1.3. Поняття порядку і хаосу

Дві умови порядку. Якби недосвідчену в теоретичних премудростях людину попросили дати відповідь на питання, що таке роз­виток системи, вона б, напевно, відповіла щось на зразок: «Це підвищення порядку в системі». Підвищення впорядкованості - це справді основний зміст процесів розвитку системи.

Сьогодні поняття «порядок», «упорядкованість», «підвищен­ня впорядкованості» входять разом зі словом «розвиток», у наш лексикон серед найбільш уживаних. Однак, використовуючи в повсякденній мові ці терміни і вловлюючи інтуїтивно поверхо­вий зміст, ми мало замислюємося над їх глибинним змістом, що немало заважає й осмисленню істинних причинно-наслідко-вих зв'язків у перебігу подій та процесів. Навіть в енциклопе­дичних словниках трактування цих термінів або відсутні вза­галі внаслідок очевидності цих понять, або характеризують лише зовнішню сторону явища, не торкаючись його глибинної суті (наприклад, «порядок - це правильне ведення справи»). Тим часом, згадані поняття є одними з ключових загальнонаукових і філософських категорій, що характеризують основні процеси світобудови. Спробуємо зазирнути в глибину лише одного, зда­валося б, найбільш очевидного, а насправді чи не найменш ви­вченого явища - упорядкованості систем.

Порядок, цілком імовірно, може бути визначений як наяв­ність умов для стійких (тобто триваючих відносно довгий пері­од часу) спрямованих змін. Подібними змінами можуть бути: механічний рух, фізичні чи хімічні трансформації, економічні процеси, ін. Для нас, наприклад, еталоном упорядкованого руху служить робота годинника. Намагаючись підкреслити порядок у роботі якихось служб, ми говоримо: «точно як годинник». Точно за розкладом можуть ходити потяги, працювати пошта, виплачувати зарплату бухгалтерія і т.д. Але порядок пов'яза­ний не тільки з фактичними змінами, але і з потенційно мож­ливими. Для того щоб у певному місці простору виник порядок необ­хідні дві умови. По-перше, необхідна наявність тут енергетич­ного потенціалу, здатного викликати до життя певні зміни (рух). По-друге, ця частина простору має бути певним чином інформа­ційно організована, щоб надати змінам, що виникають, стійко­го спрямованого характеру.

Дві обов'язкові умови порядку:

• наявність енергетичного потенціалу;

• інформаційна програма його реалізації.

Потенціал (від лат. potentia - сила) - це наявність у певно­го об'єкта (точки, системи) фізико хімічних властивостей (рі­вня висоти, тиску, температурних характеристик, електромаг­нітної зарядженості, ін.), що створюють можливість викона­ти роботу. Оскільки будь-який об'єкт має той чи інший енер­гетичний потенціал, найчастіше найбільш істотним моментом є різниця потенціалів між об'єктами (суміжними точками, систе­мою і зовнішнім середовищем, окремими частинами системного цілого). Тому будь-яка нерівномірність, а точніше, нерівноважність є рушійною силою змін.

Інформаційна упорядкованість - це стійка, організована в просторі і часі спрямованість матеріально-енергетичних потоків, що забезпечують функціонування (життєдіяльність) системи.

- Упорядкованість системи у просторі забезпечується її стру­ктурою. Під структурою (від лат. structura - будова, розташу­вання, порядок) звичайно розуміють розташування в просторі окремих частин системи і сукупність стійких зв'язків між ними.

- Упорядкованість у часі забезпечується внутрішньо власти­вим системі своєрідним «таймером», що керує послідовністю перебігу процесів.

Відповідно, хаосом (безладдям) логічно назвати стан, проти­лежний порядку, тобто відсутність умов для стійких спрямова­них змін. Це може відбуватися у двох випадках: по-перше, якщо існу­ють імпульси змін (потенціал), але відсутні умови їх упорядко­ваності (стійкості і спрямованості). Прикладом є броунівський рух. Це відбувається, якщо вектор (напрямок) дії потенціалу постійно змінюється. Друга причина хаосу - це відсутність енер­гетичного потенціалу генерації змін. Подібний стан мовою фі­зиків називається рівноважним станом. Така ситуація, зокре­ма, настає, якщо всі частини системи набувають однакової тем­ператури, зарядженості, хімічних характеристик. За відсутності потенціалів відсутній і рух. Отже, причинами хаосу (безладдя) є:

а) відсутність інформаційної впорядкованості реалізації енер­гетичних потенціалів;

б) відсутність самих потенціалів.

Як відомо, абсолютного спокою в матеріальній природі не існує. Частки зав­жди коливаються навколо своєї осі. Зате у фізиці існує поняття «абсолютний хаос». Він настає при рівномірному розподілі елементарних частинок, що мають однакові потенціали. У цьому разі випадкові хаотичні коливання і зітк­нення частинок не можуть спричинити хоч якийсь спрямований рух. За іроні­єю долі «абсолютний хаос» називають також «рівноважним порядком». По­дібну «безжиттєву впорядкованість» можна порівняти хіба що із «залізною дисципліною» на цвинтарі, де ніхто нікому не заважає. На жаль, зазвичай наша свідомість із працею пов'язує хаос, а зі спокоєм - порядок... Навіть у тих випадках, копи це «вічний спокій», що означає «рівно­важний порядок». Можливо, це відбувається тому, що в нашому бурхливому житті ми звикли пов'язувати хаос скоріше з безмежними швидкостями і руха­ми. Хаос — це пробки й аварії на дорогах, це бійки на стадіонах, це безсисте­мний шум в аудиторіях. І це теж справедливо, адже всі ці явища - перший крок до абсолютного хаосу, який означає вічний спокій, початок шляху, що веде до безглуздої втрати енергії суспільством, зростання його ентропії.