
- •Розділ і система статистичної звітності про стан галузей сільського господарства: зміст і завдання
- •1.1Предмет, метод і завдання статистики сільського господарства
- •1.2 Система статистичних показників, що характеризують розвиток тваринництва
- •1.3 Характеристика статистичної звітності про стан тваринництва
- •Розділ іі статистичний аналіз показників стану реалізації молока
- •2.1 Статистичне групування: суть, завдання, види групувань
- •2.2 Ряди розподілу статистичної сукупності, їх характеристика та графічне зображення
- •2.3. Середні величини та способи їх обчислення
- •Розрізняють структурні та об’ємні середні.
- •2.4. Варіація ознак та показники її вимірювання
- •Розділ ііі. Аналіз факторів та виявлення резерві зміни ціни релізації від обсягу молока
- •3.1.Аналіз реалізації молока методом простої кореляції:теоретичні основи, регресійний аналіз, оцінка тісноти зв’язку
- •3.2.Аналіз реалізації молока методом множинної кореляції. Порядок обчислення рівняння множинної лінійної регресії, характеристика показників тісноти зв’язку.
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаної літератури
- •Додатки
Розділ ііі. Аналіз факторів та виявлення резерві зміни ціни релізації від обсягу молока
3.1.Аналіз реалізації молока методом простої кореляції:теоретичні основи, регресійний аналіз, оцінка тісноти зв’язку
Кореляційний аналіз — це метод визначення і кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні явища і процеси. Усі явища, що існують у природі і суспільстві, перебувають у взаємозалежності і взаємозумовленості. Так, урожайність сільськогосподарських культур залежить від обсягу та інтенсивності агротехнічних заходів, продуктивність тварин — від рівня і якості годівлі, продуктивність праці — від розвитку і впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу тощо.
При простій кореляції, яку ще називають парною, аналізують зв’язок між факторною ознакою та результативною.
За ступенем залежності одного явища від іншого зв’язки поділяють на 2 види:
функціональні (повні) зв’язки;
кореляційні (неповні) зв’язки.яПри функціональних зв’язках кожному значенню факторної ознаки відповідає чітко визначене значення результативної ознаки.
При кореляційних зв’язках кожному значенню факторної ознаки відповідає певна множина значень результативної ознаки.
За напрямом зв’язки є:
прямі;
обернені.
При прямих зв’язках збільшення або зменшення факторної ознаки призводить до відповідної зміни результативної ознаки. Якщо із збільшенням факторної ознаки відбувається зменшення результативної ознаки або навпаки із зменшенням факторної ознаки відбувається збільшення результативної ознаки то такий зв’язок називається оберненим.
За формою зв’язки поділяють:
прямолінійні;
криволінійні.
При прямолінійних зв’язках збільшення або зменшення факторної ознаки призводить до рівномірного збільшення або зменшення результативного показника. Описують залежність за допомогою прямої.
При криволінійних зв’язках збільшення або зменшення факторної ознаки призводить до нерівномірної зміни результативної ознаки. Описують цей зв’язок за допомогою будь-якої кривої.
Схематично кореляційний аналіз складається з таких послідовних стадій:
1) встановлення і відбору найбільш істотних ознак для аналізу;
2) визначення напряму і форми зв'язку результативного і факторних показників та вибору типу математичного рівняння для аналізу існуючих зв'язків;
3) розрахунку характеристик кореляційної залежності;
4) статистичної оцінки вибіркових показників зв'язку.
При оцінці щільності зв’язку між досліджуваними ознаками, простої кореляції, застосовують такі показники як: індекс кореляції, коефіцієнт кореляції та коефіцієнт детермінації.
Безпосередньо для визначення щільності зв’язку між корелюючими величинами простої кореляції обчислюють коефіцієнт парної кореляції.
Розрахункова частина:
Розрахункові дані для обчислення простої кореляції
Таблиця 3.1.
