20

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра меліоративного ґрунтознавства та землеробства

082-75

Методичні вказівки

для виконання лабораторних робіт з дисципліни

"Землеробство та рослинництво на меліорованих землях"

студентами спеціальності 7.092602 Гідромеліорація

(денної форми навчання)

ч. 2 Системи землеробства

Затверджені на засіданні

методичної комісії

гідро­меліоративного факультету.

Протокол №_________

від «____»____________201__р.

РІВНЕ – 2012

Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з дисципліни

"Меліоративне землеробство і рослинництво" студентами спеціальності 7.092602

"Гідромеліорація", денної форми навчання/ В.Г. Криштоф, - Рівне, РДТУ, 1999, 24с.

Частина 2. Системи землеробства

Упорядник Криштоф В.Г., к.с.-г.н., професор

Відповідальний за випуск зав. кафедрою Вознюк С.Т., д.с.-г.н., професор

Зміст

2.1	Проектування сівозмін…………………………………………………………………..	3
2.2	Прогнозування і програмування врожаїв………………………………………………	6
2.3	Розрахунок норм добрив під запланований урожай…………………………………..	9
2.4	Розробка системи обробітку ґрунту в сівозмінах……………………………………...	16

Вступ

Системи землеробства - система заходів впливу на ґрунт і складається з багатьох складових елементів.

Елементи систем землеробства:

1. Система сівозмін в господарстві.

2. Система застосування добрив в сівозміні.

3. Система обробітку ґрунту.

4. Система боротьби з бур'янами.

5. Система боротьби з шкідниками.

6. Система боротьби з хворобами с/г культур.

7. На меліорованих землях режим осушення і зрошення культур в сівозмінах.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 1

ПРОЕКТУВАННЯ СІВОЗМІН.

Мета роботи: ознайомитись з правилами складання сівозмін і чергування культур, навчитись проектувати сівозміни для меліорованих земель.

Завдання: вивчити правила чергування культур і складання сівозмін, за своїм варіантом запроектувати сівозміни на осушуваних і зрошуваних землях.

Матеріали і обладнання: методичні вказівки, таблиця попередників

Загальні поняття.

Сівозміна - науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур в часі на території господарства на підставі економічно обґрунтованої структури посівах площ, спрямоване на підвищення врожайності і підвищення родючості ґрунту.

Сівозміна мас агротехнічне і організаційне значення, дозволяючи раціонально використовувати землю, добрива, техніку, з успіхом боротись з бур'янами, шкідниками і хворобами. Вона є однією з головних складових системи землеробства.

Вирощування на протязі декількох років однієї культури на одному полі називають беззмінним посівом. Він допустимий для окремих стабільних культур: жита, кукурудзи, люпину, сої, тютюну, проса, картоплі.

Беззмінні посіви слід відрізняти від поняття - монокультура. Остання є економічним поняттям і означає орієнтацію господарства, регіону, країни на вирощування однієї, двох культур (Куба - цукрової тростини, Бразилія - кави, Чилі - арахісу).

РДТЧГ

БІБЛІОТЕКА

Причини необхідності введення сівозміни поділяють на 4 групи: фізичні (втрата структури ґрунту при інтенсивному обробітку просапних культур, ущільнення ґрунту і утворення плужної підошви при беззмінних посівах тощо); хімічні (однобоке використання елементів мінерального живлення: азоту — азотолюбами, калію - калієлюбами, використання NPK з одного шару ґрунту, зернові 0...15 см, буряки 10...50 см; біологічні (інтенсивне розмноження специфічних для культури бур'янів, особливо паразитних; шкідників, хвороб, мікрофлори, виділення якої отруює рослини - "ґрунтовтома"); економічні (вирощування культур в сівозмінах забезпечує вищі врожаї при меншій собівартості ніж в беззмінних посівах).

За господарським призначенням виділяють три типи сівозмін: польові (більше половини полів відводять під зернові, технічні культури і картоплю); кормові (більш 70% площ відводять під кормові культури); спеціальні (в них вирощуються культури які вимагають особливих умов вирощування, а саме: рис, бавовник тощо, або ці сівозміни повинні забезпечувати ґрунтозахисну роль від водної або вітрової ерозії).

