Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Паламарчук стара.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
07.12.2019
Размер:
856.58 Кб
Скачать

55

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Навчально-науковий інститут бізнесу

Факультет аграрного менеджменту

Кафедра статистики та економічного аналізу

Курсова робота зі статистики

на тему:

«Статистичне вивчення реалізації молока»

Виконав: студент 3 курсу ФАМ

Паламарчук Ю.О..

Перевірила:

к.е.н., доцент Кирилюк О.Ф.

Київ-2012

Проектне завдання №27

До курсової роботи з статистики на тему:

Статистичне вивчення реалізації молока.2006р.

Область

обсяг

Тис. тонн

ціна

Грн.. за 1 тонну

1

Україна

2

Автономна Республіка Крим

435,1

1198,4

3

Вінницька

310,5

1087,9

4

Волинська

272,1

1124,4

5

Дніпропетровська

170,7

1187,4

6

Донецька

430,8

954,6

7

Житомирська

304,7

987,4

8

Закарпатська

224,1

1120,1

9

Запорізька

145,7

998,4

10

Івано-франківська

211,7

1049,9

11

Київська

198,7

1172,2

12

Кіровоградська

336,9

983,8

13

Луганська

254,0

929,3

14

Львівська

121,6

1097,2

15

Миколаївська

431,6

1032,9

16

Одеська

350,6

964,1

17

Полтавська

218,2

1093,8

18

Рівненська

250,4

1031,8

19

Сумська

130,5

1034,3

20

Тернопільська

427,9

1159,8

21

Харківська

156,3

1080,1

22

Херсонська

321,7

1078,8

23

Хмельницька

297,4

1056,6

24

Черкаська

165,3

1132,0

25

Чернівецька

120,5

1072,6

26

Чернігівська

150,3

1025,8

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Система статистичної звітності про стан галузей сільського господарства: зміст і завдання

    1. Предмет, метод і завдання статистики сільського господарства

    2. Система статистичних показників, що характеризують розвиток тваринництва

    3. Характеристика статистичної звітності про стан тваринництва

Розділ ІІ. Статистичний аналіз показників стану реалізації молока

2.1. Статистичне групування: суть, завдання, види групувань

2.2. Ряди розподілу статистичної сукупності, їх характеристика та графічне зображення

2.3. Середні величини та способи їх обчислення

2.4. Варіація ознак та показники її вимірювання

Розділ ІІІ. Аналіз факторів та виявлення резервів зміни виручки від реалізації молока

3.1 Аналіз реалізації молока методом простої кореляції: теоретичні основи, регресійний аналіз, оцінка тісноти зв’язку

3.2. Аналіз реалізації методом множинної кореляції: порядок обчислення рівняння множинної лінійної регресії, характеристика показників тісноти зв’язку

3.3. Непараметричні критерії кореляційних зв’язків (рангова кореляція)

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

ВСТУП

Статистика як суспільна наука вивчає стан і розвиток людського суспільства, включаючи матеріальні умови його життя, тобто суспільне виробництво. Але суспільство і суспільне виробництво є об'єктом вивчення багатьох наук: історичного матеріалізму, політичної економії, економічної географії, суспільствознавства, права, економіки галузей народного господарства і інш. Всі ці дисципліни, незважаючи на тісний зв'язок між собою, не повторюють одна одну, а мають свій зміст і свої методи.

З давніх часів людство здійснювало облік багатьох явищ і предметів, які виникали в процесі його життєдіяльності. Це і чисельність чоловічого та жіночого населення країни, і прибуток скарбниці держави, і земельні угіддя та їх кількість, і сировинні ресурси та ін. Всю перераховану інформацію надає суспільству статистика. В даний час під статистикою розуміють галузь практичної діяльності, економічної науки та навчальної дисципліни з вивчення способів збирання, обробки та аналізу даних про масові соціально-економічні явища і процеси.

