3.3. Міжнародні біржі, торги, аукціони
Товарна біржа – постійно діючий ринок товарів, яким притаманна якісна однорідність і взаємозамінність, що дозволяє вести торгівлю без пред'явлення й огляду товару за зразками і відповідно до встановлених стандартів. До таких товарів належать масові сировинні й продовольчі товари: чорні, кольорові та рідкісні метали; зерно і зернобобові; текстильна сировина: каучук, бавовна, джут, вовна, пряжа, шовк; маслинова і соняшникова олія, цукор, кава, какао, нафта й нафтопродукти та ін. Усього - майже 70 товарів міжнародної торгівлі.
Найважливіші біржі зосереджені в найбільших торгових центрах - в Амстердамі, Антверпені, Гамбурзі, Йокогамі, Вінніпезі, Лондоні, Нью-Йорку, Парижі, Сінгапурі, Сіднеї, Токіо, Чикаго та ін.
Біржі розрізняються за організаційно-правовим принципом на публічні й приватні.
Публічні біржі організуються на основі спеціального законодавства про біржі за участю органів державного управління. Їхня діяльність носить відкритий, публічний характер з погляду можливості участі будь-яких підприємців і звітності про свою діяльність. Члени і нечлени біржі платять біржі встановлені суми за участь в операціях і встановлений відсоток від вартості здійснених угод. Публічні біржі носять регіональний характер і поширені, наприклад, у європейських країнах.
Приватні біржі організуються звичайно у формі закритих акціонерних товариств із обмеженим числом членів, які володіють біржовими сертифікатами. Кожен член повинен бути власником принаймні одного такого сертифіката, що надає право на укладення біржових угод.
Біржа від свого імені ніяких угод не укладає; ці операції здійснюють її члени через своїх професійних посередників-брокерів. Нечлени біржі не можуть укладати угоди самостійно, а тільки через брокерів.
Члени біржі не одержують дивідендів, але користуються інформаційними й іншими послугами біржі, відраховуючи на її користь відсоток від угод. Члени біржі одержують винагороду від своїх клієнтів за виконання доручень по здійсненню операцій з реальним товаром або операцій спекулятивного характеру. Члени біржі можуть також самі здійснювати спекулятивні операції за свій рахунок.
Види біржових угод.
Біржові операції здійснюються з різними цілями: покупка й продаж реального товару, проведення спекулятивних (ф'ючерсних) угод, здійснення страхування (хеджирування) угод від можливої зміни цін.
Угоди з реальним товаром укладаються на умовах з негайною поставкою (спот) або з відстрочкою поставки товару (форвард). Угоди на реальний товар з негайною поставкою укладаються за цінами на момент їхнього здійснення.
Угоди на реальний товар з відстрочкою поставки укладаються за цінами на момент їхнього здійснення з врахуванням прогнозованою біржею динамікою зміни цін за період відстрочки. Якщо очікується підвищення цін, то вони збільшуються на прогнозовану премію, якщо зниження - зменшуються на прогнозовану знижку.
Термінові або ф'ючерсні угоди носять спекулятивний характер. Вони здійснюються з метою одержання доходу від купівлі-продажу біржових контрактів внаслідок різниці між цінами в день укладення й виконання контракту.
Розрізняють два способи спекулятивної гри: на підвищення або на зниження ціни. Угоди, розраховані на підвищення ціни, називаються довгими, а біржові спекулянти, які грають на підвищення цін, «биками». Угоди, розраховані на зниження ціни, називаються короткими, а біржові спекулянти, які грають на зниження цін, «ведмедями».
Операції хеджирування (страхування) застосовуються на біржі для угод з реальним товаром з відстрочкою поставки.
Мета хеджирування полягає в тому, щоб застрахувати продавця або покупця реального товару від можливих втрат внаслідок непередбаченої зміни цін протягом строку поставки товару. Фірма, що купує реальний товар з відстрочкою поставки, одночасно дає брокерові доручення купити на біржі ф'ючерсні контракти на дату поставки товару. Після отримання товару здійснюється зворотний продаж ф'ючерсних контрактів. Витрати, що супроводжують покупку-продаж ф'ючерсних контрактів, набагато менше, ніж імовірні втрати внаслідок зміни цін.
