3. Завдання.

Найменування документу

накладна внутрішньогосподарського призначення

реєстр приймання зерна вагарем

Складання документа

Кількість екземплярів

Відповідальність за виписування

Відповідальність за оформлення

Відповідальність за виконання

Термін виконання

2

Зав. Складом, бухгалтер

Бухгалтер

Зав. Складом

Шодня

1

Зав. Складом

Вагар

вагар

Щодня

Перевірка документів

Відповідальна особа за перевірку

Хто подає

Порядок подачі

Термін подачі

Бухгалтер

Зав. Складом

Щодня

Бухгалтер

Зав. Складом

Разом з відомістю руху зерна та іш. Продукції

Обробка документів

Хто виконує

Термін виконання

Бухгалтер

Дата надходження

Бухгалтер

Дата надходження

Передача в архів підприємства

Хто виконує

Термін виконання

Гол. бух

Гол. бух

1. Принципи побудови журнально-ордерної форми обліку.

Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на застосуванні журналів-ордерів, де збираються і систематизуються дані первинних документів, необхідних для синтетичного і аналітичного обліку.

1. Для кожного рахунку у відповідному журналі-ордері відображаються суми всіх господарських операцій, а також номери рахунків, дебет яких змінюється в результаті цієї операції.

Для запобігання повторних записів журнали-ордери побудовано за кредитовою ознакою.

Журнали-ордери побудовані таким чином, що в них відображають однорідні за економічним змістом операції, а також операції, що взаємопов’язані між собою.

В журналах-ордерах, що призначені для синтетичного та аналітичного обліку, крім того, передбачено позиції аналітичного обліку (журнали-ордери № 6 с.-г., № 7 с.-г., № 8 с.-г. та ін.).

Синтетичний журнал-ордер і відомості побудовані за принципом накопичення даних у хронологічному порядку, повно і безперервно документально відображають господарські операції.

Аналітичний журнал-ордер і відомості, побудовані за принципом накопичення даних у розрізі контрагентів. Дозволяють забезпечити контроль за виконанням обов’язків.

2. Записи ведуться хронологічно, на підставі первинних документів.

Однак при великій кількості цих документів ведуться накопичувальні (допоміжні) відомості, а в кінці місяця їх підсумки переносять до журналу-ордеру.

Помилки, виявлені в реєстрах до підведення підсумків, виправляють шляхом закреслення помилкового запису і напису над закресленим правильного тексту або суми.

Якщо помилку виявлено після підведення підсумків, але до внесення їх у Головну книгу, виправлення виконують на підставі бухгалтерської довідки з відображенням у вільних рядках або графах.

Після запису підсумків журналів-ордерів у Головну книгу ніякі виправлення в них за поточний місяць не допускаються.

3. Підсумки журнала-ордера переносять до Головної книги, в якій виводять кінцеві залишки по рахунках. Аналітичний облік ведеться в книгах аналітичного обліку, або в картках.

Головна книга, як зведений обліковий регістр дозволяє отримати певну інформацію не за місяць (як журнал-ордер і відомості), а наростаючим підсумком.

Перевірку записів до Головної книги здійснюють шляхом підсумку сум оборотів і залишків по усіх рахунках. Суми дебетових і кредитових оборотів і залишків повинні бути рівними відповідно.

2. Організація обліку витрат і калькуляція собівартості продукції рослинництва.

Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) здійснюється для визначення ефективності запланованих і фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних і економічних заходів, спрямованих на розвиток і вдосконалення виробництва та для обґрунтування цінової політики підприємства.

Калькуляції дають змогу приймати більш оптимальні управлінські рішення, повніше використовувати резерви економії. Розрізняють планову, фактичну (звітну), провізорну (очікувану) і нормативну собівартість.

КАЛЬКУЛЮВАННЯ- це обчислення собівартості одиниці продукції за встановленою номенклатурою витрат, передбачає відповідний порядок робіт.

1. Визначається перелік витрат, які включаються до собівартості продукції і тих, що не включаються.

2. Визначається перелік статей витрат на виробництво, який прийнятий для обліку та калькулювання.

3. Розробляється методика відображення витрат та їх оцінка за кожною статтею калькуляції.

4. Встановлюються принципи розподілу витрат між готовою продукцією і незавершеним виробництвом.

5. Розподіляються непрямі витрати між окремими видами продукції, робіт та послуг.

6. Проводиться оцінка незавершеного виробництва.

7. Визначається перелік об’єктів калькуляції і калькуляційної одиниці.

8. Розробляється калькуляційний лист.

9. Визначається періодичність калькулювання.

Розглянемо калькуляцію продукції рослинництва. Калькулювання проводиться один раз на рік, при складанні річного звіту. Джерелом даних для визначення собівартості сільськогосподарської продукції є аналітичні дані рахунку 23 «Виробництво» по субрахунках: 23.1 «Рослинництво», 23.2 «Тваринництво», 23.3 «Допоміжні виробництва», 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі».

МЕТОДИКА ОБЧИСЛЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР:

• Установлюється сума виробничих витрат по культурам;

• Установлюється валовий вихід продукції від урожаю (вага зерна після доробки) по сортам і вартість отриманої побічної продукції.

• Вартість побічної продукції знімають з виробничих витрат.

• Залишкову вартість витрат розподіляють на відповідні види продукції пропорційно її вартості по плановим цінам.

• Таким чином установлюють собівартість 1 ц зерна.

• Далі калькуляційні різниці розносяться по каналам використання (реалізовано-901, на насіння-208, фураж,корма-208).

При обчисленні собівартості 1 ц кукурудзи, якщо збір провадиться качанами, то за визначеним хлібоприймальним підприємством результатом обмолочування середньодобових зразків базисної вологості зерна (20%), проводиться перерахунок качанів на зерно. Собівартість визначається діленням витрат виробництва (за винятком витрат на збирання, транспортування стебел кукурудзи) на масу зерна.

Собівартість 1 ц зеленої маси кукурудзи розраховується діленням витрат на вирощування на вихід зеленої маси.

Щоб визначити собівартість 1 ц силосу, треба кількість зеленої маси витраченої на силосування помножити на собівартість зеленої маси. До отриманої суми додаються витрати на силосування і діляться на вагу отриманого силосу. Собівартість технічних культур визначають в порядку встановленому до зернових культур.

3. Завдання.

Скласти графік документообігу журналу обліку надою молока, товарно-транспортної накладної, за наведеною таблицею.