Як галузь практичної діяльності статистика займається збиранням, накопиченням, обробкою цифрових даних, які характеризують економіку, населення, культуру, освіту та інші явища в житті суспільства.

Статистикою називають також особливу науку, тобто галузь знань, яка вивчає масові явища в житті суспільства з їх кількісної сторони. Основою для вивчення масових явищ є закон великих чисел. Об'єктами статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища і процеси суспільного життя.

Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв'язку.

Статистика - багатогалузева наука, яка включає загальну теорію статистики, соціально-економічну статистику і галузеві статистики. Галузеві статистики (промислова, сільськогосподарська, транспортна) вивчають стан і розвиток окремих галузей народногосподарського комплексу.

Сільськогосподарська статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ, які відбуваються у сільському господарстві, у нерозривному зв’язку з їх кількісною стороною. Вона розглядає систему об’єктивних показників, що характеризують умови, процеси і результати сільськогосподарського виробництва, виявляє і аналізує закономірності розвитку цієї галузі.

Тваринництво - одна з основних галузей сільськогосподарського виробництва, яка займається розведенням худоби, птиці та інших тварин. Воно забезпечує населення високоякісними продуктами харчування, частка яких в раціоні людини становить приблизно 35% загальної калорійності і більш як 60% потреби білка. Крім того, ця галузь є джерелом для одержання промислової і лікарської сировини. Ситуація у молочній галузі України залишається досить неврівноваженою. Останніми роками внутрішня пропозиція молока в Україні становить близько 64.5 % всього надходження, що свідчить про різкий рівень розвитку індивідуального сектора. Така тенденція розвитку є позитивною, проте для виходу з кризової ситуації необхідно розробити програми розвитку конкурентоспроможних галузей у тваринництві, зокрема молочного скотарства.

Першочерговим завданням статистики виробництва та реалізації молока є оптимізація звітності, приведення обсягу інформації до потреб систе­ми управління в умовах переходу до ринкових відносин. Впровадження замість суцільної звітності, вибіркових обстежень, одноразових обліків, опитувань приведе до по­глиблення аналізу. Вищевикладене зумовило актуальність даної теми курсової роботи, основною метою якої є вивчення основних аспектів статистичного вивчення реалізації молока. Основними завданнями роботи є: ознайомлення із завданнями сільськогосподарської статистики в сучасних умовах господарювання та існуючою системою економіко – статистичних показників, статистичне вивчення реалізації молока з використанням статистичного групування, середніх величин, кореляційно – регресійного аналізу.. Розрахунки здійснимо на основі даних проектного завдання.

Розділ і Система статистичної звітності про стан галузей сільського господарства: зміст і завдання

    1. Предмет, метод і завдання статистики сільського господарства

Термін «статистика» походить від латинського слова «статус» (status), що означає суму знань про державу.

В даний час статистика має три основних значення: 1) під статистикою розуміють практичну діяльність працівників статистичних органів, які збирають, обробляють і аналізують дані про соціально-економічний розвиток країни в цілому, а також окремих її регіонів, галузей економіки, конкретних підприємств і населення; 2) статистикою вважають статистичні дані подані в звітах підприємств, організацій і установ, а також опубліковані в статистичних збірниках, довідниках і періодичній пресі; 3) статистикою називають спеціальну науку, яка займається розробкою теоретичних положень і методів її практичного використання.

Між статистичною наукою і практичною діяльністю існує тісний зв'язок і взаємозалежність. Статистична наука використовує інформацію практичної діяльності господарських організацій, узагальнює її і розробляє методи проведення статистичних досліджень. В свою чергу, підприємства, організації і установи для практичної діяльності використовують теоретичні розробки і положення статистичної науки для розв’язання конкретних управлінських завдань.

Статистика являється складною і багатогранною наукою, яка вивчає суспільні явища і процеси з їх кількісної сторони.

