значення.
- •57. Зовнішня політика срср на поч.. 20 років хх ст..
- •58. Інтеграція України в Європейську співдружність. Участь України в діяльності ікао.
- •59.Західноукраїнська Народна Республіка
- •60.Зовнішня політика незалежної України
- •61.Збройна боротьба формувань оун-упа
- •62.Розгорт.Державотворч.Процесів в незалежн. Укр.Становл.Владних структур.
- •63.Духовне життя в Укр. У 1956-64 рр. Основні тенденції та характерні риси.
- •64.Політичні процеси в Україні у 2004-2009 рр.
27.Політика коренізації. Розгортання українізації. Досягнення та трагічні сторінки.
Однією з важливих умов вирішення завдань радянського національно-державного будівництва була політика коренізації, яка в республіці набула форми українізації. Основний зміст її полягав у залученні корінного населення до державного й господарського будівництва, у врахуванні національних факторів при комплектуванні кадрами партійного і державного апарату, громадських організацій; у запровадженні в усіх установах української мови; в організації мережі шкіл, вищих навчальних закладів, видавничої справи українською мовою; у вивченні національних обрядів і звичаїв населення, соціально-політичних й історико-побутових умов України, у розвитку української культури. Досвід державно-правового вирішення низки питань, що пов'язували, зокрема, з проблемами української мови, діловодства тощо заслуговують на увагу і в сучасних умовах. Ці ідеї покладені в основу рішень XII з'їзду РКП(б) (квітень 1923 p.). У практичному здійсненні політики коренізації в Україні виділяються два аспекти: українізація і створення необхідних політичних та економічних умов для розвитку національних меншин. Реальними практичними кроками для здійснення політики коренізації (для України — «українізації») стали декрети ВУЦВК від 27 липня та 1 серпня 1923 p., у яких проголошувалася рівність мов і вказувалося на необхідність надання допомоги в процесі розвитку української мови. Для розвитку національних меншин велике значення мало створення окремих адміністративно-територіальних одиниць у місцях компактного поселення неукраїнського населення. У жовтні 1924 р. ускладі Української СРР було утворено автономну Молдавську республіку, а протягом 1924—1925 pp. почали функціонувати 7 німецьких, 4 болгарських, один польський і один єврейський національний район, а також 954 сільські ради національних меншин, 100 містечкових рад. У цей час в Україні діяли 566 шкіл з німецькою мовою навчання, 342 — з єврейською, 31 — з татарською тощо.
Остаточно політика коренізації в Україні була згорнута 1938 р. Отже, впроваджуючи політику коренізації на початку 20-х років більшовицьке керівництво СРСР мало на меті створити у світового співтовариства враження про вільний та гармонійний розвиток радянських республік; знайти спільну мову з багатомільйонним полінаціональним селянством; зняти наростаюче протиріччя між народними масами і політичною елітою; поставити під контроль процес національного відродження на окраїнах; частково компенсувати республікам СРСР втрату політичного суверенітету наданням прав «культурно-національної автономії».
28.Суперечливий характер сусп.-політ. Життя(45-55рр.).
Соціально-політичне та культурне життя в Україні в повоєнні роки мало надзвичайно суперечливий характер. Ключові позиції лишалися в Комуністичної партії, яка на січень 1946 р. налічувала 320 тис.членів. Морально-політична ситуація в Україні в повоєнні роки визначалася подальшим посиленням культу особи Й. Сталіна. Розпочинався новий виток репресій: проти військових і військовополонених, проти діячів науки й культури, державних працівників. Становище в Україні особливо загострилося, коли в березні 1947 р. з ініціативи Й. Сталіна з поста Першого секретаря ЦК КП(б)У було усунуто М. Хрущова, який очолював партійну організацію республіки з 1938 р. (з 1944 р. за сумісництвом обіймав ще й посаду голови Ради народних комісарів УРСР), і на його місце було поставлено Л. Кагановича. На чолі уряду залишався М. Хрущов. Обіймаючи посаду Першого секретаря ЦК КП(б)У, Л. Каганович намагався довести, нібито "боротьба з українським буржуазним націоналізмом" не завершилась і її необхідно продовжувати. При цьому Л. Каганович використовував досвід, набутий ще у 20-ті роки, коли він уперше очолював республіканську парторганізацію. Без жодних підстав він звинувачував у націоналізмі провідних письменників республіки. За його вказівкою у пресі з'являлися розгромні статті, спрямовані проти відомих діячів науки та культури. Після серпневої (1948 р.) сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В. І. Леніна в Україні почались "чистки" серед науковців. У 1948 р. розгорнулась кампанія боротьби з "низькопоклонством перед Заходом", а згодом — з "космополітизмом". Вороже ставлення до діячів науки, освіти, літератури, музичного мистецтва було характерною ознакою того часу. Переважну більшість митців було офіційно реабілітовано лише в 1990 р. під час горбачовської"перебудови".