Лабораторна робота № 7 Нанесення штрихування
1. Загальні положення
Складений примітив AutoCAD Штрихування застосовують для заповнення замкнутої області визначеним візерунком або заливання його суцільним кольором.
AutoCAD містить більш 50 убудованих типів штрихування, параметри яких можна набудовувати. Найбільш важливими параметрами є кут нахилу ліній і відстань між ними (масштаб). Крім цього користувач може створювати штрихування самостійно і зберігати неї в окремому файлі.
За замовчуванням AutoCAD ставить асоціативне штрихування, що автоматично перемальовується після зміни розмірів контуру або його переміщення. Неасоціативне штрихування не змінюється слідом за границею контуру.
Усі лінії, з яких складається штрихування, програма розглядає як один об'єкт - блок. Тому для виділення нанесеного штрихування досить клацнути мишкою по кожнійій з її ліній. Якщо штрихування виділене, то видалити її можна натисканням Delete.
2. Нанесення штрихування
2.1 Вибір інструмента
Запуск режиму штрихування здійснюється щигликом мишкою по кнопці Штрихування на панелі інструментів Креслення, уведенням команди Bhatch або зі спадаючого меню Креслення запуском команди Штрихування. Після цього буде виведене діалогове вікно, зображене на мал. 5.1.
Рис. 5.1. Діалогове вікно Штрихування.
У цьому вікні потрібно вибрати тип штрихування, її параметри і метод указівки граничного контуру. Після вибору методу указівки вікно зникає, користувач вказує області штрихування (як правило, одним щигликом мишки усередині замкнуто-го контуру), натискає Enter, а потім у вікні, що знову з'явилося, 5.1. натискає ОК.
Загальний алгоритм нанесення штрихування виглядає так:
1. Запустити режим штрихування. З'явиться діалогове вікно Штрихування (див. мал. 5.1).
2. Вибрати тип штрихування.
3. Клацнути по кнопці Вибрати точки (див. мал. 5.1). Діалогове вікно тимчасово зникне.
4. Клацнути один раз мишкою усередині області і натиснути Enter. Область повинна бути замкнутої. Діалогове вікно Штрихування з'явиться знову.
5. У ньому клацнути по кнопці ОК або натиснути Enter. Штрихування бажано виконувати на окремому шарі. Це
дає можливість контролювати товщину і колір її ліній, включати або відключати вивід штрихування на екран.
2.2. Тип, кут і масштаб штрихування
Вибір типу штрихування здійснюється в спадаючому списку Структура (1.1). Приклад зовнішнього вигляду даної штри-ховки відображається у вікні Зразок (2).
У списку Кут (3) можна вказати кут повороту ліній штрихування, але це не завжди варто робити. Якщо штрихування уже виконане під кутом, то її можна не повертати. Наприклад, штрихування ANSI31, показана на мал. 5.1, відразу виводиться під кутом 45о.
У списку Масштаб (4) можна вибрати або ввести масштаб штрихування. Якщо потрібно збільшити відстань між лініями, то варто вводити значення більше 1, якщо потрібно зменшити – менше 1. У вікні Зразок (2) штрихування виводиться з масштабом 1. Значення можуть бути як цілими, так і дробовими. Наприклад, 0.015. При введенні з клавіатури дробова частина від цілої відокремлюється точкою.
Рис. 5.2. Розширений вибір типу штрихування.
Якщо клацнути мишкою по кнопці (1.2), розташованої поруч зі спадаючим списком Структура (див. мал. 5.1), то на екран буде виведено меню вибору типів штрихувань, у якому кожен тип показаний більш наочно (мал. 5.2). Крім цього, типи штрихувань згруповані відповідно до приналежності різним групам – ISO, ANSI, Інші, Користувальницькі.
Варто звернути увагу не те, що у вкладці Інша визначена є тип SOLID, що дозволяє виконувати суцільне заливання контуру поточним кольором.
