- •Вопросы билетов гэк
- •2.1 Предмет і функції політичної економії.
- •2.2 Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •2.1 Етапи становлення і розвитку політичної економії.
- •2.2 Економічна думка Стародавньої Греції.
- •2.1 Економічні закони і категорії.
- •2.2 Сутність і причини виникнення кейнсіанства.
- •2.1 Економічні потреби: сутність та класифікація. Закон зростання потреб.
- •2.2 Нові індустріальні країни, стратегія їх економічних програм.
- •2.1 Продуктивні сили і виробничі відносини.
- •2.2 Розкладання феодалізму і генезис капіталізму в Японії.
- •2.1 Типи, види та форми власності.
- •2.2 Економічні погляди м. Туган-Барановського і сучасність.
- •2.1 Економічна діяльність: сутність та стадії.
- •2.2 Англійський меркантилізм. Виникнення класичної школи політекономії.
- •2.1 Економічне зростання: сутність, типи, показники.
- •2.2 Розвиток класичної школи політичної економії в період становлення національних держав.
- •2.1 Економічні ресурси: сутність, класифікація та ефективність використання.
- •2.2 Економічна думка в Україні в другій половині XIX століття.
- •2.1 Умови виникнення, характерні ознаки, форми товарного виробництва.
- •2.2 Монетаризм і інші неокласичні теорії.
- •2.1 Сутність та функції грошей.
- •2.2 Неокейнсіанські і посткейнсіанські моделі регулювання економіки.
- •2.1 Інфляція: сутність, причини, види, наслідки.
- •2.2 «Рейганоміка», її результати.
- •Результат
- •Критика
- •2.1 Умови перетворення грошей в капітал. Теорії капіталу.
- •2.2 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні.
- •2.1 Заробітна плата: сутність, форми, системи.
- •2.2 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні.
- •2.1 Безробіття: сутність та форми.
- •2.2 К. Маркс і його економічні погляди.
- •2.1 Витрати суспільства, витрати підприємства, їх структура.
- •2.2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •2.1 Основний і оборотний капітал.
- •2.2 Господарські реформи м.С.Хрущева до України.
- •2.1 Прибуток як економічна категорія. Фактори зростання прибутку.
- •2.2 Сучасний монетаризм.
- •2.1 Витрати обігу: сутність та структура.
- •2.2 Предмет, метод і задачі історії економіки і економічної думки.
- •2.1 Витрати обігу: сутність та структура.
- •2.2 Позичковий капітал і позичковий відсоток.
- •2.1 Кредит: сутність, значення та форми.
- •2.2 Періодизація історії економіки і економічної думки.
- •2.1 Банки: сутність, операції, функції.
- •2.2 Економічна характеристика рабовласницького ладу.
- •2.1 Акціонерний капітал. Види цінних паперів.
- •2.2 Періодизація економічної історії Рима.
- •2.1 Сутність і форми земельної ренти. Ціна землі.
- •2.2 Економічна думка Стародавнього Рима.
- •2.1 Сутність і характерні ознаки ринкової економіки.
- •2.2 Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди а. Монкретьена.
- •2.1 Сутність і функції ринку. Суб'єкти і об'єкти ринку.
- •2.2 Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки.
- •2.2 Сучасний монетаризм.
- •Механизм денежных импульсов
- •2.1 Інфраструктура ринку: сутність, функції, елементи.
- •2.2 Економічні погляди м. Собольова, б. Брускуса.
- •2.1 Ринок досконалої конкуренції та його особливості.
- •2.2 Основний зміст неолиберальных концепцій в економіці.
- •2.1 Ринок недосконалої конкуренції та його види.
- •2.2 Історичні передумови виникнення кейнсіанства.
- •2.1 Монополія як модель ринку недосконалої конкуренції.
- •2.2 Економічні учення Дж. Кейнса.
- •2.1 Олігополія як модель ринку недосконалої конкуренції.
- •2.2 Неоінстітуционалізм.
- •2.1 Сутність, ознаки та функції підприємницької діяльності. Суб'єкти і об'єкти підприємницької діяльності.
- •2.2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •2.2 Проблеми соціально-економічного реформування український економіки в перші роки незалежності.
- •2.1 Переваги і недоліки організаційних форм підприємництва.
- •2.2 Економічний стан української держави в другій половині 90-х років.
- •2.1Об'єктивна необхідність та сутність державного регулювання економіки.
- •2.2 Сучасні економічні концепції.
- •2.1 Фінанси суспільства. Фінансова система та її елементи.
- •2.2 Економічний стан української держави в другій половині 90-х років.
- •2.1 Державний бюджет: сутність, структура, функції. Державний борг.
- •2.2 Науково-технічна революція в другій половині хх століття.
- •2.1 Податкова система і податкова політика.
- •2.2 Економіка Англії в міжвійськовий період.
- •2.1 Суспільний продукт: сутність, структура, показники.
- •2.2 Розвиток Франції після Першої Світової війни.
- •2.1 Національне богатство: сутність та структура.
- •2.2 Становлення "класичного" капіталізму в Англії.
- •2.1 Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції.
- •2.2 Зародження державності в Давньому Єгипті.
- •2.1 Економічне зростання: сутність, типи, показники.