Польові сівозміни поділяються на: зерно-парові (зернові займають більшу частину площі, їх посіви перериваються чорним паром, розповсюджені в посушливих районах на богарі); зерно-паро-просапні (зернових 50-70%, решта просапні і пар чистий або зайнятий); зерно-трав'яні (до 25% багаторічні трави, до 60% зернових, часто сюди включають і льон); плодозмінні (зернові не більше 50%, просапні, зернобобові); сидеральні (в одному чи двох полях вирощуються сидеральні культури, які заорюють на зелене добриво); просапні (не менше 50% просапних культур).

Кормові сівозміни на: прифермські (вирощування соковитих, зелених і силосних кормів); сіножатно-пасовищні (однорічні і багаторічні трави на сіно і випас); багатопільні трав'яні (до 50% багаторічних трав з 4-5 річним використанням).

Спеціальні сівозміни включають: ґрунтозахисні від ерозії; плодопитомничі; бавовникові; рисові; баштанні.

Проектування, введення та освоєння сівозмін включають такі етапи: 1-облік земельних угідь, їх якісну і меліоративну оцінку; 2-визначення потреби у валових зборах сільськогосподарських культур, можливої урожайності на підставі яких розраховуються структура посівних площ; 3-встановлення кількості сівозмін, їх площ, кількості полів і розмір кожного поля сівозміни; 4-розробку схеми чергування культур в кожній сівозміні (одна культура може займати одне або декілька полів і навпаки, декілька культур близьких за агротехнікою можуть розміщуватись в одному полі - збірне поле); 5-впровадження сівозмін (проходить в дві стадії, введення - складання проекту і перенесення його в натуру; освоєння - поступовий перехід до встановленого чергування культур, займає 2-3 роки).

Проектування сівозмін на меліорованих ґрунтах необхідно проводити одночасно з проектуванням меліоративних систем.

Основні правила розташування культур в сівозміні

1. Ведучим культурам в сівозміні відводяться кращі попередники.

2. Повторно (не раніше ніж через три роки) не рекомендується розміщувати цукровий буряк, льон, соняшник. Не можна розміщувати одна за одною культури однієї ботанічної родини (пасльонові, капустяні, бобові). Допускаються повторні посіви злакових по злаковим при розміщенні першої культури після зайнятого пару або багаторічних трав. Добре переносять повторні посіви кукурудза, картопля, коноплі, тютюн.

3. Ураховують характер дії культур на родючість ґрунту, особливості споживання і нагромадження поживних речовин і втрати вологи різними культурами.

4. Ураховують особливості засмічування ґрунту при різних культурах, темпи їх розвитку на початку вегетацій, спосіб посіву. Як правило, культури суцільного посіву більше засмічені ніж просапні.

Примірна оцінка попередників основних польових культур дана в таблиці 2.1.1.

2.1.1 – Попередники основних польових культур

Основна культура	попередники
	Озиме жито	Озима пшениця	Яра пшениця, ячмінь	Овес	Горохи і вика	Картопля	Багаторічні трави	Капуста	Кормовий і цукровий буряк	Бруква і турнепс
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Озиме жито	Д	Н	Н	Н	Х	Х	Х	Н	Н	Н
Озима пшениця	Н	Н	Н	Н	Х	Х	Х	Н	Н	Н
Яра пшениця	Д	Д	Н	Н	Х	Х	Х	Х	Х	Х
Ячмінь, овес	Д	Д	Н	Н	Х	Х	Х	Х	Х	Х
Горох і вика	Х	Х	Д	Д	Н	Х	Н	Х	Х	Х
Картопля	Х	Х	Д	Д	Х	Д	Х	Д	Д	Д
Кормовий і цукровий буряк	Х	Х	Д	Н	Х	Х	Д	Д	Н	Д
Бруква, турнепс	Х	Х	Д	Д	Х	Х	Д	Н	Д	Н
Капуста	Х	Х	Д	Д	Х	Х	Х	Н	Д	Н
Льон	Х	Х	Н	Н	Х	Д	Х	Д	Д	Д

Примітка: X- хороший попередник, Д- допустимий, Н- недопустимий

Варіанти завдання для складання сівозмін.

Осушувані землі:

1. Багаторічні трави - 2 поля, ячмінь, яра пшениця, озимі, вико-овес, льон, зернобобові по 1 полю.

