
- •§ 2. Предмет і завдання морфеміки
- •§ 3. Поняття морфеми
- •§ 4. Типи морфем
- •§ 5. Корінь слова. Слова спільного кореня
- •§ 6. Афікси. Типи афіксальних морфем
- •§ 8. Основа слова. Типи основ
- •§ 9. Зміни в морфемній будові слова
- •§ 10. Предмет і завдання словотвору
- •§ 11. Словотвірна структура слова
- •§ 12. Поняття твірної основи
- •§ 13. Словотвірне значення слова
- •§ 14. Словотворчі засоби
- •§ 15. Словотвірний тип.
- •§ 16. Морфологічні способи словотвору.
- •§ 17. Осново- і словоскладання.
- •§ 18. Морфологічно-синтаксичний
- •§ 19. Лексико-синтаксичний словотвір
- •§ 20. Лексико-семантичний словотвір
- •§ 21. Структура іменникових основ
- •§ 22. Суфіксальний словотвір іменників
- •§ 23. Словотвірні типи назв осіб
- •§ 24. Словотвірні типи назв
- •§ 25. Словотвірні типи збірних
- •§ 26. Суфіксальні типи іменників
- •§ 27. Суфіксальні типи іменників зі значенням
- •§ 28. Префіксальний словотвір іменників
- •§ 29. Префіксально-суфіксальний спосіб
- •§ 31. Словесний наголос в афіксальних
- •§ 32. Творення складних іменників
- •§ 33. Творення складноскорочених іменників
- •1 . С к л а д о в и й тип — це усічення основ двох або більше
§ 12. Поняття твірної основи
Основна одиниця словотворення не корінь (спільна частина
споріднених слів), а частина слова, слово або словосполучення,
що мотивує значення похідного слова, є його словотворчою
базою.
Т в і р н о ю ( с л о в о т в і р н о ю ) основою називають
частину слова (слово чи частину слів словосполучення), від
якої твориться похідне. Наприклад, у дієслові заземлити
твірною стала основа іменникового слова земля (земл-), мо-
дифікована за допомогою словотворчих афіксів: суфікса -и-,
який разом із суфіксом -ти оформляє похідне слово як
дієслівне, і префікса за-, який виражає словотвірне значення.
У слові заземлення твірною виступає вже дієслівна основа
заземл- (и-ти), а словотвірне значення виражає іменниковий
суфікс -енн-.
Твірна основа є спільною частиною двох слів — первинно-
го і похідного, адже вона завжди виконує для похідного роль
мотиватора. Мотиваційні відношення похідності зумовлюють-
ся тими прирощеннями, модифікацією, яких зазнає основа. На-
приклад, у словах річний, річниця, роковини той самий корінь
рік-, але твірною основою він став лише для слова річний, два
22
інших мотивуються інакше: річниця — від річний (річн + иц + я),
а роковини — від роковий {роков + ин-и).
Мотиваційні відношення між словами завжди встановлюються
попарно, хоч у процесах словотворення твірна основа може
виступати як у ланцюговому, так і в радіальному зв'язках.
Порівняйте:
1) при поступовому ланцюговому зв'язку слів твірна основа
ускладнюється поступово, утворюючи кілька ступенів:
ліс —> лісовий —> лісовик —> лісовичка;
ліс —. лісок —> лісочок;
ліс —> лісний —> лісник —> лісничиха;
2) при радіальному зв'язку похідних слів твірна основа мо-
тивує кілька похідних:
Твірна основа може не повністю входити до похідного сло-
ва. Це спостерігається при нульовій суфіксації, коли дієслівна
основа в похідному іменнику скорочується за рахунок суфікса
(перепис-а-ти —- перепис, засів-а-ти — засів); у складних
словах, значення яких моделюється словосполученням {тру-
довий день — трудодень, чесати хмари — хмарочос), та в
абревіатурах — від часткового або буквеного чи звукового усі-
чення слів {начальник дивізії — начдив; командний пункт —
КП {ка-ne); Організація Об'єднаних Націй — ООН).
Поняття ≪твірна основа≫ використовується щодо похідних
афіксальних слів. Стосовно слів, утворених неморфологічними
способами, цей термін може бути використаний умовно, оскіль-
ки для словотвірного аналізу важливим є з'ясування мотива-
ції: у разі переходу слів з однієї частини мови в іншу, при
зрощенні двох слів в одне, розщепленні багатозначного слова
та виникненні омонімів.
Базою творення слів усіх частин мови, що активно попов-
нюються новоутвореннями в наші дні, виступають наявні в
українській мові слова. Однак потенційна здатність слугува-
ти базою для словотворення в різних частинах мови неодна-
кова. Іменникові основи є словотворчою базою для імен-
ників {вишня — вишняк), прикметників {учитель — учи-
тельський), дієслів {весло — веслувати), прислівників
(мить — миттю). Від дієслівних основ творяться похідні
дієслова (світити — просвітити), іменники (нагородити —
нагорода, нагороджувати — нагородження), прикметники
(тремтіти — тремтливий), прислівники (присідати — на-
вприсядки). Прикметникові основи можуть бути базою для
утворення прикметників здебільшого з модифікованим значен-
ням здрібнілості, пестливості, збільшеності тощо (червоний —
червоненький, червонісінький); дієслів (старий — старіти);
прислівників (старуватий — старувато), іменників (новий —
новина). Трансформування основ різних частин мови до слів
інших частин мови здійснюється за допомогою суфіксів як
словотворчих засобів, що мають неоднакову здатність включа-
тися в міжкатегорійну словотвірну похідність.