2.1.6. Організація даних

База даних ЦММ включає два типи даних, що описують об’єкт: просторові й описові (атрибутивні). Вони зберігаються комп’ютером у вигляді наборів файлів, які мають просторові або описові дані про об’єкти карти. Також обидва види даних можуть міститись в одному файлі. [18, 26, 64, 66]

Перевага ГІС, підкреслимо ще раз, полягає у поєднанні цих двох типів даних і підтримці просторових зв’язків між об’єктами карти.

Таке поєднання даних відкриває шлях для численних і різноманітних способів розгляду й аналізу даних. Можна отримати доступ до інформації в атрибутивній базі даних через карту або створити карти на основі цієї інформації. Щоб мати доступ до цих даних, відображувати й опрацьовувати їх, комп’ютер повинен зберігати як графічні так і табличні дані про об’єкти в такому вигляді, щоб їх можна було легко знаходити й діставати.

Просторові об’єкти подаються в ГІС у так званому графічному середовищі (graphic environment). Об'єкти можуть мати різну розмірність у геометричному значенні - бути точковими (нульова довжина і ширина, розмірність 0), лінійними (ненульова довжина при нульовій ширині, розмірність 1) і площадними (ненульові і довжина і ширина, розмірність 2).

Варто відокремлювати від поняття розмірності об'єктів поняття про розмірність простору опису. Лінійний простір - розмірності 1 - це, наприклад, система координат уздовж лінії, як кілометрові стовпи вздовж шосе; двовимірний плоский простір - це карта із системою геодезичних координат у картографічній проекції; тривимірне - розмірність 3 - це наш звичайний безупинний тривимірний простір; зустрічається навіть термін 2.5-мірний простір – мається на увазі простір, у якому визначені деякі неплоскі поверхні із системою двомірних координат на них,наприклад, ізолінії.

Основу графічного середовища бази даних ГІС складають векторні та растрові моделі. У загальному випадку моделі просторових (координатних) даних можуть мати векторне або растрове подання, бути топологічними чи ні.

Цей підхід дозволяє класифікувати моделі за трьома типами:

-растрова модель (raster data model);

-векторна топологічна модель(vector topology data model);

-векторна модель нетопологічна (vector data model).

Векторні дані традиційно використовуються в більшості ГІС для подання інформації, що має об’єктну природу і потребує аналізу та маніпулювання. Як показує назва, вони зберігаються у вигляді точок і ліній, зв’язаних геометрично та математично. Ці зв’язки означають, що інформація може тлумачитись як серія індивідуальних точок, а може утворювати нові складні структури даних. Наявність атрибутів дозволяє інтерпретувати інформацію за предметною сферою застосування. Для більшості ГІС потрібно, щоб дані були подані у векторній моделі, хоч у ряді систем допускається використання растра як “підкладки” або як атрибута (зображення).

Багато ГІС використовує растрову модель для подання інформації про безперервні поля (рельєф, температуру і таке інше). У деяких системах растрова модель є основною і на ній реалізовано багато функцій просторового аналізу.

Далі ми докладно розглянемо моделі та оцінимо їх позитивні й негативні сторони.

Одних просторових даних недостатньо для опису картографічної чи складної графічної інформації. Картографічні об’єкти мають і описову інформацію, яка називається атрибутивною або семантичною (смисловою).

Сукупність можливих атрибутів визначає клас атрибутивних моделей ГІС. Атрибутивні дані зберігаються в ГІС у табличній формі. Таблиця, яка зберігає атрибути об’єктів, називається таблицею атрибутів (attribute table).

Атрибути, що відповідають тематичній формі даних і визначають різні ознаки об’єктів, також зберігаються в таблицях.

Застосування атрибутів дозволяє здійснювати аналіз об’єктів бази даних з використанням стандартних операцій, що підвищує ефективність при тематичному картографуванні. Крім того, за допомогою атрибутів можна типізувати дані та впорядкувати опис для широкого набору некоординатних даних.

Таким чином, атрибутивний опис доповнює координатний, разом з ним створює повний опис моделі ГІС і вирішує завдання типізації вихідних даних і цим спрощує процеси класифікації та обробки.

Надалі ми також детально зупинимось на розгляді атрибутивних моделей і способах їх зв’язку з просторовими даними.

У залежності від того, яке завдання потрібно вирішувати вашій ГІС і яку модель подання просторових даних оберете для побудови своєї ГІС, ви будете мати різну організацію побудови. А це, у свою чергу, зумовить комплектацію ваших апаратних засобів і, відповідно, різними будуть витрати.