Міжнародні торги - конкурсний метод укладення контрактів купівлі-продажу або підряду на товари або послуги з попередньо встановленими умовами.
Торги дають можливість найбільш повно використати конкуренцію серед потенційних контрагентів (постачальників, підрядників) для досягнення найбільш вигідних умов угоди.
Торги бувають відкриті або закриті. При проведенні відкритих, або публічних торгів оголошення про умови їхнього проведення публікуються в засобах масової інформації, до їхньої участі запрошуються будь-які фірми, які виказали відповідне бажання. Попередній відбір учасників не здійснюється, ніяких особливих вимог до фірм не пред'являється, число учасників не обмежується. Об'єктом відкритих торгів звичайно є розміщення замовлень на стандартне й нескладне устаткування, прилади й апарати, невеликий обсяг підрядних робіт.
Організатори торгів створюють тимчасовий орган - тендерний комітет, до складу якого входять представники покупця, технічні й комерційні експерти. Тендерний комітет формує тендер-умови закупівлі, публікує оголошення про торги, готовить, поширює і продає тендерну документацію, аналізує представлені пропозиції й виносить рішення про розміщення замовлення.
Продавці, підрядники, які прийняли рішення про участь в оголошених торгах, викуповують тендерну документацію, оплачуючи безповоротний вступний внесок у порівняно невеликому розмірі. Викуп тендерної документації не накладає зобов'язань ні на учасників, ні на організаторів торгів.
При закритих торгах організатори розсилають запрошення тільки фірмам, які мають імідж найбільш відомих виробників даних товарів і послуг, здатні забезпечити високу якість, мають великий досвід, висококваліфіковані кадри, стійке фінансове становище й характеризуються сумлінним виконанням зобов'язань. Таким чином, кількість учасників закритого торгу обмежується тільки компетентними учасниками.
Предметом закритих торгів є технологічні виробничі лінії, унікальне й дороге устаткування, проведення інженерно-технічних робіт, проектування, будівництво комплектних підприємств й інших об'єктів, у тому числі на умовах «під ключ».
Організаторами закритих торгів можуть виступати великі фірми-покупці, державні організації, що представляють федеральні, регіональні або муніципальні органи виконавчої влади, представники національних і міжнародних банківських структур.
Міжнародні аукціони – це періодично діючі центри торгівлі товарами з індивідуальними споживчими властивостями (чай, пушно-хутряна сировина, вовна, кава, коні, риба, тютюн, овочі, твори мистецтва та ін.). Міжнародні аукціони спеціалізовані за певними групами товарів: чай - Сінгапур, Калькутта; вовна - Кейптаун, Лондон, Веллінгтон; хутро - Монреаль, Осло, Санкт-Петербург; коні - Довіль (Франція), Лондон, Москва; квіти - Амстердам.
Аукціони - великі торговельні компанії, що володіють спеціалізованим устаткуванням, приміщеннями й висококваліфікованими кадрами. Нерідко вони скуповують за свій рахунок товари у виробників і великих постачальників, диктуючи закупівельні ціни, а також приймають на перепродаж товар від незалежних виробників на комісійних умовах. Великі аукціони мають власні виробництва з доробки сировинних товарів (наприклад, з вироблення шкурок, що скуповують у заготівників шкіряної сировини, хутрового звіра).
Аукціони можуть проводитися з підвищенням або зниженням ціни.
По закінченні аукціону продавці товарів (комітенти) і покупці підписують типові контракти, розроблені адміністрацією аукціону. Покупець, підписуючи контракт, оплачує його. Оплата звичайно провадиться вроздріб: 1/3 - під час підписання контракту, 2/3 - після одержання товару або після його відвантаження, але не пізніше встановленого строку.
У цілому аукціонна торгівля є зручною для комерсантів формою торгівлі, дозволяючи скорочувати витрати обігу й забезпечуючи продаж за поточними ринковими цінами, близькими до оптимальних для даного виду товару.