- •1.)Боротьба за владу в Україні у 1919—1920 pp.
- •4.) Особливості політичних та економічних перетворень в західних областях республіки. Рух Опору на західноукраїнських землях у другій половині 40-х — на початку 50-х років
- •6.) Розвиток аграрної сфери в сучасній Україні.
- •7.) Урср всистемі «договірної федерації». Утворення срср.
- •8.) Радянізація західноукраїнських територій в 1939-1940 рр.
- •9.) Перехід від «воєнного комунізму» до нової економічної політики.
- •10.) Спроба серпневого (1991 р.) державного перевороту в Москві, його наслідки для України
- •11.) Розвиток промисловості України в умовах неПу.
- •13.) Наука і техніка в Україні в 1920-1930 рр. Розвиток цивільної авіації.
- •15.) Сільськогосподарське виробництво в Україні в роки неПу.
- •16.) Зміни в кремлівському керівництві у жовтні 1964 року, їх наслідки для України
- •17.) Згортання неПу. Утвердження одноосібної диктатури Сталіна.
- •18.) Хрущовська «відлига»
- •20.) Розвиток науки і техніки. Цивільна авіація в Україні 1956-1985 рр.
- •21.) Перехід до директивного планування. Форсування індустріалізації в Україні.
- •22.Соціально-економічне становище України у 1956-1985рр: досягнення та проблеми.
- •23.Колективізація с/г в Україні та її наслідки.
- •24.Економічні реформи в 60-ті роки та причини їх згортання.
- •25.Формування культу особи Сталіна. Утвердження тоталітарної системи у 20-30 рр.
- •26.Проблема розвитку народного господарства в сер.50-першій пол.60рр.
- •27.Політика коренізації. Розгортання українізації. Досягнення та трагічні сторінки.
- •28.Суперечливий характер сусп.-політ. Життя(45-55рр.).
- •30.Включення Зх.України, Пн. Та Пд. Бессарабії до складу срср(1939- 1940рр.)
- •31.Українська національно-демократична революція. Створення Української Центральної Ради та її боротьба за автономію України.
- •32.Політичні та економічні плани нацистів щодо Україні та методи їх реалізації.
- •33.Українська гетьманська держава п.Скоропадського, її внутрішня та зовнішня політика.
- •34.Наслідки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, доля укр. Народу.
- •35. М.С. Грушевський – видатний український вчений, політичний та громадський діяч.
- •36. Україна в системі міжнародних відносин у повоєнний час (1945 – 1955 рр)
- •37. Початок Другої світової війни, її причини характер та періодизація.
- •39.Українські землі під владою Польщі в 20- 30 тих рр.
- •40. Повоєнна відбудова народного господарства України (1945 – 1955 рр.)
- •41. Західна Україна у 1918 – 1920 рр.
- •42. Початок Великої Вітчизняної Війни Радянського Союзу. Український напрям у плані «Барбаросса».
- •43. Боротьба за владу у 1919 – 1921 рр. Утвердження радянської форми державності в Україні.
- •44. Оборонні дії на території України на початку Великої Вітчизняної Війни срср.
- •45. Причини поразки Червоної армії на початку ввв срср.
- •46. Передача Кримської області до складу урср : мотиви та правдива основа.
- •47. Штучний голодомор 1932-1933 рр. В Україні. Причини та наслідки.
- •48. Завершальний етап Другої Світової Війни та Великої Вітчизняної воєн.
- •49. Українська Народна Республіка: від проголошення до гетьманського перевороту.
- •50. Розвиток Радянського підпільного та партизанського рухів на окупованій Україні ( 1941 – 1944 ).
- •51. Українське питання в Європейській політиці напередодні Другої Світової Війни.
- •52. Голод 1946 - 1947 рр. В Україні. Причини та наслідки.
- •53. Українські землі під владою Румунії у 1920-30 роки.
- •54. Прийняття декларації про державний суверенітет України ( 16 липня 1990 р.) Курс на утворення самостійної держави.
- •55. Українські землі під владою Чехословаччини у 1920 – 30 роки.
- •56. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції 1996 та її історичне значення.
- •57. Зовнішня політика срср на поч.. 20 років хх ст..
- •58. Інтеграція України в Європейську співдружність. Участь України в діяльності ікао.