Статистичні дані використовують усі науки для обґрунтування, перевірки, ілюстрації своїх висновків в конкретних умовах місця і часу.

Виходячи з цього, можна визначити такі основні завдання статистики:

1) систематичне спостереження і економічний аналіз матеріалів які характеризують хід виконання виробничих програм і подання їх у відповідні керівні структури для прийняття конкретних рішень;

2) вивчення і розробка цільових комплексних програм з соціально - економічних проблем конкретних регіонів і держави в цілому;

3) удосконалення системи статистичних показників, які характеризують розвиток і результати соціально-економічних явищ і процесів;

4) економічний аналіз стану і розвитку галузей економіки;

5) вивчення чинників підвищення ефективності суспільного виробництва;

6) створення загальнодержавної автоматизованої системи збирання, обробки і передачі інформації;

7) аналіз демографічних процесів.

Сучасне сільське господарство – особлива галузь матеріального виробництва, в якому праця людини направлена на розширення відтворення у великих масштабах культурних рослин і тварин, а також на використання життєдіяльності рослин і тварин для одержання продукції цієї галузі. До сільського господарства також відноситься виконання робіт сільськогосподарського характеру (з експлуатації іригаційних і меліоративних систем, захист рослин від хвороб і шкідників і т.п.). Господарське управління визначає функцію сільського господарства в тих випадках, коли витрати по ньому включаються в собівартість продукції. Відтворення в сільському господарстві здійснюється в рамках соціально-економічних категорій господарств.

Сільське господарство нашої країни ведеться на великій території, яка включає в себе різноманітні природні, економічні, соціальні, національні та інші структури. Статистика вивчає стан і розвиток сільського господарства України як в цілому, так і диференційовано з врахуванням існуючих територіальних, галузевих і соціально-економічних структур. Значення цієї статистики особливо підвищується в умовах переходу на принципи регіонального госпрозрахунку, самоуправління і самофінансування. Завданням статистики є розробка методології побудови системи показників, інформаційного забезпечення і аналізу статистичних даних, які відображають територіальну, галузеву і соціально-економічну структуру сільського господарства України. Статистика вивчає цю структуру у визначеному порядку, на основі класифікації і угруповань.

Статистика сільського господарства є однією з особливих галузей статистичної науки. Перш ніж дати визначення предмету статистики сільського господарства, слід вказати на існуюче різне поняття цієї науки. Деякі статистики у визначенні предмета застосовують відоме формулювання статистики як науки, яка вивчає кількісну характеристику масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з їх якісною характеристикою, і механічно пов'язують це формулювання з оцінками явищ у сільськогосподарському виробництві. Інші вважають, що статистика вивчає явища і процеси відтворення матеріальних благ і суспільних відносин в сільському господарстві в їх якісному вираженні, даючи їм відповідну цифрову характеристику. Заслуговує особливої уваги думка, що предметом сільськогосподарської статистики є система об'єктивних статистичних показників стану і розвитку сільськогосподарського виробництва.

Статистика сільського господарства вивчає сукупність кількісних характеристик сільського господарства як галузі народного господарства у нерозривному зв'язку з їх якісними характеристиками. Статистика досліджує кількісні тенденції, зв'язку і закономірності в сільському господарстві у просторово-часових границях. Статистика сільського господарства має справу, по перше, з різними видами характеристик, які в певній мірі пов'язані між собою. Це означає: статистика сільського господарства займається класифікацією цих характеристик (показників). По друге, сукупність характеристик (показників) відноситься до сільського господарства, яке включає виробничі і обслуговуючі функції.

Предметом статистики як суспільної науки є особливі об'єктивні ознаки стану і розвитку суспільства і матеріальних умов його життя. Такі ознаки одержали назву об'єктивних статистичних показників. На відміну від звичайних ознак, які означають лише якісну подібність чи відмінність, статистичні показники, що дають міру масовим явищам, представляють собою ознаки більш складного складу