
- •Вопросы билетов гэк
- •2.1 Предмет і функції політичної економії.
- •2.2 Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •2.1 Етапи становлення і розвитку політичної економії.
- •2.2 Економічна думка Стародавньої Греції.
- •2.1 Економічні закони і категорії.
- •2.2 Сутність і причини виникнення кейнсіанства.
- •2.1 Економічні потреби: сутність та класифікація. Закон зростання потреб.
- •2.2 Нові індустріальні країни, стратегія їх економічних програм.
- •2.1 Продуктивні сили і виробничі відносини.
- •2.2 Розкладання феодалізму і генезис капіталізму в Японії.
- •2.1 Типи, види та форми власності.
- •2.2 Економічні погляди м. Туган-Барановського і сучасність.
- •2.1 Економічна діяльність: сутність та стадії.
- •2.2 Англійський меркантилізм. Виникнення класичної школи політекономії.
- •2.1 Економічне зростання: сутність, типи, показники.
- •2.2 Розвиток класичної школи політичної економії в період становлення національних держав.
- •2.1 Економічні ресурси: сутність, класифікація та ефективність використання.
- •2.2 Економічна думка в Україні в другій половині XIX століття.
- •2.1 Умови виникнення, характерні ознаки, форми товарного виробництва.
- •2.2 Монетаризм і інші неокласичні теорії.
- •2.1 Сутність та функції грошей.
- •2.2 Неокейнсіанські і посткейнсіанські моделі регулювання економіки.
- •2.1 Інфляція: сутність, причини, види, наслідки.
- •2.2 «Рейганоміка», її результати.
- •Результат
- •Критика
- •2.1 Умови перетворення грошей в капітал. Теорії капіталу.
- •2.2 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні.
- •2.1 Заробітна плата: сутність, форми, системи.
- •2.2 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні.
- •2.1 Безробіття: сутність та форми.
- •2.2 К. Маркс і його економічні погляди.
- •2.1 Витрати суспільства, витрати підприємства, їх структура.
- •2.2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •2.1 Основний і оборотний капітал.
- •2.2 Господарські реформи м.С.Хрущева до України.
- •2.1 Прибуток як економічна категорія. Фактори зростання прибутку.
- •2.2 Сучасний монетаризм.
- •2.1 Витрати обігу: сутність та структура.
- •2.2 Предмет, метод і задачі історії економіки і економічної думки.
- •2.1 Витрати обігу: сутність та структура.
- •2.2 Позичковий капітал і позичковий відсоток.
- •2.1 Кредит: сутність, значення та форми.
- •2.2 Періодизація історії економіки і економічної думки.
- •2.1 Банки: сутність, операції, функції.
- •2.2 Економічна характеристика рабовласницького ладу.
- •2.1 Акціонерний капітал. Види цінних паперів.
- •2.2 Періодизація економічної історії Рима.
- •2.1 Сутність і форми земельної ренти. Ціна землі.
- •2.2 Економічна думка Стародавнього Рима.
- •2.1 Сутність і характерні ознаки ринкової економіки.
- •2.2 Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди а. Монкретьена.
- •2.1 Сутність і функції ринку. Суб'єкти і об'єкти ринку.
- •2.2 Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки.
- •2.2 Сучасний монетаризм.
- •Механизм денежных импульсов
- •2.1 Інфраструктура ринку: сутність, функції, елементи.
- •2.2 Економічні погляди м. Собольова, б. Брускуса.
- •2.1 Ринок досконалої конкуренції та його особливості.
- •2.2 Основний зміст неолиберальных концепцій в економіці.
- •2.1 Ринок недосконалої конкуренції та його види.
- •2.2 Історичні передумови виникнення кейнсіанства.
- •2.1 Монополія як модель ринку недосконалої конкуренції.
- •2.2 Економічні учення Дж. Кейнса.
- •2.1 Олігополія як модель ринку недосконалої конкуренції.
- •2.2 Неоінстітуционалізм.
- •2.1 Сутність, ознаки та функції підприємницької діяльності. Суб'єкти і об'єкти підприємницької діяльності.
- •2.2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •2.2 Проблеми соціально-економічного реформування український економіки в перші роки незалежності.
- •2.1 Переваги і недоліки організаційних форм підприємництва.
- •2.2 Економічний стан української держави в другій половині 90-х років.
- •2.1Об'єктивна необхідність та сутність державного регулювання економіки.
- •2.2 Сучасні економічні концепції.
- •2.1 Фінанси суспільства. Фінансова система та її елементи.
- •2.2 Економічний стан української держави в другій половині 90-х років.
- •2.1 Державний бюджет: сутність, структура, функції. Державний борг.
- •2.2 Науково-технічна революція в другій половині хх століття.
- •2.1 Податкова система і податкова політика.
- •2.2 Економіка Англії в міжвійськовий період.
- •2.1 Суспільний продукт: сутність, структура, показники.
- •2.2 Розвиток Франції після Першої Світової війни.
- •2.1 Національне богатство: сутність та структура.
- •2.2 Становлення "класичного" капіталізму в Англії.
