Промисловість

Промисловість Польщі є основною галуззю господарства.

Основні галузі промисловості — машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчанева тощо), хімічна, суднобудування, харчова, текстильна та легка промисловість.

Значна частка економічного потенціалу країни базується на переробці мінеральної сировини. Переважають галузі важкої промисловості. Провідну роль відіграють машинобудування, чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість. Також добре розвинені текстильна та швейна промисловість. У паливній промисловості головною галуззю є вугільна. В електроенергетиці провідну роль відіграють теплові електростанції. Чорна металургія працює на власному коксівному вугілля та переважно імпортних рудах. Кольорова металургія з власної сировини виплавляє мідь, свинець і цинк; з імпортованої — алюміній. У Верхній Сілезії переважає металомістке важке та залізничне машинобудування. Хімічна промисловість Польщі спеціалізується на виробництві різноманітних мінеральних добрив, соди, полімерів, парфумів, ліків, фотохімії. Текстильна промисловість країни виробляє переважно бавовняні тканини. Швейна промисловість працює на експорт.

Транспорт

Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний.

Головні морські порти: Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня.

1997 року було перевезено 386 млн т вантажів, з них залізницями — 224 млн, автомобільним транспортом — 96 млн, трубопровідним — 34 млн, морським — 24 млн, річковим — 8 млн т.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 149,8 млрд.

Темп зростання ВВП — 4,8 %.

ВВП на душу населення — $3877.

Прямі іноземні інвестиції — $ 3,9 млрд.

Рельєф Польща займає східну частину Середньоєвропейської рівнини і її поверхня здебільшого має низинний характер. Низовини (з висотою до 300 м над рівнем моря) займають 91,3% загальної поверхні, височини (від 300 до 500 м) - 5,6%, а гірські території (вище 500 м) - всього 3,1%.  Найвища точка країни знаходиться в Татрах - пік Риси (2499 м над рівнем моря), а найнижча - на Жулавах Вісьляних - заглиблення біля Рачкув Ельбонських - 1,8 м над рівнем моря. Незважаючи на те, що найбільшу площу займають низовини (середня висота становить 173 м), ландшафт Польщі є дуже різноманітним. Це викликано поясним розміщенням фізико-географічних зон і різноманітно сформованим рельєфом.  Берегова лінія в цілому вирівняна, виділяються дві великі затоки: Поморська і Гданська. Вздовж узбережжя Балтійського моря простягається смуга приморських низовин. Між південно-балтійським узбережжям і смугою центрально-польських низовин розташовані приозерні території.  Ландшафт Поморського і Мазурського приозер'їв сформувався під час останнього льодовикового періоду, цим пояснюється велика кількість озер на їх території. Широка смуга низовин поділяється на Великопольську, Сілезьку і Мазовецьку низовини.  На півдні Польщі знаходиться смуга старих гір, дуже різноманітних за геологією і рельєфом. Серед них виділяються Судети (займають близько 3% поверхні країни) з найвищою точкою у масиві Карконоші (Снєжка, 1602 м над рівнем моря), крім того, близько 6% поверхні країни займають молоді складчасті гори - Карпати.  Клімат Розташування Польщі в центрі Європи і широтне розміщення фізико-географічних зон є причиною того, що клімат країни має перехідний характер помірної зони. Зіткнення різних мас повітря (переважно полярно-морських мас повітря Атлантики і полярно-континентальних Євразії) спричиняє часті зміни погоди і значне коливання тривалості окремих пір року. Це, в першу чергу, стосується зим, які бувають або відносно теплими і вологими - морського типу, або морозними - континентального типу.  Середньорічні температури коливаються (крім гір) від +6оС до +8оС. Найтеплішими регіонами є Сілезька Низовина і Західна частина Сандомирської Котловини. Найхолоднішою територією є північно-східна частина краю. Середні температури липня становлять від +16,5оС на півночі до +19о на Сілезькій Низовині і в околицях Тарнова, січня - від - 1оС над морем до -4,5оС на північному сході ( в околицях Сувалк).  Атмосферні опади характеризуються великою залежністю від висоти над рівнем моря, максимальна їх кількість припадає на літні місяці.  Середня температура повітря і середня кількість опадів у столиці становлять: у січні - -4оС і 23 мм, у липні - +19оС і 79 мм. Однак у зимові місяці (січень-лютий) буває зниження температури до -10оС і нижче, а влітку (червень-серпень) стовпчик термометра часто перевищує +25о С.  Корисні копалини Польща має багаті запаси мінеральної сировини; належить до передових у світі виробників та експортерів кам"яного вугілля, сірки, міді і срібла. На території Польщі знаходяться також поклади цинку, свинцю, природного газу, солі та інших мінералів.  Енергетична сировина  Експлуатація покладів вугілля є основою забезпечення країни енергією і важливим джерелом валютних надходжень. Польща є найбільшим виробником та експортером кам"яного вугілля у Європі (крім Росії) і шостим у світі, а також одним з найбільших виробників бурого вугілля.  Геологічно підтверджені поклади кам"яного вугілля, які оцінюються в 50,9 млрд. т, розробляються в основному в Сілезії і Любельському районі. Буре вугілля, геологічно підтверджені поклади якого становлять 14,1 млрд. т, добувається відкритим способом у центральній і південно-західній частинах країни. Величина розвіданих на сьогодні родовищ відповідає 174-річному видобутку кам"яного і 35-річному видобутку бурого вугілля.  Розвідані в Польщі поклади природного газу становлять 120 млрд. куб. м, що відповідає 25-річному видобутку при нинішніх його обсягах. Ця експлуатація забезпечує близько 37% потреб країни у паливі. У той же час запаси і видобуток нафти незначні і майже вся її переробка орієнтується на імпортну сировину.  Метали  Відкритих покладів міді в Польщі (майже 1,7 млрд. т) вистачить на 60 років при нинішніх обсягах видобутку. Мідь добувається у Нижній Сілезії з глибини до 1200 м. Мідні руди Польщі містять багато срібла, що сприяє підвищенню рентабельності експлуатації.  Польща є 9-м у світі і першим у Європі (без колишнього СРСР) виробником міді і срібла. Більшість видобутку цих металів експортується, в першу чергу на ринки Європейського Союзу.  Поклади цинко-свинцевих руд знаходяться у сілезько-краківському регіоні. Поточний видобуток дозволяє задовольнити власні потреби і експортувати невеликі кількості цинку.  Флора і фауна Територія Польщі - дуже мальовничий край, особливо на тлі Західної Європи. Для багатьох регіонів країни характерний високий рівень біорізноманітності. У Польщі зустрічаються рідкісні види рослин і тварин, які відсутні на іншій території або охороняються на європейському рівні.  За площею заповідних територій Польща посідає одне з перших місць у Європі. Система природно-заповідних територій розвивається з середини 80-х років. Тільки у 1990-1998 роках площа національних парків збільшилася на 88%, заповідників - на 21%, ландшафних парків - на 98%. 

