- •Вопросы билетов гэк
- •2.1 Предмет і функції політичної економії.
- •2.2 Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •2.1 Етапи становлення і розвитку політичної економії.
- •2.2 Економічна думка Стародавньої Греції.
- •2.1 Економічні закони і категорії.
- •2.2 Сутність і причини виникнення кейнсіанства.
- •2.1 Економічні потреби: сутність та класифікація. Закон зростання потреб.
- •2.2 Нові індустріальні країни, стратегія їх економічних програм.
- •2.1 Продуктивні сили і виробничі відносини.
- •2.2 Розкладання феодалізму і генезис капіталізму в Японії.
- •2.1 Типи, види та форми власності.
- •2.2 Економічні погляди м. Туган-Барановського і сучасність.
- •2.1 Економічна діяльність: сутність та стадії.
- •2.2 Англійський меркантилізм. Виникнення класичної школи політекономії.
- •2.1 Економічне зростання: сутність, типи, показники.
- •2.2 Розвиток класичної школи політичної економії в період становлення національних держав.
- •2.1 Економічні ресурси: сутність, класифікація та ефективність використання.
- •2.2 Економічна думка в Україні в другій половині XIX століття.
- •2.1 Умови виникнення, характерні ознаки, форми товарного виробництва.
- •2.2 Монетаризм і інші неокласичні теорії.
- •2.1 Сутність та функції грошей.
- •2.2 Неокейнсіанські і посткейнсіанські моделі регулювання економіки.
- •2.1 Інфляція: сутність, причини, види, наслідки.
- •2.2 «Рейганоміка», її результати.
- •Результат
- •Критика
- •2.1 Умови перетворення грошей в капітал. Теорії капіталу.
- •2.2 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні.
- •2.1 Заробітна плата: сутність, форми, системи.
- •2.2 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні.
- •2.1 Безробіття: сутність та форми.
- •2.2 К. Маркс і його економічні погляди.
- •2.1 Витрати суспільства, витрати підприємства, їх структура.
- •2.2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •2.1 Основний і оборотний капітал.
- •2.2 Господарські реформи м.С.Хрущева до України.
- •2.1 Прибуток як економічна категорія. Фактори зростання прибутку.
- •2.2 Сучасний монетаризм.
- •2.1 Витрати обігу: сутність та структура.
- •2.2 Предмет, метод і задачі історії економіки і економічної думки.
- •2.1 Витрати обігу: сутність та структура.
- •2.2 Позичковий капітал і позичковий відсоток.
- •2.1 Кредит: сутність, значення та форми.
- •2.2 Періодизація історії економіки і економічної думки.
- •2.1 Банки: сутність, операції, функції.
- •2.2 Економічна характеристика рабовласницького ладу.
- •2.1 Акціонерний капітал. Види цінних паперів.
- •2.2 Періодизація економічної історії Рима.
- •2.1 Сутність і форми земельної ренти. Ціна землі.
- •2.2 Економічна думка Стародавнього Рима.
- •2.1 Сутність і характерні ознаки ринкової економіки.
- •2.2 Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди а. Монкретьена.
- •2.1 Сутність і функції ринку. Суб'єкти і об'єкти ринку.
- •2.2 Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки.
- •2.2 Сучасний монетаризм.
- •Механизм денежных импульсов
- •2.1 Інфраструктура ринку: сутність, функції, елементи.
- •2.2 Економічні погляди м. Собольова, б. Брускуса.
- •2.1 Ринок досконалої конкуренції та його особливості.
- •2.2 Основний зміст неолиберальных концепцій в економіці.
- •2.1 Ринок недосконалої конкуренції та його види.
- •2.2 Історичні передумови виникнення кейнсіанства.
- •2.1 Монополія як модель ринку недосконалої конкуренції.
- •2.2 Економічні учення Дж. Кейнса.
- •2.1 Олігополія як модель ринку недосконалої конкуренції.
- •2.2 Неоінстітуционалізм.
- •2.1 Сутність, ознаки та функції підприємницької діяльності. Суб'єкти і об'єкти підприємницької діяльності.
- •2.2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •2.2 Проблеми соціально-економічного реформування український економіки в перші роки незалежності.
- •2.1 Переваги і недоліки організаційних форм підприємництва.
- •2.2 Економічний стан української держави в другій половині 90-х років.
- •2.1Об'єктивна необхідність та сутність державного регулювання економіки.
