4.2. Оцінювання економічної ефективності капіталовкладень

У практиці господарювання підприємства приймаються різноманітні рішення, пов'язані з інвестуванням виробництва і соціальної інфраструктури. Тому розрізняють загальну (абсолютну) і порівняльну (відносну) ефективність капіталовкладень. Вони взаємопов'язані. Визначення найбільш доцільного проекту капіталовкладень базується на зіставленні показників їх абсолютної ефективності, а аналіз останньої здійснюється шляхом порівняння нормативних, запланованих та фактично досягнутих показників, їх динаміки за певний період.

Абсолютна ефективність капіталовкладень відбиває загальну величину їх віддачі на підприємстві. її розрахунки потрібні для оцінювання очікуваного або фактичного ефекту від реальних інвестицій за певний період.

Економічна ефективність капіталовкладень підприємства – відношення приросту балансового прибутку підприємства до капітальних вкладень підприємства в його розвиток

Планово-збиткова економічна ефективність капіталовкладень – відношення зниження собівартості продукції в результаті вкладення капіталу, до капітальних вкладень підприємства на заходи, спрямовані на зниження собівартості.

Розрахункові значення коефіцієнтів абсолютної економічної ефективності повинні порівнюватись із нормативним коефіцієнтом економічної ефективності, який встановлюється централізовано Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.

Нормативний коефіцієнт економічної ефективності означає той мінімальний економічний ефект, який можна отримати, вкладаючи капітал у дану галузь економіки. Таким чином, нормативний період окупності капіталовкладень характеризує той максимальний строк, за який може окупитися даний капітал.

Розрахунки відносної ефективності здійснюють з метою визначення кращого з можливих варіантів інвестування виробництва.

До найпоширеніших методик оцінювання ефективності інвестиційних проектів, розроблених для умов ринкової економіки належать:

Визначення інвестицій на основі дисконтування потоку надходжень. Проводиться з використанням розрахунку ефективності капіталовкладень за показниками чистого зведеного доходу, строку окупності, рентабельності. Інвестиційний процес моделюється на основі побудови й аналізу його чутливості. Розрахунок строку окупності здійснюється для різних варіантів залежно від того, як розподіляються доходи, а розрахунок рентабельності — залежно від того, як виплачуються інвестиції.

Оцінювання загальної вартості інвестицій. Ця методика дає змогу розрахувати середньозважений розмір очікуваного доходу від інвестицій, що використовується для визначення вартості всього інвестиційного проекту. Вона ґрунтується на тому, що очікуваний прибуток має включати оцінку ризику грошових потоків. Сума капіталовкладень розглядається з погляду інвесторів, тобто погоджується застосування дисконтної ставки і грошових потоків. Показник середньозваженого очікуваного доходу від інвестицій відображає дві частини фінансування: за допомогою кредиту та за рахунок вкладеного капіталу акціонерів. Для обох випадків можливі різні дисконтні ставки. Вартість інвестиційних проектів має три варіанти розрахунків: через розрахунок середньоочікуваного доходу від інвестицій; через визначення потокової вартості; через вартість грошових потоків тільки вкладеного капіталу.

Оцінювання доцільності капіталовкладень. Згідно з цією методикою спочатку описується доцільність капіталовкладень без урахування ризику за допомогою середньої ставки доходу, строку окупності, чистої теперішньої вартості, індексу прибутковості та внутрішньої ставки доходу. Далі аргументується доцільність капіталовкладень з урахуванням ризику на основі методу еквівалента впевненості, аналізу доцільності реагування і моделювання оцінювання капітальних активів. Середня ставка доходу припускає, що початкові інвестиції амортизуються рівномірно. Всі розрахунки при визначенні чистої теперішньої вартості ведуться, виходячи з грошових потоків з

урахуванням зміни вартості грошей у часі. Простим є спосіб розрахунку внутрішньої ставки доходу. Індекс прибутковості дає змогу визначити пріоритетність альтернативних проектів. Метод еквівалента впевненості дає можливість розрахувати ефективність проекту, виділяючи при цьому ту частину доходу, яка реально очікується в майбутньому та дисконтується за безпечною ставкою. Розрахунок чутливості реагування дає змогу виділити ризикові проекти.

Аналіз інвестиційної привабливості. Цей аналіз ґрунтується на використанні статистичних методів. Серед показників ефективності інвестицій є такі: розрахунковий рівень доходу, період окупності проекту, чиста зведена вартість, індекс прибутковості, внутрішній коефіцієнт рентабельності. Згідно з цим аналізом спочатку оцінюється фінансовий стан підприємства за рентабельністю, платоспроможністю, ліквідністю та ефективністю обороту надходжень. За допомогою динамічних методів розробляються імітаційні моделі оцінювання чутливості проекту в умовах інфляції. Розраховується точка беззбитковості, яка дає змогу визначити потрібний обсяг продажу, залежність прибутку від зміни ціни, частку кожного продукту в покритті загальних витрат підприємства.

