Методика оцінки ефективності капітальних вкладень (виробничих інвестицій)
Загальноприйнята методика оцінки ефективності виробничих інвестицій базується на використанні кількох ключових економічних категорій, до яких відносяться:
початкові інвестиції;
грошовий потік;
дисконтна ставка;
теперішня вартість майбутніх надходжень (доходів);
внутрішня ставка доходу;
господарський ризик.
Початкові інвестиції (початкова вартість проекту) — це реальна вартість проекту капітальних вкладень (інвестиційного проекту) з урахуванням результатів реалізації діючого устаткування і податків. Вони розраховуються як сума початкових капітальних витрат (вартість необхідних знарядь праці за ринковою ціною; додаткові витрати, що зв’язані з транспортуванням і монтажем нового устаткування; вартість будівельно-монтажних робіт; податки з продажу старого устаткування) за вирахуванням всього початкового доходу (виручка грошей від продажу старого устаткування; податкова знижка на продаж старого устаткування зі збитком; податкові пільги на інвестиції тощо).
Грошовий потік — фінансовий показник, що характеризує ступінь так званої ліквідності підприємства; до його складу включаються чистий дохід підприємства та безготівкові видатки (амортизаційні відрахування). Облік амортизації як джерела фінансових коштів є обґрунтованим через те, що амортизаційні відрахування мають часовий лаг (проміжок часу) між нарахуванням і використанням за призначенням
Дисконтна ставка (ставка капіталізації) характеризує по суті норму прибутку, відносний показник мінімального щорічного доходу інвестора, на який останній розраховує. За допомогою дисконтної ставки визначається спеціальний коефіцієнт, в основу обчислення якого покладена формула складних відсотків і який застосовується для приведення інвестицій та грошових потоків до порівнянного у часі виду, тобто визначення теперішньої вартості останніх через ту чи іншу кількість років інвестиційного ринку.
Теперішня вартість майбутніх надходжень (доходів) — це їх розрахункова вартість тепер, що обчислюється шляхом помноження грошового потоку за кожний рік на так званий відсотковий чинник теперішньої вартості (спеціальний коефіцієнт приведення) відповідного року відповідно до прийнятої дисконтної ставки. Якщо із загальної величини теперішньої вартості вирахувати суму початкових інвестицій, то одержимо показник чистої теперішньої вартості, який покладено в основу одного з найбільш розповсюджених методів оцінки ефективності виробничих інвестицій (капітальних вкладень) у країнах з розвиненою ринковою економікою.
Внутрішня ставка доходу відображає дисконтну ставку, за якої теперішня вартість грошових потоків і початкові інвестиції є приблизно однаковими за величиною. Інакше кажучи, внутрішня ставка доходу — це дисконтна ставка, за якої чиста теперішня вартість грошових потоків дорівнює нулю. Розрахунковий показник внутрішньої ставки повинен бути не нижче за граничну ставку, що встановлюється фірмою, виходячи з вартості фінансування та ризикованості інвестиційного проекту.
Господарський ризик звичайно означає невизначеність (негарантованість) одержання очікуваних доходів від виробничих інвестицій. При оцінці ефективності останніх він враховується у процесі розрахунку безпечних грошових потоків з використанням чинника еквівалента визначеності, що встановлюється в частках одиниці.
Етапи і послідовності розрахунків при оцінці ефективності виробничих інвестицій
Перший етап: розрахунок початкових інвестицій на основі наявних цифрових даних по всіх елементах, що входять до складу початкових витрат і початкового доходу підприємства.
Другий етап: визначення очікуваних і безпечних грошових потоків за кожний рік розрахункового періоду, враховуючи усі види доходів підприємства (фірми), суми амортизаційних відрахувань і чинник еквівалента визначеності (ймовірності успіху), абсолютне значення якого з кожним наступним роком реалізації та оцінки ефективності інвестиційного проекту зменшується.
Третій етап: встановлення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків з використанням її відсоткового чинника (коефіцієнта приведення α), який обчислюється за формулою
,
(4.3)
де hn — прийнята дисконтна ставка (норматив приведення), частки одиниці;
t — період приведення (t-й рік)
Четвертий етап:
а) обчислення чистої теперішньої вартості (ЧТВ) грошових потоків та оцінка за методом ЧТВ ефективності виробничих інвестицій з урахуванням інфляції та (або)
б) визначення внутрішньої ставки доходу (ВСД), за якої ЧТВ дорівнює 0, і прийняття рішення про доцільність капітальних вкладень за методом ВСД.