Розділ іі Статистичний аналіз показників стану реалізації молока

2.1. Статистичне групування: суть, завдання, види групувань

Статистичне зведення – це наукове опрацювання первинних матеріалів статистичного спостереження для характеристики сукупності узагальненими показниками.

Основна мета і зміст статистичного зведення – узагальнити матеріал, повно і об’єктивно охарактеризувати всю сукупність фактів, розкрити закономірності масових процесів, що фіксуються в показниках.

Групування - найважливіший етап статистичного зведення. Це метод дослідження масових суспільних явищ шляхом об'єднання оди­ниць сукупності в однорідні групи за істотними ознаками. Воно дає змогу в первинному статистичному матеріалі відокреми­ти суттєві риси від несуттєвих, відчути перехід кількісних змін у якіс­ні, у багатьох випадковостях виявити необхідність у вигляді тих або інших закономірностей досліджуваного явища.

Крім того, метод групування створює умови для наукового засто­сування інших статистичних методів аналізу: методу середніх, віднос­них величин, індексного методу тощо. Зміст групувань має важливе значення у соціально-правових дос­лідженнях, оскільки дає змогу: виявити якісно однорідні сукупності, типи явищ; охарактеризувати структуру сукупності та структурні зрушення; дослідити взаємозв'язок між юридично залежними показ­никами. Відповідно до цих завдань статистика застосовує три основні види групувань: типологічні, структурні та аналітичні.

Під типологічним групуванням розуміють розподіл досліджуваної сукупності на якісно однорідні типи явищ і процесів. (Групування підприємств за формами власності; населення – за суспільними група­ми; злочинів – за формами і видами провини – умисні, необережні та за категоріями тяжкості; особистостей винних – неповнолітні, до­рослі, засуджені, виправдані; злочинців за – статтями Кримінального кодексу тощо.)

Структурне групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою з метою вивчення структури (складу) типово однорідних груп культур. Отже, типологічне групування передує структурному.

Аналітичне групування уможливлює виявлення взаємозв'язку досліджуваних явищ і процесів. В основу аналітичного групування покладено щонайменше дві ознаки: факторну і результативну. Факторною називається така ознака, під впливом якої змінюється інша ознака, що називається результативною.

При групуванні за ознаками, які мають безпосереднє кількісне вираження, необхідно розв’язати питання про кількість груп і про вибір інтервалу групування за формулою:

де X_max та X_min – відповідно найбільше та найменше значення ознаки; п - число груп.

Принципове значення при побудові групувань має вибір групувальної ознаки, на основі якої виділяють різні типи, групи і підгрупи. За групувальні приймають найістотніші ознаки. Групувальною ознакою може бути атрибутивна (якісна) або кількісна ознака.

Перед початком статистичного вивчення визначимо на основі вихідних даних суму виручки від реалізації молока в розрізі областей (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Розрахунок виручки від реалізації молока

№	Область	Обсяг, тис. тонн	Ціна, грн. за 1 тонну	Виручка, млн. грн.
1	Україна	6437,3	1063,4	6845,3
2	Автономна Республіка Крим	435,1	1198,4	521,42
3	Вінницька	310,5	1087,9	337,79
4	Волинська	272,1	1124,4	305,95
5	Дніпропетровська	170,7	1187,4	202,69
6	Донецька	430,8	954,6	411,24
7	Житомирська	304,7	987,4	300,86
8	Закарпатська	224,1	1120,1	251,01
9	Запорізька	145,7	998,4	145,47
10	Івано-франківська	211,7	1049,9	222,26
11	Київська	198,7	1172,2	232,92
12	Кіровоградська	336,9	983,8	331,44
13	Луганська	254	929,3	236,04
14	Львівська	121,6	1097,2	133,42
15	Миколаївська	431,6	1032,9	445,80
16	Одеська	350,6	964,1	338,01
17	Полтавська	218,2	1093,8	238,67
18	Рівненська	250,4	1031,8	258,36
19	Сумська	130,5	1034,3	134,98
20	Тернопільська	427,9	1159,8	496,28
21	Харківська	156,3	1080,1	168,82
22	Херсонська	321,7	1078,8	347,05
23	Хмельницька	297,4	1056,6	314,23
24	Черкаська	165,3	1132	187,12
25	Чернівецька	120,5	1072,6	129,25
26	Чернігівська	150,3	1025,8	154,18

Проведемо аналітичне групування за кількістю реалізації молока

1. Розподіляємо досліджену сукупність на групи:

_{Враховуючи, що досліджувана сукупність складає 25 одиниць, тому} .

2. Знаходимо величину інтервалів:

де Хmax, Хmin – найбільше та найменше значення ознаки у сукупності;

п- кількість груп.

Результати помістимо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2.

Групування областей за обсягами реалізації молока

Групи	Інтервал	Кількість областей	Сума кількості реалізованої продукції, тис.тонн	Сума виручки млн.грн.
І	120,5-183,4	8	1160,9	1255,9
ІІ	183,4-246,3	4	852,7	944,9
ІІІ	246,3-309,2	5	1378,6	1415,4
ІV	309,2-372,1	4	1319,7	1354,3
V	372,1-435,1	4	1725,4	1874,7
∑	Х	25	6437,3	6845,3

За проведеним групуванням бачимо, що вісім областей реалізовують молоко в найнижчих обсягах від 120,5 до 183,4 тис. тонн, тобто знаходяться в першій групі. Решта областей розподілилася майже рівномірно по інших чотирьох групах. Величина інтервалу в групах становить 62,9 тис. тонн.

Якщо провести групування за ціною реалізації одержимо наступні інтервали (табл. 2.3).

(1198,4-954,6)/5 = 243,8/5=48,8 грн

Таблиця 2.3

Групування областей за ціною реалізації молока

Групи	Межі групування	Кількість областей	Питома вага,%
І	954,6-1003,4	14	56,0
ІІ	1003,4-1052,2	9	36,0
ІІІ	1052,2-1101	1	4,0
ІV	1101-1149,8	-	-
V	1149,8-1198,4	1	4,0
∑	Х	25	100,0

Найнижчу ціну реалізації молока, яка коливається в межах 954,6 до 1003,4 грн. мають 14 областей, що віднесені до групи 1 і частка її в розрахованій структурі складає 56%. Найвищу ціну 1198,4 грн має лише одна область, а це 4%. Отже, в цілому бачимо, що 14 та 9 областей (група 1 та 2) мають найбільшу частку в структурі 56 та 36% і ціна є найнижчою. До решти груп віднесені лише дві області і їх питома вага склала 8%.