Аналіз беззбитковості інвестиційних проектів. Згідно з цією методикою приймається рішення про доцільність інвестування, якщо буде знайдено алгебраїчний результат точки беззбитковості, накреслено графік для її визначення, виконано розрахунок рівня беззбитковості з використанням вартісних показників, визначено рівень беззбитковості для грошових вкладень, здійснено нелінійний аналіз беззбитковості. Методика дає змогу визначити оптимальні майбутні виробничі потужності та час для реалізації проекту.

Економічний аналіз ефективності запланованих капіталовкладень. Оцінювання інвестиційної пропозиції проводиться за допомогою розрахунку чистої поточної вартості, окупності капіталовкладень і рентабельності. Після порівняння вибирають найкращий результат за вірогідними доходами. Методика використовує математичний апарат вірогідностей для визначення ефективності інвестицій. Для різних за тривалістю інвестиційних проектів наводяться варіанти розрахунку планових розмірів грошового потоку та чистої зведеної вартості.

Визначення структури капіталовкладень та ефективності їх використання. Методика дає змогу оцінити капіталовкладення з погляду структури капіталу. Ефективність використання активів характеризується дохідністю капіталовкладень. Вплив збитків на ефективність інвестицій аналізується за допомогою норми вкладень. Облік впливу чинника часу проводиться за допомогою розрахунку теперішньої ціни капіталу. Розраховуються норми вкладень, сила операційного важеля, сила фінансового важеля і середньозважена вартість капіталу. Методика дає можливість визначити внутрішню норму дохідності, а також порівняти показники середньозваженої вартості капіталу та внутрішні норми доходу.

Розроблення капітального бюджету. За цією методикою проводиться ранжування варіантів інвестування з урахуванням і без урахування ризику. Розглядаються можливі додаткові доходи та витрати від реалізації капіталовкладень при комплексному оцінюванні варіантів.

Оцінювання ефективності інвестиційних проектів.

Згідно з цією методикою розраховуються загальні показники ефективності капіталовкладень: чистий дисконтований дохід, індекс дохідності, внутрішня норма дохідності, строк окупності. Оцінювання комерційної ефективності капіталовкладень проводиться на основі розрахунку реальних грошей, строку повного погашення заборгованості і частки окремого учасника в загальному обсязі інвестицій. При цьому демонструється бюджетна ефективність капіталовкладень, що грунтується на розрахунках окремого бюджету, інтегрального бюджетного ефекту, внутрішньої норми бюджетної ефективності, строку окупності бюджетних витрат та ступеня фінансової участі держави (регіону) в реалізації проекту.

Основні показники ефективності інвестиційного проекту:

• чистий приведений дохід (ЧПД), що відображає абсолютну величину економічного ефекту від реалізації інвестицій, тобто

ЧПД = ДП – ІК, (4.1)

де ДП — теперішня (дисконтована майбутня) вартість грошового потоку;

ІК — сума інвестиційних коштів в реалізацію проекту;

• строк окупності (СО), тобто строк повернення авансованих інвестиційних коштів, що базується на величині грошового потоку з приведенням його абсолютної величині до теперішньої вартості (із застосуванням дисконтного множника). Для його розрахунку можна використовувати формулу

, (4.2)

де — середньорічна величина грошового потоку за певний період.

Планування капітальних витрат. Методика містить два розділи. У першому приймається рішення про інвестування на основі розрахунку таких коефіцієнтів, як період окупності, чиста теперішня вартість, внутрішній граничний рівень дохідності. У другому розділі проводиться постаудит, що включає порівняння фактичних результатів з прогнозованими та пояснення причин різниці, яка виникла.

Проведення неформальних процедур відбору й оцінювання інвестиційних проектів. Методика дає змогу відібрати інвестиційні проекти за конкретними критеріями. Процедура відбору включає формування переліку проектів, їх вибір, визначення верхньої межі можливих витрат, розрахунок критеріїв якості, створення спеціалізованих організаційно-інституціональних структур, вибір проектів. Неформальні процедури можуть бути як складовою проектів у вигляді якісного оцінювання їхньої ефективності, так і виступати окремим проектом.

Експертиза інвестиційних проектів за окремими аспектами. Методика розроблена Європейським банком реконструкції та розвитку. Вона набула значного поширення в Україні. В ній розглядаються майже всі аспекти аналізу інвестиційних проектів, які включають як кількісні, так і якісні показники. Екологічний аналіз та соціальні наслідки впровадження інвестиційних проектів займають перше місце за значущістю.

Кожна з перелічених методик дає змогу оцінити ефективність капіталовкладень з різних боків. Проте важливим залишається питання про шляхи підвищення ефективності інвестицій. Основні з них такі:

— поліпшення структури капіталовкладень;

— удосконалення проектно-кошторисної справи;

— скорочення стадій інвестиційного циклу;

— упровадження економічних методів управління інвестиційними процесами;

— зниження ризику в процесі роботи інвестиційного проекту.

Всі ці методи не повинні сприйматися ізольовано один від одного. Головною умовою забезпечення ефективності інвестицій є комплексний підхід з урахуванням всіх названих чинників.