- •2.2 Великі географічні відкриття і первинне накопичення капіталу.
- •2.1 Нерівність, бідність, державне регулювання розподілу доходів.
- •2.2 Загальний економічний розвиток країн Європейської цивілізації в період становлення монополістичного капіталізму.
- •2.1 Сутність та форми міжнародних економічних відносин.
- •2.2 Економічна думка періоду розвитку ринкового господарства.
2.2 Економіка Англії в міжвійськовий період.
Англия вступила в первую мировую войну недостаточно подготовленной, экономика перестраивалась на военный лад медленнее, но в конце войны были созданы почти все отрасли военной промышленности того времени. Большую роль в развитии английской военной промышленности играли поставки материалов из США. Война ускорила процесс концентрации английской промышленности. В 1916 году был сделан большой шаг на пути установления безраздельного господства монополий в экономической и политической жизни страны.
Среди положительных сторон окончания первой мировой войны для экономики Англии были следующие:
• уничтожение главного конкурента - Германии;
• расширение территории (за счет отобранных у Германии и Турции колоний, Англия получила новые рынки сбыта и источники сырья в Африке, на Ближнем Востоке, в Тихом океане. Особенно возросла сырьевая база по добыче нефти, каучука, цветных металлов.
В целом первая мировая война не усилила, а ослабила английский империализм. Война принесла очень большие убытки экономике Англии. Во время войны США и Япония закрепились на английских рынках в Азии и Америке, американский капитал был направлен в Канаду. В английских доминионах и колониях развивалась собственная промышленность, в послевоенное время формировалась национальная буржуазия и пролетариат. Противоречия колоний с метрополией обострились. Влияние Англии в странах Британской империи, особенно в Австралии, Канаде и Южно-Африканском Союзе, резко ослабло. Британская империя вступила в состояние кризиса, который закончился после Второй мировой войны распадом крупнейшей колониальной системы в мире.
За время войны резко сократилось английское судоходство. Очень много судов было потоплено. Тоннаж английского торгового флота сократился на 70%. Объем английской внешней торговли сократился за период войны более чем в два раза. Помощь США в подъеме английского военного производства была совсем не бескорыстной. Долг Англии - главного довоенного кредитора США - составлял 5,5 млрд. долларов. Финансовая система Англии была подорвана. Отток золота, уплата долгов и падения фунта стерлинга отобрали у Лондона роль мирового финансового центра, которую английская столица играла на протяжении веков. Вывоз капитала значительно сократился. Мировой экономический кризис начался в Англии на год позже, в 1930 году. Для того чтобы изучить экономическую ситуацию в стране и разработать меры по выходу страны из кризиса, в марте 1931 года была создана комиссия по национальной экономики под руководством Джона Мэя. В соответствии с выводами комиссии был осуществлен рост прямого и косвенного налогообложения, были уменьшены государственные расходы (по социальным направлениям), а средства государственного бюджета перераспределялись в пользу тех отраслей, которые имели больший социально-экономический эффект. Государство стимулировало создание монополий и объединение отдельных фирм. Был создан ряд смешанных государственно-частных фирм. Осуществлялось принудительное картелирование (в судостроении - на 75%, в выплавке чугуна - на 53%, стали - на 50%, в текстильной промышленности - на 20%).
Также кризис охватил и сельское хозяйство. Посевные площади еще больше сократились, большое количество фермеров обанкротилась. Большой удар был нанесен внешней торговле, оборот которой сократился на 60%. Особенно упал экспорт машин и стали, сократилсяь вывоз капитала. Осенью 1932 года был отменен золотой стандарт британской валюты (он продержался лишь 6 лет). Для английских капиталистов это был один из путей выхода из кризиса. Английские товары на мировых рынках подешевели, их сбыт возрос по сравнению со сбытом американских товаров, цены на которые все еще рассчитывались в твердой валюте. В 1931 году под руководством Англии была создана финансово-валютная группировка ряда зависимых стран (стерлинговая зона). Английский фунт стал расчетной единицей во всех экономических отношениях стран стерлингового блока, а их валютные резервы перешли на хранение в Лондон. Поэтому английская валюта, хотя и потеряла золотой паритет, стала обслуживать почти половину мирового товарооборота. В годы кризиса Англия покончили с политикой свободной торговли. В начале 30-х годов была введена система протекционизма. Высокие таможенные платежи оградили английский рынок от притока большого количества дешевого импорта, который конкурировал с отечественным производителем. А в 1932 году английская верхушка смогла внедрить систему преференциальных таможенных тарифов на имперской конференции в Оттаве. Англия и доминионы резко сократили или вовсе отменили пошлины во взаимном товарообороте. Английские товары заняли ведущую позицию на рынках доминионов, а товары доминионов - на английском внутреннем рынке. Введение этой системы нанесло серьезный удар странам-конкурентам. Перед второй мировой войной половина английского экспорта направлялась в страны империи, а 2/5 импорта поступало из этих стран. С середины 1932 года экономика Англии начала постепенно выходить из кризисного состояния, что способствовало введению торгового протекционизма, а также к снижению цены на промышленные товары в меньшей степени, чем на сырье и продовольствие. В середине 1937 года Англия вступила в полосу нового кризиса, которая прервалась в 1939 году второй мировой войной.
Билет