§ 8. Основа слова. Типи основ

О с н о в а — це частина змінюваного слова, що виражає

його лексичне значення. При морфемному поділі слова після

відкидання афіксів з граматичним значенням залишається

основа. Наприклад, у словах місто, визвольний, чотири виді-

ляються основи міст-, визвольн-, чотир- шляхом відкидання

закінчень -о, -ий, -и; у дієслівних словоформах пишу, пишемо,

пишуть, пиши, пишіть після відкидання флексій — основа

пиш- (теперішнього часу), а в словоформах писав, писала,

писали (основа виділяється шляхом відкидання формотворчих

суфіксів (-в-, -л-) і закінчень — нульового, -а, -и (основа

минулого часу — писа-).

За морфологічним складом основа може бути к о р е н е -

в ою (простою) й а ф і к с а л ь н о ю (складною). Корене-

ва основа відповідає кореню. На відміну від неї в афіксальній

основі крім кореня наявний один або кілька словотворчих

афіксів.

З погляду сучасних семантико-словотвірних зв'язків основа

може бути непохідною ( н е м о т и в о в а н о ю ) і похідною

( м о т и в о в а н о ю).

Н е п о х і д н а — це основа, в складі якої не виділяються

словотворчі афікси і яка не мотивується словами того самого

кореня: наприклад, у словах мир, сонце, білий, знати — мир-,

сонц-, біл-, зна-. Значення непохідної основи замкнене в ній

самій і може бути виявлене лише внаслідок етимологічного

аналізу.

П о х і д н а — це основа, в складі якої, крім кореневої мор-

феми, виділяється один чи кілька словотворчих афіксів і яка

мотивується через семантико-словотвірні зв'язки з іншими сло-

вами того самого кореня. Наприклад, основи слів морозиво,

правдивий, роздати мають у своєму складі словотворчий афікс

(мороз-и-, правд-и-, роз-да-) і мотивуються через споріднені

слова {мороз, правда, дати). Похідна основа завжди мотиво-

вана.

За особливостями вияву в споріднених (однокореневих)

словах розрізняють вільні і зв'язані основи.

В і л ь н а ( н е з в ' я з а н а ) — це основа, що має здатність

до вільного вияву свого морфемного складу: у похідних (афік-

сальних) споріднених словах і в словах з непохідними основа-

16

ми. Наприклад, у словах покрикувати, перекричати, викрик

основа крик може виступати самостійно і в споріднених сло-

вах, як ускладнена словотворчими афіксами, так і неускладнена

(крик).

З в ' я з а н а — це основа, яка не має здатності вільно ви-

являти свій морфемний склад; її коренева (коренева і суфік-

сальна) морфема виявляє себе тільки у складі похідних слів.

Наприклад: у словах роззути, взути; звикнути, звичка,

навики кореневі та ускладнені суфіксом морфеми зу-, вик-

(вич-) без поєднання з префіксом не вживаються.

Змінюване слово є складною діалектичною єдністю спільної

для всіх його словоформ частини (що є носієм лексичного

значення й тому залишається постійною, незмінною) і змінної

частини, вираженої функціональною відмінністю однієї слово-

форми від іншої. Послідовне розрізнення кожної словоформи з

усіх інших можливе за наявності спільної основи і властивого

окремій словоформі закінчення (флексії), що є показником од-

ного або кількох граматичних значень. Наприклад, іменникове

слово груша при постійній основі груш- за допомогою закін-

чень виражає різні значення відмінків і числа, груш-а, груш-і,

груш-і, груш-у, грушею, (на) груш-і (однина), груш-і, груш,

груш-ам, груш-і, груш-ами, (на) груш-ax (множина), а при-

кметник високий за допомогою закінчень виражає граматичні

значення відмінка, роду і числа, залежних від роду, відмінка і

числа іменника: висок-а груша, висок-ої груші, висок-ій груші,

висок-у грушу, висок-ою грушею, на висок-ій груші.