7. Персональні комп'ютери. Класичні, мережні й розподілені системи

Персона́льний комп'ю́тер (ПК) — електронна обчислювальна машина, призначена для особистого використання, ціна, розміри та можливості якого задовольняють потреби багатьох людей.

Ще у 1968 році дослідник Дуглас Енгельбарт показав те, що стало звичним на початку 21 століття — електронну пошту, гіпертекст, текстовий процесор, відеоконференції та маніпулятора «мишу». Разом з тим у той час використання комп'ютера (ЕОМ) було занадто дорогими для індивідуального користування (у бізнесі чи освіті).

Персональні комп'ютери. Класичні, мережеві і розподілені системи.

Наступний період в еволюції обчислювальних систем пов'язаний з появою великих інтегральних схем. У ці роки відбулося різке зростання ступеня інтеграції і здешевлення мікросхем. Комп'ютер, не відмінний по архітектурі від PDP-11, за ціною і простотою експлуатації став доступний окремій людині, а не відділу підприємства або університету

8. Взаємодія операційної системи з переферійними пристоями

Підсистема управління введенням-виведенням реалізує базові механізми обміну даними між пристроями введення-виведення та оперативною пам'яттю обчислювальної машини та забезпечує організацію файлів в файлові системи.

Операція введення виконується як читання даних з зовнішнього пристрою в оперативну пам'ять, операція виведення - як запис даних з оперативної пам'яті на зовнішній пристрій.

При роботі з файлами система введення-виведення впроваджує спеціальну абстракцію - потік вводу-виводу, що дозволяє програмам, які звертаються за сервісами введення-виведення, використовувати одноманітний перелік функцій роботи з файлами незалежно від типу пристрою, на якому знаходиться файл, та типу файлової системи, яка містить цей файл. Відмінності доступу до різних пристроїв та файлових систем забезпечуються додатковими програмними модулями - драйверами пристроїв та файлових систем.

9. Поняття процесу. Стани процесу.

Процес — одне з найважливіших понять у архітектурі операційних систем та програмуванні. Процес — об'єкт операційної системи, контейнер системних ресурсів, призначених для підтримки виконання програми. Коли в середовищі операційної системи запускається прикладна програма, система створює спеціальний об’єкт – процес, – який призначений для підтримки її виконання.

При використанні такої абстракції все, що виконується в обчислювальних системах (не тільки програми

користувачів, але й, можливо, певні частини операційних систем), організоване як набір процесів. Зрозуміло, що реально на одно процесорній комп'ютерній системі в кожний момент часу може виконуватися тільки один процес. Для мультипрограмних обчислювальних систем псевдопаралельна обробка декількох процесів досягається за допомогою перемикання процесора з одного процесу на іншій. Поки один процес виконується, інші чекають своєї черги. Процес, що перебуває в стані процес виконується, через якийсь час може бути завершений операційною

системою або припинений і знову переведений у стан процес не виконується. Припинення процесу відбувається із двох причин: для його подальшої роботи треба було яка-небудь подія (наприклад, завершення операції введення-виводу) або минув часовий інтервал, відведений операційною системою для роботи даного процесу. Після цього операційна система по певному алгоритму вибирає для виконання один із процесів, що перебувають у стані процес не виконується, і переводить його в стан процес виконується. Новий процес, що з'являється в системі, спочатку міститься в стан процес не виконується.