2.3. Два методи вказівки граничного контуру
AutoCAD наносить штрихування тільки в рамках зазначеного контуру. Причому контур може бути замкненим і не замкненим. У програмі існує два методи вказівки контуру – внутрішня точка і вибір об'єктів. Перший придатний тільки до штрихування замкнутих областей, другий – як замкнутих так і розімкнутих.
2.3.1. Указівка точки усередині замкнутої області
У даному режимі користувач просто вказує точку в замкнутому контурі, а AutoCAD сам визначає границі контуру і заштриховує його. Для входу в режим “Точка усередині замкнутої області” варто натиснути на кнопку Вибрати точки (5) у діалоговому вікні Штрихування (мал. 5.1). Після цього диало-говое вікно зникне і на кресленні потрібно буде вказати точку усередині замкнутого контуру. Точку можна вказати будь-як способом, найбільше просто це робиться щигликом мишки. Границі контуру визначить сам AutoCAD, при цьому він буде аналізувати не тільки замкнуті по визначенню об’єк-ти, але і контури, утворені перетинаннями (див. мал. 5.3).
Рис. 5.3. Штрихування методом указівки точки усередині замкнутого контуру.
Якщо на кресленні кілька контурівів, який можна показувати штрихуванням того самого типу, то можна ввести кілька точок. Вихід з режиму указівки внутрішніх точок здійснюється натисканням Enter. Після цього на екран знову виводиться діалогове вікно Штрихування, у якому, для висновку штрихування варто натиснути кнопку ОК або Enter. Фактично, після вказівки точки або точок усередині контуру для висновку штрихування залишається два рази натиснути Enter.
Якщо контур не можливо замкнути, то AutoCAD виводить повідомлення про помилку “Доступна границя штрихування не знайдена”.
У деяких випадках виконують додаткові побудування, для точного позначення контуру, після цього їхній можна стерти або перевести на відключений шар.
Важливо пам'ятати, що якщо, указуючи точки в контурі, вибрано кілька непересічних областей, штриховка цих областей утворить один блок. Зокрема, якщо фігура, показана на мал. 5.3.2, заштрихована шляхом указівки двох точок в одній команді, то при виділенні штрихування в одному прямокутнику, штрихування в іншому буде виділятися теж. Для створення у фігурі, показаної на мал. 5.3.2., двох незалежних блоків штрихування, потрібно команду штриховання запускати двічі.
Режим указівки контуру за допомогою внутрішньої точки найбільш зручний і передбачуваний.
2.3.2. Вибір об'єктів, що обмежують область штриховання
Для входу в цей режим варто натиснути на кнопку Виділити об'єкти (6) у діалоговому вікні Штрихування (мал. 5.1). Після цього діалогове вікно зникне і на кресленні потрібно буде вибрати об'єкти, що обмежують область штрихування. При цьому бажано вибирати об'єкти замкнуті – кола, прямокутники, еліпси або фігури, що утворять точний замкнутий контур.
У противному випадку, лінії штрихування будуть виходити за контур фігури (див. мал. 5.4.1).
Якщо обрано кілька вкладених об'єктів, то AutoCAD заштриховує них, з огляду на розташування і вказівки. Наприклад, на мал. 5.4.2 показане штрихування, одержане після виділення всіх трьох вкладених об'єктів з рамки. Якщо вибрати тільки зовнішню окружність, то вона буде цілком заштрихована без обліку внутрішніх елементів.
Рис. 5.4. Вказівка контуру методом вибору об'єктів.
Якщо контур не замкнений, то AutoCAD заштриховує його не цілком (мал. 5.4.3). У цій ситуації рекомендується найти в такий спосіб: виконати додаткові побудови, що точно замкнуть контур, вивести штрихування, а потім видалити побудови. Наприклад, можна з'єднати точки 1 і 2 відрізком, нанести штрихування, після чого відрізок видалити (див. мал. 5.4.3).
2.4. Острова
Острови - це замкнуті області, розташовані усередині зони штрихування. Островами є також тексти і значення розмірів у розмірних блоках (мал. 5.5).