60

Уго́рщина — держава в Центральній Європі з населенням понад 10 мільйонів осіб. Столицею держави є місто Будапешт. Державна мова — угорська.Унітарна держава, парламентська республіка. Більшість вірян є католиками.

Межує зі Словаччиною на півночі, Україною — на північному сході (спільний кордон 105 км), Румунією — на південному сході, Сербією та Хорватією — на півдні, Словенією — на південному заході  і Австрією — на заході.

З 1999 член НАТО, з 2004 — ЄС.

Площа – 93 030 км²

Адміністративний поділ — 19 областей та місто Будапешт

Економіка

Угорщина — індустріально-аграрна країна.

Основні галузі промисловості: гірнича, металургія, будівельних матеріалів, харчова, текстильна, хімічна (особливо фармацевтична), моторобудівна.

Валовий внутрішній продукт Угорщини у 1980 — близько $20 млрд. (близько $2000 на душу населення). У кінці 1980-х рр. почалася стагнація ВВП. У 1990 Угорщина почала перехід до вільноринкової економіки. Деякі важливі економічні заходи були вжиті на початку 1990-х рр., але головні реформи почалися 1995. Протягом перехідного періоду 1990-х рр. обсяг ВВП меншав (у 1991 ВВП був на 11,9% нижчий за рівень 1990-го). Надалі ВВП зростав.

Інвестиції в угорську економіку: 1995 — понад $4 млрд, 1996 і 1997 — по $3,6 млрд.

Енергетика

Структура енергозабезпечення: бл. 69,3% — вуглеводневі джерела, 12,6% — вугілля, 10,1% — атомна енергія, 1,0 — деревина (1997). Є тенденція до суттєвого збільшення частки атомної енергії (частка АЕС «Пакш» у 2001 — 40%).

Річне споживання електроенергії — 37 215 мегават-годин, з яких 93% вироблялися в країні (1997). Угорщина імпортує електоренергію з України.

Транспорт

Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий (по р. Дунай).

Будапешт — центральний вузол транспортної системи Угорщини.

Будапештські летовища Феріхедь-1 і Феріхедь-2 обслуговують як внутрішні, так і міжнародні авіалінії.

