99. Країнознавча характеристика в’єтнаму.

Офіційна назва - Соціалістична Республіка В'єтнам. Географічне положення - розташовується у Південно-Східній Азії та на півострові Індокитай, межує з Камбоджею, Китаєм, Лаосом. Площа території - 330,9 тис. кв. км. Зі сходу омивається Південно-Китайським морем і його частиною - затокою Бакбо, з південного заходу - Сіамською затокою. Чисельність населення - близько 87 млн. осіб ( 2010 р.). Близько 90% населення країни мешкає в дельтах рік Хоніха і Меконг та у прибережній смузі. Столиця - Ханой- 2,814 млн. осіб з передмістям. Адміністративно-територіальний розподіл: 59 провінцій і 5 міст центрального підпорядкування - Ханой, Хошімін, Дананг і Кантхо. Провінції поділяються на повіти, повіти – на волості. Зберігається історико-географічний розподіл на Північний, Центральний і Південний В'єтнам. Найбільші міста: Хошимін (7 млн. осіб), Хайфон (1,8 млн.), Дананг (500 тис.), Хюе (320 тис.). Офіційна мова - в'єтнамська.

Релігія - найпоширенішою релігією у СРВ є буддизм; католицизм. Розповсюджені також місцеві вірування каодай(сповідують 2,3 млн. осіб) і хоахао(1,2 млн.); помітно зростає число прихильників протестантизму. Грошова одиниця - донг= 10 хао = 100 су.

Членство у міжнародних організаціях - СОТ (2007 р.), МБРР, МВФ, МФЧХ, ООН, АТЕС, АСЕАН та інших.

Устрій. В'єтнам - соціалістична республіка. Діє Конституція СРВ від 15 квітня 1992 р. зі змінами від 12 грудня 2001 р. , згідно з ними керівна роль у суспільстві закріплена за Компартією В'єтнаму(КПВ). Глава держави - президент, який обирається Національними зборами строком на 5 років. Президент СРВ – ЧИОНГ ТАН ШАНГ, обраний 25 липня 2011 р. Віце-президент - НГУЄН ТХІ ЗОАН (жін.).

Вищим органом державної влади є Національні збори, які здійснюють верховний контроль за всією державною діяльністю. Складаються з 493 депутатів. Прем’єр-міністр – НГУЄН ТАН ЗУНГ.

Економіка. Аграрна країна з промисловістю, що розвивається. На початку ХХІ ст. сільське господарство залишається головною галуззю економіки В'єтнаму, що забезпечує продовольчу безпеку країни. Основні галузі промисловості: харчова, легка, машинобудівна, гірнича, цементна, хімічних добрив, нафтова та ін. Експорт: рис, ґума, вугілля, залізо, апатити, кава, нафта, взуття, одяг, морепродукти, тропічні фрукти та овочі. Кор. копалини.  Геологічні дослідження у В'єтнамі в останні роки дозволили ідентифікувати понад 5 тис. мінералів. Відкриті родов. понад 60 видів цінних к.к: нафти і газу, кам. вугілля, руд заліза, марганцю, хрому, олова, міді, свинцю, цинку, золота, рідкісноземельних елементів, бокситів, графіту, каоліну, апатитів, дорогоцінних каменів, різноманітних буд. матеріалів та ін. Релігії — буддисти 9,3 %, католики 6,7 %, хоа-хао 1,5 %, као-дай 1,1 %, протестанти 0,5 %, атеїсти і послідовники місцевих анімістичних культів — 80,8 %.

100. Суспільна характеристика Австралії та Океанії

Австралі́йський Сою́з або Австра́лія — держава у Південній півкулі Землі на Австралійському материку і острові Тасманія. До складу країни входять також багато невеликих островів, серед яких Норфолк і Лорд-Хау в Тихому океані, Кокосові острови в Індійському та інші. Найближчими сусідніми країнами є Індонезія, Східний Тимор і Папуа-Нова Гвінея на півночі, Соломонові острови, Вануату і Нова Каледонія на північному сході і Нова Зеландія на південному сході. Глава держави — королева Єлизавета II з 1952, представлена генерал-губернатором Квентін Брайс, яка була призначена на цю посаду 5 вересня 2008 після виходу на пенсію Майкла Джеффері. Вона стала першою в історії жінкою, призначеною на цю посаду.