Рис. 5.5. Острова при нанесенні штрихування.
У залежності від настроювань, які можна установити у вкладці Поліпшений меню Штрихування (мал. 5.1) AutoCAD може по-різному реагувати на острови, аж до ігнорирування. У звичайному режимі, при вказівці контуру методом “точка в області” острова не заштриховуються.
Якщо штрихування асоціативне, то після видалення острова, фрагмент фігури, що він займав, буде автоматично заштрихований.
2.5. Асоціативне і неасоціативне штрихування
За замовчуванням AutoCAD ставить асоціативне штрихування. Штрихування даного типу автоматично змінюється (регенерирується) при зміні обмежуючого контуру. Якщо контур за допомогою команд редагування змінює місце, збільшується або зменшується, то штрихування автоматично перемальвується в новому місці або до заповнення нової області.
Рис. 5.6 Асоціативне штрихування регенерується після зміни обмежуючого контуру
На мал. 5.6 показаний випадок, коли за допомогою ручок був розтягнутий контур прямокутника й асоціативне штрихування автоматично заповнило нову фігуру.
Дане штрихування регенерується навіть у тому випадку, коли на момент редагування контуру вона знаходилось на виключенному або замороженому шарі. Після того, як користувач включає (разморожує) шар AutoCAD автоматично перемальовує штрихування до розмірів нового контуру.
Неасоціативне штрихування не змінюється слідом за із змінами контуру. Для того щоб вивести неасоціативне штрихування, потрібно в процесі її простановки клацнути по напису Неасоціативне в правому нижньому куті діалогового вікна Штрихування (мал. 5.1). Слід зазначити, що даний вид штриховки в даний час використовують рідко і він присутній у AutoCAD в основному для сумісності з кресленнями в більш ранніх версіях.
Якщо редагування приводить до розмикання контуру, то штрихування автоматично перетворюється в неасоціативне.
2.6. Нанесення штрихування методом спадкування
Бувають ситуації, коли один об'єкт потрібно заштрихувати саме так, як заштрихований інший. Звичайно, можна подивитись усі параметри штрихування вихідного об'єкта і заштриховати другий на їхній основі, але можна надійти простіше – скопіювати параметри. Для цього варто діяти по алгоритму:
1. Ввійти в режим нанесення штрихування. З'явиться вікно, як на мал. 5.1.
2. Натиснути на кнопку Успадковані властивості (7) (див. мал. 5.1). Діалогове вікно зникне.
3. На кресленні вибрати штрихування, властивості якого повинні бути скопійовані.
4. Вказати обмежуючий контур будь-яким способом.
5. Двічі натиснути Enter.
Даний метод зручний у тих випадках, коли вихідна штриховка набудована особливим образом і немає часу шукати точні значення її параметрів.
2.7. Редагування штрихування
Редагування штрихування – це зміна зовнішнього вигляду штрихування. Наприклад, зміна кута її нахилу, типу або масштабу.
Для того щоб змінити вже існуюче штрихування потрібно її виділити, натиснути праву кнопку мишки й у списку команд клацнути по рядку Виправлення штрихування.
На екран буде виведене діалогове вікно Штрихування (див. мал. 5.1.) з відключеними кнопками вказівки контуру. У ньому необхідно вибрати новий тип штрихування й установити її параметри, після чого варто клацнути по кнопці ОК.
Є ще один, менш зручний спосіб – виділити штрихов-ку і натиснути Ctrl+1. Ця дія виведе на екран таблицю властивостей даного штрихування (мал. 5.7). Більшість властивостей можна поміняти безпосередньо в комірках таблиці.
AutoCAD дає можливість перетворення нанесеного штрихування в окремі об'єкти. Для цього потрібно виділити штрихування, набрати з клавіатури команду Explode і натиснути Enter. Після цієї дії, наприклад, штрихування ANSI31 перетвориться в набір незалежних паралельних відрізків.
Рис. 5.7. Таблиця Властивості об'єктів.