2. Багаторічні трави і озимі по 2 поля, картопля, ячмінь, горох, вико-овес по 1 полю.

3. Багаторічні трави - 4 поля, озимі, картопля, льон, овес по 1 полю.

4. Ярі зернові - 2 поля , озима пшениця, багаторічні трави, льон, вико-овес, на зелений корм по 1 полю.

5. Багаторічні трави-2 поля, капуста, однорічні бобові трави, кормовий буряк, кукурудза на силос по 1 полю.

6. Ячмінь, бруква, картопля, кукурудза на силос, вико-овес на зелений корм по 1 полю (в одному полі після укісно - кормова капуста).

7. Багаторічні трави і вико-овес по 2 поля, кукурудза на силос, озиме жито з викою на зелений корм по 1 полю (в одному полі після укісно- турнепс).

8. Багаторічні трави - 4 поля, ячмінь, овес, кормова морква, озиме жито по 1 полю (в одному полі післяжнивно вико-овес на зелений корм).

9. Люпин і озиме жито по 2 поля, картопля, гречка по 1 полю.

10. Багаторічні трави і озима пшениця по 2 поля, кормові коренеплоди, горох, ячмінь кукурудза на силос по 1 полю.

11. Багаторічні трави - 2 поля, ячмінь капуста, однорічні трави на силос, овочі, кормова капуста по 1 полю.

12. Багаторічні трави, люпин, озима пшениця, льон, кукурудза на силос, ярі зернові, картопля по 1 полю (в одному полі післяжнивно озиме жито на зелений корм).

13. Багаторічні трави, картопля, озима пшениця по 2 поля, кукурудза на силос, ячмінь по 1 полю (в одному полі післяжнивно турнепс).

14. Багаторічні трави-2 поля, картопля, ячмінь, озима пшениця по 1 полю (в одному полі післяжнивно ріпак на зелений корм).

15. Багаторічні трави-2 поля, озима пшениця, кукурудза на силос, льон, картопля, ячмінь, вико-овес по 1 полю (в одному полі післяжнивно озиме жито на зелений корм).

Зрошувані землі:

1. Рис-4 поля, люцерна-2 поля, ячмінь та агромеліоративне поле по 1.

2. Люцерна, овочі (збірні поля)- по 2 поля, (в тому числі помідори+баклажани+перець-1 поле, огірки + кабачки - 1 поле), зернобобові, столові коренеплоди по 1 полю.

3. Люцерна-2 поля, цукровий буряк, картопля рання, кукурудза на силос, озимий ячмінь, однорічні злакові трави.

4. Зернобобові, озима пшениця, цукровий буряк по 2 поля.

5 Люцерна і озима пшениця по 2 поля, кукурудза, ячмінь, соняшник по 1 полю.

6. Озима пшениця, цукровий буряк і ярі зернові по 2 поля, еспарцет і кукурудза на силос по 1 поля.

7. Озима пшениця - 3 поля, зернобобові і цукровий буряк по 2 поля, кукурудза, люцерна, ячмінь по 1 полю.

8. Рис-3 поля, люцерна-2 поля, ярі зернові 1 поле.

9. Люцерна, цукровий буряк, озима пшениця, яра пшениця, кукурудза, овочі по 1 полю.

10. Кукурудза на зерно і яра пшениця по 2 поля, люцерна, просо, горох по 1 полю.

11 Люцерна-3 поля, озима пшениця, ячмінь, кукурудза, кормовий буряк, однорічні бобові трави по 1 полю.

12. Люцерна і озима пшениця по 2 поля, соняшник, кукурудза на зерно, кукурудза на силос, ячмінь по 1 полю.

13.Озима пшениця -2 поля, люцерна, зернобобові, рицина, ячмінь по 1 полю.

14. Люцерна, соя, ячмінь по 1 полю, кукурудза на зерно - 3 поля.

15. Люцерна, ячмінь, озима пшениця, кукурудза на силос по 1 полю, кукурудза на зерно - 3 поля.

Послідовність виконання роботи.

1. Вивчити правила чергування культур в сівозміні.

2. Скласти за своїм варіантом сівозміни на меліорованих землях, класифікувати їх.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2.2

ПРОГНОЗУВАННЯ 1 ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЇВ

Мета роботи: ознайомитись з способами прогнозування і програмування врожаїв.