№ |
Обсяг продукції,тис.т., х |
Ціна молока, грн., у |
Розрахункові величини |
Теоритичні значення |
||
Х*У |
|
|
У(х) |
|||
1 |
532,8 |
1611,9 |
858820,32 |
283875,84 |
2598221,6 |
1760,53 |
2 |
103,5 |
1734,8 |
1795,52 |
10712,25 |
3009531 |
1541,59 |
3 |
467,8 |
1644,8 |
769437,44 |
218836,84 |
2705367 |
1727,37 |
4 |
362,1 |
1734,2 |
627953,82 |
131116,41 |
3007449,6 |
1673,47 |
5 |
128,1 |
1395,6 |
178776,36 |
16409,61 |
1947699,3 |
1554,13 |
6 |
283,8 |
1533,9 |
435320,82 |
80542,44 |
2352849,2 |
1633,54 |
7 |
113,5 |
1292,7 |
146721,45 |
12882,25 |
1671073,2 |
1546,68 |
8 |
435,9 |
1567,6 |
683316,84 |
190008,81 |
2457369,7 |
1711,11 |
9 |
338,9 |
1386,9 |
470020,41 |
114853,21 |
1923491,6 |
2181,8 |
10 |
174,9 |
1716,5 |
300215,85 |
30590,01 |
2946372,2 |
1654,23 |
11 |
232,9 |
1534,9 |
357478,21 |
54242,41 |
2355918 |
1234,67 |
12 |
143,0 |
1585,8 |
226769,4 |
20449 |
2514761,6 |
1134,87 |
13 |
418,4 |
1528,3 |
639440,72 |
175058,56 |
2335700,8 |
1345,57 |
14 |
328,1 |
1620,6 |
531718,86 |
107649,61 |
2626344,3 |
1546,62 |
15 |
241,0 |
1383,8 |
333495,8 |
58081 |
1914902,4 |
1156,7 |
16 |
218,4 |
1823,3 |
398298,72 |
47698,56 |
3323329,9 |
1678,8 |
17 |
140,9 |
1609,6 |
226792,64 |
19852,81 |
2590812,1 |
1345,2 |
18 |
118,0 |
1687,2 |
199089,6 |
13924 |
2846643,8 |
1456,7 |
19 |
424,9 |
1697,2 |
721140,28 |
180540,01 |
2880487,8 |
1345,8 |
20 |
137,3 |
1694,0 |
232586,2 |
18851,29 |
2869636 |
1246,7 |
21 |
320,0 |
1623,3 |
519456 |
102400 |
2635102,8 |
1234,64 |
22 |
282,1 |
1609,4 |
454011,74 |
79580,41 |
2590168,3 |
2309,56 |
23 |
164,1 |
1812,1 |
297365,61 |
26928,81 |
3283706,4 |
2412,7 |
24 |
117,8 |
1565,4 |
184404,12 |
13876,84 |
2450477,1 |
1623/45 |
25 |
136,6 |
1617,6 |
220964,16 |
18659,56 |
2614689,6 |
1617,5 |
Разом |
6364,8 |
40467,0 |
10005390 |
2202777,9 |
62349896 |
40467,0 |
В середньому |
254,59 |
1618,68 |
400215,6 |
88111,12 |
2493995,8 |
1618,68 |
Рівняння регресії, що
характеризує наш зв’язок, має вигляд:
Для знаходження коефіцієнта a та простої кореляції розв'яжемо таку систему з двох рівнянь:
1618,68=a+254,59b
a=1618,68-254,59b
1571,99=a+346,08b
1571,99=1618,68-254,59b+346,087b
1571,99=1618,68+91,49b
91,49b=1618,68-1571,99
9149b=46,69
b=0,51
a=1488,8
y=1488,8+0,51b
Коефіцієнт регресії показує, що в дослідженій сукупності господарства із збільшенням обсягу молока ціна реалізації зростає в середньому на 0,51грн.
2) коефіцієнти кореляції:
,
=400215,6
=254,59
=1618,68
Ϭх=
=152,63
Ϭу=355,15
r=400215,6-254,59*1618,68/152,63*355,15=0,23
отже, зв'язок – прямий,слабкий.
3)коефіцієнт детермінації
D=
*100
D=0,23*0,23*=5,3%
отже, на основі знайденого коефіцієнта детермінації, можна сказати, що, в даному випадку, реалізаційна ціна, по нашій сукупності підприємств, залежить на 5,3% від обсягу реалізації, а решта 94,7% це ті фактори що не враховувалися. Коефіцієнт кореляції нам показує що зв’язок між реалізаційною ціною та обсягом молока не тільки прямий, оскільки його значення додатнє, але й досить слабкий, тому що він дорівнює 0,23.