- •Вопросы билетов гэк
- •2.1 Предмет і функції політичної економії.
- •2.2 Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •2.1 Етапи становлення і розвитку політичної економії.
- •2.2 Економічна думка Стародавньої Греції.
- •2.1 Економічні закони і категорії.
- •2.2 Сутність і причини виникнення кейнсіанства.
- •2.1 Економічні потреби: сутність та класифікація. Закон зростання потреб.
- •2.2 Нові індустріальні країни, стратегія їх економічних програм.
- •2.1 Продуктивні сили і виробничі відносини.
- •2.2 Розкладання феодалізму і генезис капіталізму в Японії.
- •2.1 Типи, види та форми власності.
- •2.2 Економічні погляди м. Туган-Барановського і сучасність.
- •2.1 Економічна діяльність: сутність та стадії.
- •2.2 Англійський меркантилізм. Виникнення класичної школи політекономії.
- •2.1 Економічне зростання: сутність, типи, показники.
- •2.2 Розвиток класичної школи політичної економії в період становлення національних держав.
- •2.1 Економічні ресурси: сутність, класифікація та ефективність використання.
- •2.2 Економічна думка в Україні в другій половині XIX століття.
- •2.1 Умови виникнення, характерні ознаки, форми товарного виробництва.
- •2.2 Монетаризм і інші неокласичні теорії.
- •2.1 Сутність та функції грошей.
- •2.2 Неокейнсіанські і посткейнсіанські моделі регулювання економіки.
- •2.1 Інфляція: сутність, причини, види, наслідки.
- •2.2 «Рейганоміка», її результати.
- •Результат
- •Критика
- •2.1 Умови перетворення грошей в капітал. Теорії капіталу.
- •2.2 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні.
- •2.1 Заробітна плата: сутність, форми, системи.
- •2.2 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні.
- •2.1 Безробіття: сутність та форми.
- •2.2 К. Маркс і його економічні погляди.
- •2.1 Витрати суспільства, витрати підприємства, їх структура.
- •2.2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •2.1 Основний і оборотний капітал.
- •2.2 Господарські реформи м.С.Хрущева до України.
- •2.1 Прибуток як економічна категорія. Фактори зростання прибутку.
- •2.2 Сучасний монетаризм.
- •2.1 Витрати обігу: сутність та структура.
- •2.2 Предмет, метод і задачі історії економіки і економічної думки.
- •2.1 Витрати обігу: сутність та структура.
- •2.2 Позичковий капітал і позичковий відсоток.
- •2.1 Кредит: сутність, значення та форми.
- •2.2 Періодизація історії економіки і економічної думки.
- •2.1 Банки: сутність, операції, функції.
- •2.2 Економічна характеристика рабовласницького ладу.
- •2.1 Акціонерний капітал. Види цінних паперів.
- •2.2 Періодизація економічної історії Рима.
- •2.1 Сутність і форми земельної ренти. Ціна землі.
- •2.2 Економічна думка Стародавнього Рима.
- •2.1 Сутність і характерні ознаки ринкової економіки.
- •2.2 Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди а. Монкретьена.
- •2.1 Сутність і функції ринку. Суб'єкти і об'єкти ринку.
- •2.2 Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки.
- •2.2 Сучасний монетаризм.
- •Механизм денежных импульсов
- •2.1 Інфраструктура ринку: сутність, функції, елементи.
- •2.2 Економічні погляди м. Собольова, б. Брускуса.
- •2.1 Ринок досконалої конкуренції та його особливості.
- •2.2 Основний зміст неолиберальных концепцій в економіці.
- •2.1 Ринок недосконалої конкуренції та його види.
- •2.2 Історичні передумови виникнення кейнсіанства.
- •2.1 Монополія як модель ринку недосконалої конкуренції.
- •2.2 Економічні учення Дж. Кейнса.
- •2.1 Олігополія як модель ринку недосконалої конкуренції.
