5. Судовий захист прав суб'єктів господарської діяльності.

Судовий захист прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності здійснюється судами загальної юрисдикції та Конституційним Судом України.

Захист прав і законних інтересів Конституцій­ним Судом України провадиться згідно із Законом України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р., відповідно до ст. 13 якого цей орган приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

• конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабміну України, правових актів Верховної Ради АРК;

• відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

• додержання конституційної процедури розслідування і розгляду спра­ви про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

• офіційного тлумачення Конституції та законів України.

До повноважень КСУ не належать пи­тання щодо законності актів органів державної влади, органів влади АРК та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, які віднесені до компетенції судів загальної юрис­дикції.

6. Захист прав третейськими судами.

Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні, вимоги щодо третейського розгляду встановлені в Законі України «Про третейські суди» від 11 травня 2004 р. Згідно зі ст. 1 цього Закону третейським судом є недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окре­мої письмової угоди. Також спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; справ, пов'язаних з державною таємницею; справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); справ про відновлення платоспроможності боржника чи виз­нання його банкрутом; справ, однією зі сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство; інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або КСУ; справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

В Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди аd hос). Як постійно діючі, так і третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

Сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. Розгляд справи третейським судом не обмежений будь-якими строками, якщо інше не встановлено регламентом тре­тейського суду або третейською угодою.

Рішення третейського суду приймається після дослідження усіх об­ставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третей­ського суду. Рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого само­врядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Специфічним різновидом третейського розгляду спорів, що виникають у сфері міжнародної торгівлі, є міжнародний комерційний арбітраж, який створюється і діє на підставі Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 р.

Ситуаційна задача №1

До господарського суду м. Києва

(поштовий індекс, адреса, телефон)

Позивач: Приватний підприємець

(поштовий індекс, адреса, телефон)

р/р 0000000000. МФО 000000, код ЄДРПОУ Відповідач: будівельною організацією «РБК»

(поштовий індекс, адреса, телефон)

р/р 0000000000, МФО 000000, код ЄДРПОУ 00000000

Ціна позову: 112061,13 грн.

4.07.2012 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладений договір підряду за № 00/00 від 14.06.2012 р. на виконання ремонтно-будівельних робіт на об'єкті. За умовами договору замовник зобов'язаний оплатити виконані ремонтно-будівельні роботи протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту про виконані роботи; при цьому датою виконання робіт вважається дата, вказана у відповідному акті.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, відповідач своїми діями щодо не проведення ремонтних робіт за оплати роботи порушує як умови договору так і застереження визначенні цивільним кодексом щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання, по договору, що є результатом неотримання робіт.

Додатки:

1) Докази сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2) Докази направлення позовної заяви відповідачу, оскільки документи, що долучені до позовної заяви, наявні у відповідача.

3) Копія договору № 00/00 від 14.06.2012 р.

4) Копія акту приймання виконаних

5) Копія локального кошторису.

6) Копія претензії

7) Копія претензії

Ситуаційна задача №2

Система господарських судів України встановлена Законом “Про судоустрій і статус суддів”. Господарське судочинство ґрунтується на дотриманні встановлених законами правил судочинства, які вміщені в Господарському процесуальному кодексі України та інших законах. Господарські суди застосовують Конституцію України, Закони України, загальновизнані норми міжнародного права та міжнародних договорів.

Єдину систему господарських судів України становить Вищий господарський суд України, апеляційні господарські суди, місцеві господарські суди. Місцевими господарськими судами відповідно до Закону “Про судоустрій і статус суддів” є: господарський суд Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя.

Особливе місце у судово-господарській системі займає Вищий господарський суд України, який є вищим судовим органом господарських судів України. Вищий господарський суд України діє у складі колегій суддів, в його складі утворюються Президія, як консультативно-дорадчий орган при Голові Вищого господарського суду України, та Пленум Вищого господарського суду України. Вищий господарський суд України у визначених законом формах: - здійснює нагляд за діяльністю апеляційних господарських судів та місцевих господарських судів і дає роз’яснення з питань судової практики; - розглядає у касаційному порядку справи; - забезпечує діяльність кваліфікаційної комісії суддів господарських судів; - веде і аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; - надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики, дає рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення господарських справ; - забезпечує підбір і підготовку кандидатів у судді, підвищення кваліфікації працівників господарських судів, а також здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Підвідомчість господарських справ визначається в багатьох випадках нормативними актами господарського законодавства, які часто містять посилання загального характеру на те, що спори, які виникають з того чи іншого приводу, вирішуються “судом або господарським судом”. У цьому разі слід звертатись до спеціальних норм господарського процесуального законодавства, що визначають підвідомчість справ господарським судам. Відповідно до ст. 12 ГПК господарським судам підвідомчі: 1. справи у спорах, що виникають при укладанні, змінні, розірванні та виконанні господарських договорів, в тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: - спорів про приватизацію державного житлового фонду; - спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; - спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; - спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; - інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

Ситуаційна задача №3