Рельєф Угорщина розташована в центральній частині Європи, в Карпатському басейні, обмежена відрогами Альп, Карпат та Дінар. Країна займає північну частину Середньодунайської рівнини. Дві третини території займає низовина, висота якої не досягає 200 м над рівнем моря. Науковці виділяють в Угорщині шість крупних рельєфів. Альфьольд (Велика Середньодунайська низовина) знаходиться у середній та східній частинах Угорщини. Її плоска поверхня в межиріччі Тиси і Дунаю і на північному сході має висоту 150-200 м, а в інших районах близько 100 м. Низовина є найбільшою в країні і займає приблизно половину усієї території. Центральна частина Кішальфьольду (Малої Середньодунайської низовини) - "західних воріт" - утворює конусоподібну рівнину, яка виникла завдяки велетенським наносам Дунаю. З південної частини, з країв, вона зруйнувалася під впливами вітрів, води та інших різноманітних геологічних процесів. Кішальфьольд має висоту 120-180 м, і належить Угорщині тільки своєю південною частиною. На заході. вона обмежена передгір'ями Альп, висотою 500-800 м.  На півночі Середньодунайська низовина обмежена ланцюгом гір (висотою 800-1000 м), які відноситься до внутрішньої вулканічної зони Карпат так званої в Угорщині Північним середньогір'ям. На поверхні пагорбів Задунайського краю, Задунайського середньогір'я, відрогів Альп та Північного середньогір'я збереглися сліди багатьох стародавніх геоісторичних формувань. Широкі долини рік розчленовують середньогір'я на відособлені масиви: Бьоржьонь, Черхат, Матра (гора Кекеш, висотою 1015 м, найвища в Угорщині), Бюкк, Земплен, серед яких зустрічаються закарстовані вапнякові плато.  На північ від р. Шайо знаходиться велика сталактитова печера Агтелек. Велику частину правобережжя Дунаю займає Дунантуль - сильно розчленована рівнина (переважні висоти 150-200 м, найбільша з них - близько 300 м). Дунантуль пересічений смугою Средньоугорських гір, або Задунайського середньогір'я з платоподібними масивами: Баконь, Вертеш, Герече, Пилиш, Вишеград (переважні висоти від 400 до 700 м). У південно-східній частині Дунантуля уособлено піднімається масив Мечек (висотою до 682 м).  Усього в Угорщині на рівнини припадає 68%, на пагорби 30% і на середньогір'я 2% території. Внутрішні води  Угорщина розташована на водозбірній площині Дунаю. Проточні води з навколишніх гір стікають в Альфьольд - найнижчу частину на території, а потім потрапляють у Дунай. Уся річкова мережа Угорщини належить басейну Дунаю, який протягом 140 км тече уздовж кордону з Словаччиною, а потім протягом 270 км перетинає країну із півночі на південь. Протяжність головної річки країни складає 417 км (довжина усього Дунаю - 2860 км).  Східна половина Угорщини лежить у басейні головної лівої притоки Дунаю - Тиси. Друга за довжиною річка Угорщини тече 598 км територією республіки. Мертві русла Тиси в Альфьольді нагадують про потужні роботи з регулювання режиму течії ручки, здійснені угорцями у минулому столітті. З правих приток Дунаю в межах Угорщини найбільш великі - Раба, Шіо, Драва. Густота річкової мережі порівняно невелика, деякі райони (наприклад, межиріччя Дунаю і Тиси) майже позбавлені поверхневих водостоків. Ріки характеризуються великими коливаннями водоносності і висоти рівня; для захисту від повеней в Угорщині збудовано близько 4000 км дамб.  Варто відзначити крайню мінливість термінів початку та тривалості льодового покриву. Посушливий клімат викликав необхідність у будівництві великих зрошувальних систем. На річці Тиса на півдні від м. Тисалек є зрошувальні канали.  Озер в Угорщині не так багато і вони здебільшого невеликі за розмірами. З 1200 природних та штучних озер, Балатон - найвідоміше у світі та найбільше за розмірами. Його довжина - 77 км, ширина - від 14 км, а площа - приблизно 598 кв. км. Балатон - мілководне озеро з середньою глибиною 3 м. Влітку вода в ньому прогрівається, досягаючи в середньому температури 26° С. Крім Балатону, в Задунайському краї є озеро Веленце, загальною площею26 кв. км, а поблизу західного кордону - озеро Фертьо, площею 82 кв. км. Південна частина озера повністю заросла очеретом. Істинний скарб країни - її гарячі джерела. В недрах Альфьольда на глибині 1-2 тис. метрів, знаходяться запаси мінеральних лікувальних вод різноманітного складу, які вміщують у собі величезну геотермічну енергію. Вони виникли у давнину як наслідок діючих вулканів. Ґрунти В Угорщині переважають чорноземні ґрунти на лісових суглинках. У гірських і пагорбних районах - бурі лісові і деревно-карбонатні ґрунти; у долинах річок Тиси і Дунаю тягнуться широкі смуги алювіальних ґрунтів. На Альфьольді зустрічаються неродючі засолені ґрунти. Клімат Оскільки країна знаходиться в зоні змішування східноєвропейського континентального, західноєвропейського морського та субтропічного кліматів, то погода в Угорщині мінлива. Метеорологи вважають, що клімат в Угорщині помірний, континентальний. Середня температура липня від 20° до 22,5° С, січня від -2° до -4°С. Середня річна температура 9-11°С. Кількість опадів зменшується від 900 мм на рік на південному заході країни до 450 мм у центрі і на сході на Великій Середньодунайській низовині, де бувають сильні посухи. Максимум опадів припадає на початок літа, другий максимум - на осінь. На рік припадає близько 2 тис. сонячних годин. Швидкість вітру у середньому складає 2,6 м/с.