- •2.2 Неоінстітуционалізм.
- •2.1 Сутність, ознаки та функції підприємницької діяльності. Суб'єкти і об'єкти підприємницької діяльності.
- •2.2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •2.2 Проблеми соціально-економічного реформування український економіки в перші роки незалежності.
- •2.1 Переваги і недоліки організаційних форм підприємництва.
- •2.2 Економічний стан української держави в другій половині 90-х років.
- •2.1Об'єктивна необхідність та сутність державного регулювання економіки.
- •2.2 Сучасні економічні концепції.
- •2.1 Фінанси суспільства. Фінансова система та її елементи.
- •2.2 Економічний стан української держави в другій половині 90-х років.
- •2.1 Державний бюджет: сутність, структура, функції. Державний борг.
- •2.2 Науково-технічна революція в другій половині хх століття.
- •2.1 Податкова система і податкова політика.
- •2.2 Економіка Англії в міжвійськовий період.
- •2.1 Суспільний продукт: сутність, структура, показники.
- •2.2 Розвиток Франції після Першої Світової війни.
- •2.1 Національне богатство: сутність та структура.
- •2.2 Становлення "класичного" капіталізму в Англії.
- •2.1 Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції.
- •2.2 Зародження державності в Давньому Єгипті.
- •2.1 Економічне зростання: сутність, типи, показники.
- •2.2 Великі географічні відкриття і первинне накопичення капіталу.
- •2.1 Нерівність, бідність, державне регулювання розподілу доходів.
- •2.2 Загальний економічний розвиток країн Європейської цивілізації в період становлення монополістичного капіталізму.
- •2.1 Сутність та форми міжнародних економічних відносин.
- •2.2 Економічна думка періоду розвитку ринкового господарства.
2.2 Великі географічні відкриття і первинне накопичення капіталу.
Экономические причины Великих географических открытий:
кризис левантийской торговли итальянских городов;
турецкие завоевания в Малой Азии и на Балканах, завершившиеся разгромом Византийской империи;
нехватка драгоценных металлов для экономической и политической деятельности развитых государств, получившая форму пресловутой "жажды золота";
поиск новых рынков сбыта для расширяющегося производства.
Непосредственным результатом великих географических открытий было освоение Нового Света, а также пути в Японию и Китай. К концу XVI в. известная европейцам часть земной поверхности увеличилась в шесть раз. Открытие Нового Света Америки, оказалось прологом эпохи, когда Европа экономически и политически подчинила себе народы и цивилизации, расположенные на огромном пространстве от Юго-Западной Азии до Америки. Границы мира (европейского) за эти двести лет существенно расширились и охватили почти всю планету, за исключением Австралии.
Одним из наиболее значительных экономических последствий Великих географических открытий стала так называемые революция торговли и революция цен в Западной Европе.
Торговая революция – резкий скачок в развитии внешней торговли европейских стран, связанный с образованием мирового рынка и характеризуемый радикальным изменением пассивного торгового баланса, присущего средневековой европейской торговле со странами Востока.
В результате великих географических открытий Европа, Африка, Америка и Австралия были связаны между собой торговыми путями. Новый мир стал рынком сбыта для европейской продукции. Начала складываться колониальная система, которая ускорила возникновение капитализма и содействовала накоплению больших денежных средств, необходимых для организации крупных предприятий. Центр мировой торговли переместился со Средиземного моря в Атлантический океан.
Революция цен – резкое увеличение цен (особенно на продукты питания) в Европе, вызванное наплывом дешевого золота и серебра из колоний.
Революция цен, то есть инфляционная конъюнктура XV-XVI вв., имеет не глобальный, а сугубо региональный характер, обусловленный спецификой политических, экономических и социальных условий, характерных для определенного региона. Так, в Испании и Португалии приток заокеанских сокровищ превратился в инструмент войны, отвлекшей эти нации от производства. В итоге – экономическое оскудение богатств, уплывавших в другие государства, поставлявшие завоевательницам необходимые товары.