Австралійський Союз складається з 6 штатів і 2 самоврядних одиниць, до яких належать — столиця Канберра і Північна Територія. Найвища законодавча влада належить федеральному парламентові, до складу якого входять королева Великої Британії, що її представляє призначений нею генерал-губернатор, і дві палати. Виконавча влада належить генерал-губернатору і кабінету (уряду). Штати Австралійського Союзу мають свої конституції, парламенти і губернаторів. Австралійський Союз є федерацією. 1 січня 1901 року шість колоній стали федерацією, і таким чином було утворено Австралійський Союз. З того часу Австралія зберегла стійку ліберальну демократичну політичну систему і входить до Королівства Співдружностей. Площа країни становить 7 686 850 км² (Австралійський Союз за площею території посідає 6-е місце серед країн світу). Австралія має багаті, але ще не цілком досліджені природні ресурси. Населення — 22,6 млн. осіб (2011), з яких близько 60% сконцентровано у найбільших містах країни та їх агломераціях: Сіднею, Мельбурну, Брізбену, Перту та Аделаїди. Столиця країни — місто Канберра, розташоване у Австралійській столичній території. Близько 57% населення Австралії проживає у Вікторії або Новому Південному Уельсу, 79% проживає у східних штатах країни.

Багата і розвинена країна Австралія нині 13-та найбільша економіка світу. Австралія займає перші позиції у різноманітних рейтингах країн, таких як якість життя, охорона здоров'я, освіта, тривалість життя, економічна свобода і захист громадських та політичних прав. Австралія — член міжнародних організацій ООН, Співдружності Націй, Тихоокеанського пакту безпеки (ANZUS), Організації економічного співробітництва та розвитку, Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва, Форуму тихоокеанських островів та Світової організації торгівлі.

Австралійський Союз — індустріально-аграрна країна з високим рівнем розвитку капіталізму. Великі концерни, тісно зв'язані з монополіями США і Англії, майже повністю контролюють економіку. Австралія є одним з найбільших в світі виробників і експортерів зернових. Найбільше значення серед зернових культур має пшениця. Вирощують цукрову тростину, банани, ананаси, земляний горіх, цитрусові. Грошова одиниця — австралійський долар. Експорт представлений шерстю, алмазами, глиноземом, вугіллям, свинцем і збагаченими цинковими рудами; а також зерновими, м'ясом, цукром, нікелем, залізною рудою. Постійними торговими партнерами є Японія, США, Європейські країни.

Океа́нія — загальна назва для островів центральної і південної частини Тихого океану між 30° пд. ш. і 30° пн. ш., включаючи Австралію, Нову Зеландію і східну частину Нової Гвінеї; площа 8500 тис. км²;

Рельєф: довжина від Тропіка Рака на півночі до краю Нової Зеландії;

Ширше Океанію можна розділити на групи вулканічних і коралових островів на основі етнічного походження їхніх мешканців: Мікронезія (Гуам,Кірібаті, Маріанські, Маршаллові і Каролінські острови); Меланезія (Папуа Нова Гвінея, Вануату, Нова Каледонія, Фіджі, Соломонові острови) іПолінезія (Тонга, Самоа, Тувалу, Французька Полінезія, острови Лайн); Австралія (найменший континент) займає 90% поверхні суші Океанії; найвища точка — гора Вільгельм на острові Папуа Нова Гвінея (4509 м); найнижча точка — озеро Ері, Південна Австралія (-16 м); найдовша ріка — Муррей у південно-східній Австралії (2590 км);

Особливості: максимальна глибина у світовому океані знаходиться в Маріанській западині; Австралія —найбільший моноліт у світі; Великий Бар'єрний риф — найдовший кораловий риф у світі; гора Косцюшко у Новому Південному Вельсі — вища точка в Австралії; гора Кука вищий пік Нової Зеландії;

виробництво: у зв'язку з невеликим внутрішнім ринком виробництво Океанії на 70% орієнтовано на експорт. Австралія є найбільшим постачальником бокситів, нікелю, срібла, кобальту, золота, залізної руди, алмазів, свинцю, урану; Нова Каледонія є постачальником кобальту, хрому і нікелю; Папуа Нова Гвінея — кобальту, золота і міді. До сільськогосподарської продукції відносяться: кокоси, копра, пальмова олія, кава, какао, а також фосфати (Науру), гума (Папуа Нова Гвінея), 40% світового виробництва вовни (Австралія); Нова Зеландія й Австралія є другими у світі виробниками баранини; важливими галузями є рибальство і туризм;

Населення приблизно 30 млн (без урахування Австралыъ – 9 млн.).; в Австралії проживає 65% населення Океанії; Корінне населення Океанії — папуаси, меланезійці, мікронезійці і полінезійці. Склалися національні групи: індійців на островах Фіджі, японців, філіппінців, китайців і корейців на Гавайських островах, в'єтнамців у Новій Каледонії, японців і філіппінців у Мікронезії та ін.