§ 12. Поняття твірної основи

Основна одиниця словотворення не корінь (спільна частина

споріднених слів), а частина слова, слово або словосполучення,

що мотивує значення похідного слова, є його словотворчою

базою.

Т в і р н о ю ( с л о в о т в і р н о ю ) основою називають

частину слова (слово чи частину слів словосполучення), від

якої твориться похідне. Наприклад, у дієслові заземлити

твірною стала основа іменникового слова земля (земл-), мо-

дифікована за допомогою словотворчих афіксів: суфікса -и-,

який разом із суфіксом -ти оформляє похідне слово як

дієслівне, і префікса за-, який виражає словотвірне значення.

У слові заземлення твірною виступає вже дієслівна основа

заземл- (и-ти), а словотвірне значення виражає іменниковий

суфікс -енн-.

Твірна основа є спільною частиною двох слів — первинно-

го і похідного, адже вона завжди виконує для похідного роль

мотиватора. Мотиваційні відношення похідності зумовлюють-

ся тими прирощеннями, модифікацією, яких зазнає основа. На-

приклад, у словах річний, річниця, роковини той самий корінь

рік-, але твірною основою він став лише для слова річний, два

22

інших мотивуються інакше: річниця — від річний (річн + иц + я),

а роковини — від роковий {роков + ин-и).

Мотиваційні відношення між словами завжди встановлюються

попарно, хоч у процесах словотворення твірна основа може

виступати як у ланцюговому, так і в радіальному зв'язках.

Порівняйте:

1) при поступовому ланцюговому зв'язку слів твірна основа

ускладнюється поступово, утворюючи кілька ступенів:

ліс —> лісовий —> лісовик —> лісовичка;

ліс —. лісок —> лісочок;

ліс —> лісний —> лісник —> лісничиха;

2) при радіальному зв'язку похідних слів твірна основа мо-

тивує кілька похідних:

Твірна основа може не повністю входити до похідного сло-

ва. Це спостерігається при нульовій суфіксації, коли дієслівна

основа в похідному іменнику скорочується за рахунок суфікса

(перепис-а-ти —- перепис, засів-а-ти — засів); у складних

словах, значення яких моделюється словосполученням {тру-

довий день — трудодень, чесати хмари — хмарочос), та в

абревіатурах — від часткового або буквеного чи звукового усі-

чення слів {начальник дивізії — начдив; командний пункт —

КП {ка-ne); Організація Об'єднаних Націй — ООН).

Поняття ≪твірна основа≫ використовується щодо похідних

афіксальних слів. Стосовно слів, утворених неморфологічними

способами, цей термін може бути використаний умовно, оскіль-

ки для словотвірного аналізу важливим є з'ясування мотива-

ції: у разі переходу слів з однієї частини мови в іншу, при

зрощенні двох слів в одне, розщепленні багатозначного слова

та виникненні омонімів.

Базою творення слів усіх частин мови, що активно попов-

нюються новоутвореннями в наші дні, виступають наявні в

українській мові слова. Однак потенційна здатність слугува-

ти базою для словотворення в різних частинах мови неодна-

кова. Іменникові основи є словотворчою базою для імен-

ників {вишня — вишняк), прикметників {учитель — учи-

тельський), дієслів {весло — веслувати), прислівників

(мить — миттю). Від дієслівних основ творяться похідні

дієслова (світити — просвітити), іменники (нагородити —

нагорода, нагороджувати — нагородження), прикметники

(тремтіти — тремтливий), прислівники (присідати — на-

вприсядки). Прикметникові основи можуть бути базою для

утворення прикметників здебільшого з модифікованим значен-

ням здрібнілості, пестливості, збільшеності тощо (червоний —

червоненький, червонісінький); дієслів (старий — старіти);

прислівників (старуватий — старувато), іменників (новий —

новина). Трансформування основ різних частин мови до слів

інших частин мови здійснюється за допомогою суфіксів як

словотворчих засобів, що мають неоднакову здатність включа-

тися в міжкатегорійну словотвірну похідність.