2.2 Ряди розподілу статистичної сукупності, їх характеристика та графічне зображення

Рядом розподілу називають групування, яке характеризує склад (структуру) явища в даний період часу.

Залежно від того, яка ознака (якісна чи кількісна) покладена в основу групування, ряди розподілу бувають атрибутивними (якісними) чи варіаційними (кількісними).

Прикладом атрибутивних рядів може бути розподіл населення за статтю, зайнятістю, національністю, професією тощо.

Варіаційні ряди розподілу бувають дискретними та інтервальними.

Дискретні варіаційні ряди засновані на величинах ознак, що мають цілі значення (наприклад, тарифний розряд робітників, кількість марок автомобілів тощо).

В інтервальних варіаційних рядах групувальна ознака може набувати будь-якого значення (ціле, дрібне) в межах кожного інтервалу (наприклад, розподіл заробітної плати працюючих в організації, розподіл основних фондів підприємства тощо).

До основних елементів варіаційних рядів розподілу відносяться:

варіанти х – числові значення кількісної ознаки в групуванні (перша графа таблиць), які можуть бути додатними, від'ємними, абсолютними, відносними;

частоти f – значення окремих варіантів (друга графа);

частки щ (третя графа).

Окрім зазначених елементів варіаційних рядів, до їх характеристик можуть бути віднесені такі показники: щільність частоти (h – ширина інтервалу), накопичена частка. Такі показники використовуються при розгляді побудованих рядів розподілу.

Залежно від завдань дослідження ряди розподілу можна будувати за будь-якою ознакою. У практичній статистиці їх широко застосовують для вивчення розподілу сільськогосподарських підприємств за розміром посівних площ, урожайністю культур, поголів’ям тварин, продуктивністю праці, рентабельністю продукції тощо. Особливе значення має порівняння двох або кількох рядів розподілу різних сукупностей або тієї самої сукупності за різні періоди. Таке порівняння дає змогу оцінити розбіжності між сукупностями і дослідити структурні зрушення. Характеристикою варіаційного ряду розподілу є середня величина.

Статистична таблиця – форма раціонального, наочного, систематизованого викладу результатів зведення.

Підмет таблиці – це те, що знаходиться ліворуч у рядках таблиці і характеризує об’єкт дослідження.

Присудок таблиці – це показники, що характеризують підмет як об’єкт(розташовані праворуч у графах таблиці).

У групових статистичних таблицях підмет групується за однією ознакою, у комбінаційних – за двома ознаками і більше, у простих – немає групування.

Складання статистичної таблиці здійснюється в два етапи. На першому етапі розробляється макет таблиці, на другому – заповнюється статистичними даними.

Макет таблиці – це комбінація горизонтальних рядків та вертикальних граф (стовпців), на перетині яких утворюються клітини для запису відповідної інформації. Ліві бічні та верхні клітини призначені для словесних заголовків підмета та системи показників присудка. Інші клітини таблиці передбачені для числових статистичних даних. Основний зміст таблиці вказується у її назві.

При складанні статистичних таблиць потрібно дотримуватися таких правил, а саме:

1. Назва таблиці, заголовки рядків та граф повинні бути чіткими, лаконічними, без скорочень і зайвої та другорядної інформації.

2. У назві таблиці вказується її порядковий номер, об'єкт дослідження, його часова та географічна ознаки. Якщо назви окремих граф чи рядків повторяються, то їх доцільно об'єднати спільним заголовком.

3. У верхніх і бічних заголовках вказуються одиниці виміру з використанням загальноприйнятих скорочень (грн.., т, м тощо). Якщо одиниця виміру спільна для всіх даних таблиці, її вказують у назві таблиці.

4. Для складних за побудовою таблиць графи доцільно нумерувати: графу з назвою підмета позначають літерою алфавіту, інші графи – цифрами.

5. Узагальнена інформація граф таблиці міститься у підсумковому рядку з позначкою „Разом" (проміжний підсумок), „Усього" (остаточний підсумок), „У середньому".

6. Значення показників у клітинах таблиці слід округляти у межах одного рядка чи графи з однаковим ступенем точності (до цілих; 0,1; 0,01 і т.д.).

7. Якщо немає відомостей про будь-який показник, ставиться три крапки (...). Відсутність будь-якої ознаки в таблиці позначається тире (–). У тих випадках, коли клітина таблиці не підлягає заповненню, або бракує осмислення змісту, ставлять знак (х).

1. До таблиці у разі потреби додають примітки, в яких вказують джерела даних, наводять докладне тлумачення змісту окремих показників та інші пояснення.

Наочне представлення результатів спостереження та групування соціально-економічних явищ і процесів може бути надано на графіках. Статистичний графік – це масштабне зображення статистичних даних за допомогою ліній, геометричних фігур та інших наочних засобів. Графіки використовуються для характеристики зміни суспільних явищ і процесів у часі, дослідження структури та порівняння явищ, контролю виконання плану, зображення явищ у просторі та в інших випадках.

Найбільш поширеною групою є діаграми, на яких статистичні дані зображуються за допомогою геометричних знаків, ліній і фігур. Залежно від способу побудови розрізняють такі основні види діаграм: лінійні, радіальні, секторні, стовпчикові, стрічкові, фігурні та ін.

Динаміку (розвиток явищ у часі) в основному відображають за допомогою лінійних діаграм. Їх будують у масштабі у прямокутній системі координат: на осі абсцис відкладають періоди або моменти часу, на осі ординат – числові значення показника. На перетині перпендикулярів відповідних значень досліджуваної ознаки і часових дат отримують точки. Ламана лінія, що їх з'єднує, характеризує зміну досліджувального явища у часі.