- •2.1 Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції.
- •2.2 Зародження державності в Давньому Єгипті.
- •2.1 Економічне зростання: сутність, типи, показники.
- •2.2 Великі географічні відкриття і первинне накопичення капіталу.
- •2.1 Нерівність, бідність, державне регулювання розподілу доходів.
- •2.2 Загальний економічний розвиток країн Європейської цивілізації в період становлення монополістичного капіталізму.
- •2.1 Сутність та форми міжнародних економічних відносин.
- •2.2 Економічна думка періоду розвитку ринкового господарства.
2.2 Нові індустріальні країни, стратегія їх економічних програм.
Вплоть до середины 60-х гг., даже после деколонизации, экономисты Запада не особенно учитывали специфические социально-экономические проблемы развивающихся стран. Скорректированная в 70-80-е гг. концепция помощи основывается на предположении, что развитые страны Запада служат определенной моделью развивающихся стран, поскольку получаемая ими помощь состоит исключительно из образцов западной культуры: материальных благ, технологии, образования и культуры, норм политического и социального поведения и т.д.
Процессы дифференциации, протекающие во всех подсистемах мировой экономики, следовательно, и в развивающихся странах, привели к выделению особой группы стран, получивших название «новые индустриальные страны» (НИС). Данные государства отличаются более высоким экономическим ростом, чем промышленно развитые страны, и существенно более высоким уровнем развития хозяйства по сравнению с основной группой развивающихся стран.
Статус «НИС» страна приобретает по следующим критериям, установленными по методике ООН: • размер ВВП на душу населения; • среднегодовые темпы его прироста ; • удельный вес обрабатывающей промышленности в ВВП (он должен быть не более 20%); • объем экспорта промышленных изделий и их доля в общем вывозе; • объем прямых инвестиций за рубежом.
Сильнейшим тормозом к преобразованиям социально-экономического характера является наличие у той или иной страны крупного внешнего долга. Достигая критической суммы, он ограничивает свободу действий государства, выбора собственной стратегии развития. Темпы экономического развития, большинства НИС значительно превышают аналогичные показатели многих развитых стран. По производству отдельных видов промышленной продукции, в том числе наукоемких, НИС вышли на ведущие позиции в капиталистической экономике. Именно это обстоятельство и обусловило их необычайно ускоренный рост.
Еще более высокими темпами развивается экспорт из этих стран. Дело в том, что обладая высокой конкурентоспособностью, продукция обрабатывающей промышленности НИС все более интенсивно захватывает позиции на мировом рынке. НИС превратились в крупнейших экспортеров обуви, одежды, текстильных изделий, стремительно наращивают вывоз бытовой электронной аппаратуры и т.д. При этом НИС удалось не только найти свою нишу на мировом рынке, но и потеснить конкурентов из числа развитых капиталистических стран,
В силу множества факторов НИС оказались в сфере особых экономических и политических интересов капиталистических стран, которые направляли в эти страны почти половину всех финансовых ресурсов, предназначенных развивающимся государствам.
Быстрый рост экономики обусловил увеличение абсолютных размеров ВВП, в том числе и на душу населения. По этим показателям НИС в целом также опережает основную массу развитых стран. В структуре ВВП достаточно велик удельный вес внутренних накоплений, причем в азиатских НИС он выше, чем в большинстве индустриальных государств.
Использование положительного опыта НИС, осуществивших прорыв на мировой рынок наукоемкой продукции, имеет практическое значение для ускоренного формирования новой модели внешнеэкономических связей восточноевропейских стран, ориентированных на глубокое и комплексное сотрудничество в производстве, науке и технике.
Резкое повышение цен на нефть, другие энергоресурсы и на промышленное сырье в 1973—1974гг. способствовало быстрому обогащению стран-нефтеэкспортеров. В результате к концу 70-х годов выделились три группы развивающихся стран, существенно различающихся по экономическому уровню, отраслевой и технологической структуре, степени и профилю участия в международном разделении труда, внутренним и внешним условиям воспроизводственного процесса.
В первую группу вошли страны, которые по структурным параметрам и объему ВВП на душу населения ближе всего подошли к нижней границе развитых стран, а то и превысили ее. Это прежде всего «новые индустриальные страны». К этой же группе достаточно развитых стран следует отнести страны-экспортеры нефти и других энергоносителей, расположенные на Ближнем Востоке.
Ко второй группе развивающихся стран относят, как правило, страны со средним уровнем доходов. Это самая многочисленная и неоднородная группа. Сюда относятся такие крупные государства, как Индия, Пакистан, Турция, Египет, ЮАР, нефтедобывающие страны — Иран, Алжир, Венесуэла, Ливия, Габон, Нигерия; аграрно-сырьевые страны Азии, Африки и Латинской Америки.
К третьей группе относятся наименее развитые страны (НРС), включающие 48 государств Африки, Азии, Карибского бассейна и Ближнего Востока, в том числе такие многонаселенные страны, как Бангладеш, Республика Конго (бывший Заир) Мьянма, Танзания, Судан и Эфиопия
Билет