- •59.Західноукраїнська Народна Республіка
- •60.Зовнішня політика незалежної України
- •61.Збройна боротьба формувань оун-упа
- •62.Розгорт.Державотворч.Процесів в незалежн. Укр.Становл.Владних структур.
- •63.Духовне життя в Укр. У 1956-64 рр. Основні тенденції та характерні риси.
- •64.Політичні процеси в Україні у 2004-2009 рр.
25.Формування культу особи Сталіна. Утвердження тоталітарної системи у 20-30 рр.
Вираз " культ особистості Сталіна "отримало широке поширення після появи в 1956 в доповіді Н. С. Хрущова " Про культ особистості і його наслідки "і в постанові ЦК КПРС "Про подолання культу особи і його наслідків".
У 1927 р. Сталін вийшов переможцему затятій боротьбі за владу, що точилася між партійними вождями після смерті Леніна. Сталін (справжнє прізвище Джугашвілі) народився 1879 р. в Грузії в убогій родині і в молодому віці став більшовиком. До революції він грав порівняно незначну роль у більшовицькій партії. Як один із небагатьох неросіян у партії, він повинен був, серед іншого, вивчати теоретичні аспекти національних проблем — заняття, яке вважалося другорядним.
Радянська пропаганда створила навколо Сталіна напівбожественний ореол непогрішимого "великого вождя і вчителя". Ім'ям Сталіна і його найближчих соратників називалися міста, заводи, колгоспи, військова техніка. Його ім'я згадувалося в одному ряду з Марксом, Енгельсом і Леніним. Ім'я Сталіна згадується і в гімні СРСР. Образ Сталіна став одним із центральних у радянській літературі 1930-х-1950-х років; твори про вождя писали також зарубіжні письменники-комуністи. Тема Сталіна постійно була присутня в радянській живопису та скульптурі цього періоду, включаючи монументальне мистецтво (прижиттєві пам'ятники Сталіну, як і пам'ятники Леніну, встановлювалися масово в більшості міст СРСР, а після 1945 і Східної Європи). Н. С. Хрущов, розвінчуючи культ особистості у своєму знаменитому доповіді на XX з'їзді КПРС стверджував, що Сталін всіляко заохочував такий стан речей. Хрущов заявив, що редагуючи підготовлену до друку власну біографію, Сталін вписував туди цілі сторінки, де називав себе вождем народів, великим полководцем, найвищим теоретиком марксизму, геніальним вченим і т. д.
Сила міцної державної влади, яка могла б контролювати і спрямовувати суспільні процеси вже була в стадії формування, починаючи із 20-х років, і утвердилася в 30-х роках, оформившись як тоталітарний режим. Термін «тоталітаризм» (у перекладі з італійської — охоплюючий все) було вжито італійськими критиками Муссоліні на початку 20-х років, коли в Італії склалася однопартійна фашистська система. З 1929 р. його почали застосовувати для характеристики політичного режиму в СРСР.
Тоталітаризм в Україні мав такі особливості:
1. Утвердження комуністичної ідеології як єдиної в суспільстві й монополізація нею права на істину. Цю монополію офіційної ідеології на істину мали забезпечувати органи цензури, утворені в Україні на початку 20-х років. Утвердження комуністичної ідеології як єдиної державної проходило у боротьбі з релігією, з ухилами у партії. Кампанія провалилася і в 1929—1930 pp. «Просвіти» було закрито командно-адміністративними методами. Утвердження комуністичної ідеології пов'язане із репресіями проти діячів науки, освіти, культури.
2. Усунення з політичної арени інших політичних партій і монополізація влади більшовицькою Комуністиною партією. На завершальному етапі громадянської війни в Україні в легальних умовах працювали три партії:
— КП(б)У — фактично філіал РКП(б) в Україні;
— Українська партія соціалістів-революціонерів (боротьбисти). На початку 1919 р. партія співпрацювала із КП(б)У.
Отже, комуністи-більшовики безцеремонно усунули з політичної арени навіть легальні партії. Проти нелегальних було оголошено справжню війну. У 1923 р. Україною прокотилася хвиля масових арештів. Усунувши з політичної арени конкурентів, Комуністична партія монополізувала всю повноту влади в країні. Конституція СРСР 1936 р. законодавчо закріпила керівну і спрямовуючу роль Комуністичної партії у політичній системі Радянського Союзу.