Радіальні діаграми використовують для зображення явищ, які періодично змінюються за часом (переважно сезонних коливань).

Сезонні діаграми характеризують структури явища. Для побудови секторної діаграми круг розділяється радіусами на сектори, площі яких пропорційні частинам досліджуваного явища в загальному обсязі зображуваного круга, що дорівнює 100% або 360°. Перед побудовою діаграми абсолютні значення величин ознаки переводять у відсотки, а відсотки - у градуси. Кожний процент дорівнює 3,6° (360:100).

Стовпчикові діаграми використовують для наочного зіставлення обсягів явища, що вивчаються, за часом або у просторі.

Вертикальні стовпчики в масштабі відповідають чисельним значенням ознаки. Стовпчики можуть розташовуватись один від одного на однаковій відстані або щільно. Зображення стовпчиків може бути площинним або об'ємним.

Якщо стовпчики розташовуються не вертикально, а горизонтально, то такі діаграми називаються стрічковими (смугастими).

Розрахункова частина:

Користуючись вихідними даними зробимо ряд розподілу для наших вихідних даних:

1. Інтервальний ряд розподілу господарств за обсягом молока:

Х_min=103,5тис.т., Х_max=532,8тис.т.

Таблиця 2.1. Інтервальний варіаційний ряд розподіла

за обсягом молока

№ п/п	Обсяг молока,тис. т.	Середина інтервалу, x	Кількість респондентів,f	Частота
1	103,5– 189,36	146,43	11	11
2	189,36– 275,22	232,29	3	14
3	275,22 – 361,08	318,15	5	19
4	361,08 – 446,94	404,01	4	23
5	446,94 – 532,8	487,87	2	25
Разом		1590,75	25	-

Проаналізувавши дану таблицю 2.1. можна зробити такий висновок, що до першої групи з обсягом реалізації від 103,5 до 189,36 тис.грн. відноситься 11 областей, до другої групи _ від 189,36 до 275,22тис.грн. належить 3 області, до третьої – від 275,22 до 361,08 тис.грн. відносять 5 областей, до четвертої групи від361,08 до 446,94 тис.грн. відносять 4 області, і до п’ятої групи від 446,94 до 532,8 належить 1 область і Автономна Республіка Крим.

2. Інтервальний ряд розподілу господарств за реалізаційною ціною молока:

Х_min=1292,7грн. Х_max=1823,3грн.

Таблиця 2.2. Інтервальний варіаційний ряд розподіла

за реалізаційною ціною молока

№ п/п	Реалізаційна ціна, грн..	Середина інтервалу, x	Кількість респондентів,f	Частота
1	1292,7 – 1398,82	1345,76	4	4
2	1398,82 – 1504,94	1451,88	0	4
3	1504,94 – 1611,06	1558,0	8	12
4	1611,06 – 1717,18	1664,12	9	21
5	1717,18 – 1823,3	1770,55	4	25
Разом		1590,75	25	-

Аналізуючи дану таблицю 2.2. можна зробити такий висновок, що до першої групи з реалізаційною ціною 1292,7 – 1398,82 грн. належить 4 області, до другої групи 1398,82 – 1504,94 грн. не належить не одна із областей, до третьої групи 1504,94 – 1611,06 грн. налети 8 областей, до четвертої групи 1611,06- 1717,18 грн. належить 8 областей а також Автономна Республіка Крим, і до п’ятої групи 1717,18 – 1823,3 належить 4 області.

Таблиця 2.3.Групування за результативною ознакою

№ п/п	інтервал		Кількість респондентів ,f	питома вага	ціна за 1 тонну,грн.	%	виручка від реалізації,тис.грн.	%
1	103,5– 189,36		11	44	1734,8		179551,8
					1644,8		178776,36
					1395,6		146721,45
					1567,6		683316,84
					1716,5		300215,85
					1383,8		333495,8
					1823,3		398208,72
					1687,2		199089,6
					1623,3		297365,61
					1609,4		184404,12
					1812,1		220964,16
	разом				17998,4	44,6	2821894,46	25,5
2	189,36– 275,22		3	12	1386,9		357478,21
					1528,3		639440,72
					1620,6		531718,86
	разом				4535,8	11,2	1528637,79	13,8
3	275,22 – 361,08		5	20	1734,2		435320,82
					1292,7		470020,41
					1585,8		531718,86
					1697,2		519456
					1694		454011,74
	разом				8003,9	19,8	2410527,83	21,8
4	361,08 – 446,94		4	16	1734,2		627953,82
					1567,6		683316,84
					1528,3		639440,72
					1697,2		721140,28
					6527,3	16,2	2671851,66	24,2
5	446,94 – 532,8		2	8	1611,9		858820,32
					1644,8		769437,44
	разом				3256,7	8,2	1628257,76	14,7
Разом			25	100	40322,1	100	11061169,5	100

Проаналізувавши дану таблицю 2.3. можна зробити такий висновок, що за рахунок з ціни на 1 тонну молока, яка становить по Україні 40322,1грн, виручка від реалізації молока становить 11061169,5тис.грн.

Побудова графічних зображень

1. За обсягом молока.

а) гістограма(рис.2.1.)

б)полігон (рис.2.2.)

в)кругова діаграма(рис.2.3.)

2. За реалізаційною ціною молока

а) гістограма (рис.2.4.)

б)полігон (рис.2.5.)

в) кільцева діаграма(рис.2.6.)