Для Англии и Голландии, наоборот, рост цен сказался благоприятно на деловой активности. В целом, революция цен вызвала перераспределение доходов между старыми и новыми имущими классами в пользу последних – в странах с наиболее размытыми традиционными общественно-экономическими структурами, и между дворянством и третьим сословием в пользу первого – в регионах восточноевропейских. Таким образом, она стала экономическим механизмом, методом "обложения" политически слабых секторов национальной экономики в пользу секторов, находившихся под покровительством политических структур.
Торговая революция и революция цен явились предпосылками процесса первоначального накопления капитала.
Первоначальное накопление капитала, ставшее исходной точкой формирования капитализма, заняло в странах Западной Европы около 2-2,5 столетий. Оно имело две стороны:
Процесс отделения производителей от средств производства (появление рынка рабочей силы).
Сосредоточение денежного богатства и средств производства населения в руках меньшинства населения (появление первых капиталистов).
Первоначальное накопление капитала – исторический процесс превращения общественных средств производства и жизненных средств в капитал, а непосредственных производителей – в наемных рабочих.
Ускорителем рассматриваемого процесса стало государство, которое осуществляло активную экономическую политику, направленную на утверждение капиталистических отношений и создававшую благоприятную конъюнктуру для их развития.
Главным отличительным признаком эпохи первоначального накопления капитала было развитие товарно-денежных отношений, становление рыночной экономики, которое наложило отпечаток на все стороны общественной жизни того времени. В то же время это была противоречивая эпоха, как и все переходные эпохи, когда шла борьба между феодальной регламентацией жизни общества, экономики и политики, регламентацией духовых потребностей человека и новыми веяниями буржуазной свободы, связанными с расширением масштабов торговли, которая ликвидировала территориальную замкнутость и ограниченных феодальных вотчин и вела к усилению предпринимательской инициативы. На уровне же общественного сознания шло формирование идеи свободы и прав личности. Шаг за шагом эпоха первоначального накопления шла к свободе предпринимательства в торговле и других отраслях хозяйства.
Наиболее престижной и прибыльной отраслью торговли была внешняя торговля, которая поставляла наиболее дефицитные товары с Востока (пряности, благовония, украшения и т.д.). Стремление обладать этими товарами в свою очередь стимулировало развитие производства и внутренней торговли Европы. Объем внешней торговли нарастал в Европе в течение всего периода средневековья, а в конце XV в. произошел качественный скачок - в результате Великих географических открытий средиземноморская торговля Европы превратилась в Мировую, произошел переход от средневековья к эпохе первоначального накопления капитала.
Развитие внешней торговли привело к созданию в этот период новых форм организации торгового капитала. Это различные торговые компании, в том числе и акционерные, биржи и т.д.
В эпоху первоначального накопления капитала стала меняться и политическая структура общества: сократилась феодальная раздробленность, сформировались централизованные государства, которые имели экономическую основу для объединения в лице формирующегося внутреннего рынка, связывавшего воедино отдельные районы страны торговыми связями.
С укреплением централизованных государств постепенно менялись приоритеты: интересы отдельных феодалов, городов уступают место общегосударственным интересам, и в частности вместо торговой политики отдельных городов возникает торговая политика государства. Это была политика протекционизма, т.е. политика покровительствования отечественным купцам в их борьбе против иностранных конкурентов.
К концу эпохи первоначального накопления капитала формируется первая экономическая концепция, получившая название меркантилизм (от итал. Mercante - купец). Меркантилизм возник в последней трети XV в. Меркантилизм отражал условия той исторической эпохи, когда капиталистический уклад еще зарождался, и буржуазное предпринимательство развивалось преимущественно в сфере обращения; производство основной части благ осуществлялось феодальными методами.
Билет