Завдання: вивчити методи прогнозування і програмування врожаїв, розрахувати для двох культур (одна на осушувальних землях друга на зрошувальних) своїх сівозмін за завданням викладача.

Матеріали та обладнання: методичні вказівки, калькулятори, навчальні посібники С.Т Вознюк, В.Г.Криштоф, В.С.Троцюк "Меліоративне рослинництво".

Загальні поняття.

Прогнозування врожаїв с/г культур це розрахунок можливого врожаю за існуючих умов: наявною фотосинтетично-активною радіацією (ФАР), вологозабезпеченістю, забезпеченістю елементами мінерального живлення.

Програмування врожаїв - розробка комплексу взаємопов'язаних заходів, своєчасне і якісне виконання яких забезпечує бажаний запланований урожай розрахунок і внесення добрив для планового урожаю, забезпечення рослин вологою, боротьба з шкідниками, хворобами, бур'янами тощо.

Програмування врожаїв починається з обґрунтування рівня можливого урожаю максимального - за надходженням сонячної енергії, оптимально можливого - за біокліматичними показниками і можливого - за вологозабезпеченістю посівів і використанню їми вологи на протязі вегетації. В умовах зрошення можливе оптимальне забезпечення вологою і тому одним з елементів програмування врожаїв є розробка режимів зрошення, с/г культур для забезпечення оптимального можливого урожаю.

Принципова формула за якою розраховують потенційний врожай

де – приход ФАР за період вегетації, млрд. Дж/га

q – енергомісткість урожаю, млрд. Дж/ц

К_ф - коефіцієнт фотосинтетичної продуктивності, % від ФАР що надходить за період вегетації

К_г - коефіцієнт господарської ефективності врожаю, доля корисної частини його в загальній біомасі.

Зараз розраховують два рівні врожаю, за програмою максимум - дійсно можливі врожаї (ДМУ) і за програмою мінімум - урожайність у виробництві (УВ).

Для досягнення ДМУ необхідно:

а) забезпечити оптимальну густоту стояння рослин;

б) визначити дефіцит вологи для ДМУ і повністю забезпечити її зрошенням;

в) забезпечити потребу рослин в поживних речовинах;

г) забезпечити високий рівень і своєчасність агротехнічних заходів;

д) захистити рослини від шкідників і хвороб.

ДМУ розраховують за формулою:

ц/га

де сума ФАР за період вегетації с/г культури, млн. МДж (табл. 2.2.1 і 2.2.2)

К_ф – коефіцієнт використання ФАР рослинами в долях від одиниці (в залежності під рівня агротехніки і забезпечення іншими факторами життя коливається в межах 0,5-5% або 0,005-0,05);

q – енергомісткість 1ц органічної речовини – (1675 мДж або 0,01675 млн. мДж підставляти в формулу у відповідній розмірності)

К_m - доля основної продукції в загальній біомасі;

100/(100-W) – перевод абсолютно сухої маси урожаю в реальний урожай, W – стандартна вологість продукції.

Для одержання такого врожаю необхідне достатнє забезпечення вологою і поживними речовинами, яких в природних умовах (без зрошення і застосування добрив) безумовно не вистачить. Знаючи вміст поживних речовин і водний режим ґрунту можна розрахувати урожай який вони можуть забезпечити. На зрошуваних землях, при високому рівні землеробства ми можемо забезпечити плановий (розрахований) урожай на рівні ДМУ.

2.2.1. Сумарна ФАР, млн. МДж

Зона України	М І С Я Ц І									За вегетаційний період
	03	04	05	06	07	08	09	10	11	t>+10	t<+5
Полісся	1,51	1,92	2,89	3,10	2,93	2,26	1,46	0,80	0,34	12,34	14,44
Лісостеп північн.	1,51	1,97	2,89	3,22	3,22	2,64	1,80	1,05	0,50	14,40	16,32
Лісостеп півден.	1,63	2,05	2,93	3,14	3,10	2,78	1,84	1,13	0,42	15,31	17,80
Степ північн.	1,51	2,26	2,97	3,26	3,18	2,89	2,26	1,34	0,71	16,23	18,49
Степ півден.	1,67	2,22	3,01	3,35	3,60	2,8	2,13	1,34	0,54	16,57	18,91