ВСТУП

Перші дані, що сьогодні називають статистичними, ми знаходимо в найдавніших письмових джерелах (облік рабів, жителів). Як наука вона вийшла з бухгалтерського обліку.

Статистика сільського господарства — одна з основних галузевих статистик, яка розробляє зміст і методи обчислення та аналізу статистичних показників, що характеризують стан і розвиток сільського господарства. Статистика рослинництва є складовою частиною даної науки і відіграє провідну роль поряд з тваринництвом. Об’єктом її вивчення є галузь тваринництво як галузь матеріального виробництва, в якій праця людини спрямована на вирощування тварин, а також на використання життєдіяльності тварин та безпосередньо продукції тваринництва. Тому при статистичному вивченні тваринництва слід чітко визначити його істотні ознаки та характерні риси, що дають змогу виокремити сільськогосподарське виробництво від інших видів економічної діяльності. У даній курсовій роботі я вивчатиму безпосередньо статистику продукції тваринництва, а саме, - молока.

Актуальність даної теми полягає у важливості сільського господарства у розвитку економіки України, важливості тваринництва як окремої галузі, яка є постачальником для такої галузі як харчування. Україна вважається однією з тих країн, в яких сільське господарство займає перше місце, а молоко є основним споживчим продуктом населення.

Хочу зазначити також, що метою даної курсової роботи є статистичне вивчення реалізації молока. В даній курсовій роботі я розраховуватиму певні показники систематичних досліджень сільського господарства щодо впливу різних факторів на реалізацію молока.

Для досягнення мети роботи визначу наступні завдання:

1. Виявити суттєвість варіації поточних значень показників.

2. Визначити вплив продуктивності на валове виробництво молока.

3. Визначити вплив витрат праці людей на валове виробництво молока.

4. Зробити висновок щодо щільності та інтенсивності впливу даних факторів на результативну ознаку вибірки.

Розділ і система статистичної звітності про стан галузей сільського господарства: зміст і завдання

1.1Предмет, метод і завдання статистики сільського господарства

Останні роки рослинництво залишається найбільш прибутковою галуззю сільського господарства України. На відміну від тваринництва воно є рентабельним і стабільним в усіх сферах галузі. Тваринництво – одна з основних галузей сільського господарства, що пов’язана з доглядом і вирощуванням тварин. Тваринництво - друга найважливіша галузь сільського господарства. Вона забезпечує населення високо білковими і дієтичними продуктами харчування, а ряд галузей промисловості - сировиною. Це сукупність видів економічної діяльності і послуг, в результаті яких виробляється продукція тваринного походження. Частка продукції тваринництва у валовій продукції сільського господарства України в останні роки коливається від 40% до 45%.

Предметом вивчення статистики тваринництва є взаємозв’язок і взаємозалежність та вплив факторів виробництва на формування результатів діяльності господарств.

Для успішного та ефективного управління розвитком тваринництва необхідна всебічна, повна і достовірна інформація, яка використовується для оперативного управління розвитком цієї галузі сільського господарства, а також слугує вихідною як для характеристики стану тваринництва так і для розробки планів і програм подальшого її розвитку.

Статистичне спостереження тваринництва в Україні здійснюється у межах своїх повноважень органи системи Державного комітету статистики України спільно з органами системи Міністерства аграрної політики України, Міністерства фінансів України, місцевими державними адміністраціями.

Тваринництво є комплексною галуззю, яка, в свою чергу, поділяється на свинарство, скотарство, вівчарство, птахівництво, конярство, кролівництво, бджільництво, ставкове рибальство. В успішному розвитку галузі тваринництва важливу роль відіграє статистика, яка за допомогою чисел показує ступінь цього розвитку, напрям і швидкість змін, тісноту взаємозв’язків і взаємозалежностей.

Як і кожна наука, статистика тваринництва має ряд завдань, серед яких можна виділити найголовніші:

1. Вивчення стану і розвитку всіх галузей тваринництва.

2. Визначення обсягів виробництва продукції тваринництва і продуктивності с/г. тварин в цілому по країні та її регіонах, зонах.

3. Збирання, наукового розроблення і проведення економіко-статистичного аналізу даних про виробництво продукції тваринництва і продуктивності тварин.

4. Розроблення системи показників і методики їх визначення, удосконалення методології аналізу і сучасної організації збирання і обробки статистичної інформації про тваринництво, вивчення якості й економічної ефективності виробництва продукції тваринництва.

5. Виявлення на основі наукового аналізу резервів зростання виробництва продукції тваринництва і продуктивності тварин.

6. Вивчення динаміки і темпів зростання виробництва продукції тваринництва як в цілому по галузі, так і з розрахунку на одиницю земельної площі й душу населення, аналіз стану кормової бази і рівня годівлі тварин як головного фактора зростання продуктивності тварин, оцінка основних факторів збільшення обсягів продукції тваринництва і продуктивності тварин.

Для того, щоб проводити статистичне дослідження, треба мати певний план, який допомагав би у процесі дослідження. Для цього у статистиці застосовується методологія (комплекс методів і засобів). Метод статистики ґрунтується на поєднанні синтезу і аналізу: з одного боку, вивчає окремі частини явища, а з іншого - узагальнює дані по всіх частинах.

Будь-яке статистичне дослідження проходить чотири етапи:

1. Збір первинної інформації шляхом реєстрації фактів.

2. Систематизація і групування даних.

3. Перехід до показників у формі відносних чи середніх величин.

4. Аналіз варіації, динаміки, взаємозалежностей.

У статистиці розглядаються такі методи:

1. Методи вивчення варіації,

2. Методи диференціації й сталості,

3. Методи швидкості й інтенсивності розвитку,

4. Регресійні моделі,

5. Узагальнюючі індекси.

За допомогою даних методів та способів відбувається дослідження статистичної інформації та проводиться кінцеве узагальнення та вивчення впливу факторів, виявлення взаємозв’язків між ознаками, та визначають їх щільність.