- •2.2 Сучасні економічні концепції.
- •2.1 Фінанси суспільства. Фінансова система та її елементи.
- •2.2 Економічний стан української держави в другій половині 90-х років.
- •2.1 Державний бюджет: сутність, структура, функції. Державний борг.
- •2.2 Науково-технічна революція в другій половині хх століття.
- •2.1 Податкова система і податкова політика.
- •2.2 Економіка Англії в міжвійськовий період.
- •2.1 Суспільний продукт: сутність, структура, показники.
- •2.2 Розвиток Франції після Першої Світової війни.
- •2.1 Національне богатство: сутність та структура.
- •2.2 Становлення "класичного" капіталізму в Англії.
- •2.1 Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції.
- •2.2 Зародження державності в Давньому Єгипті.
- •2.1 Економічне зростання: сутність, типи, показники.
- •2.2 Великі географічні відкриття і первинне накопичення капіталу.
- •2.1 Нерівність, бідність, державне регулювання розподілу доходів.
- •2.2 Загальний економічний розвиток країн Європейської цивілізації в період становлення монополістичного капіталізму.
- •2.1 Сутність та форми міжнародних економічних відносин.
- •2.2 Економічна думка періоду розвитку ринкового господарства.
2.1 Сутність і характерні ознаки ринкової економіки.
При любом способе организации экономики на первом плане стоят 3 основных вопроса:
Что следует производить?
Как следует производить?
Для кого следует производить?
В рыночной системе эти вопросы не регулируются никакими центральными органами власти и ответ на них принципиально делегирован рынкам, которые — в зависимости от вида и интенсивности государственного вмешательства в экономическую систему — формируются в основном свободно. На рынках конкретизируются предложение и спрос на экономические ресурсы, причем большинство экономических решений координируется децентрализовано, через ценовой механизм. Поэтому рынки являются также связующим звеном процесса разделения труда, беспрепятственное течение которого обеспечивается посредством денег, служащих признанным всеми средством обмена и расчетов.
В этом смысле рыночная система организации, несмотря на все различия в деталях (заметных на примере развитых стран Запада), представляет в своей основе способ хозяйствования, основанный на:
Принципе разделения труда.
Использовании денег.
Существовании свободных рынков.
Определенном государственном вмешательстве.
Свободная рыночная экономика - экономика, которая базируется на господстве частной собственности и индивидуальном принятии решений посредством системы конкуренции, рынков и цен. В своей первоначальной форме она зарождается как чистая рыночная экономика. Это экономика эпохи свободной конкуренции (laissez faire), т. е. когда очень много производителей (продавцов) продукции и огромное количество потребителей, а правительство не вмешивается в экономику. С позиции науки чистая рыночная экономика имеет шесть характерных признаков:
1) господство частной собственности;
2) свобода предпринимательства и выбора;
3) приоритет личного интереса при принятии решений;
4) конкуренция и использование системы рынков для управления экономикой;
5) открытость экономики;
6) невмешательство правительства в экономику.
2.2 Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди а. Монкретьена.
Формирование капиталистических отношений во Франции
- крупнейшей западно-европейской державе эпохи абсолютизма — происходило медленнее, чем в Великобритании и Нидерландах. Это объяснялось главным образом устойчивостью абсолютистского государства, относительной прочностью социальных позиций дворянства и мелкого крестьянского хозяйства. Обезземеливание крестьян происходило не путём «огораживаний», а через налоговую систему. Большую роль в формировании класса буржуазии играли система откупа налогов и государственных долгов, а позднее протекционистская политика правительства в отношении зарождавшегося мануфактурного производства. Буржуазная революция произошла во Франции почти на полтора века позднее, чем в Великобритании, а процесс первоначального накопления растянулся на три столетия. Великая французская революция, радикально устранив феодальную абсолютистскую систему, мешавшую росту капитализма, одновременно привела к возникновению устойчивой системы мелкого крестьянского землевладения, наложившей отпечаток на всё дальнейшее развитие капиталистические производственные отношений в стране. Широкое внедрение машин началось во Франции лишь в 30-е гг. 19 в. В 50—60-е гг. она превратилась в промышленное развитое государство. Главной особенностью французского капитализма был его ростовщический характер. Рост ссудного капитала, основанный на эксплуатации колоний и выгодных кредитных операциях за рубежом, превратил Францию в страну-рантье.
Научные взгляды Монкретьена.
Интерес к экономике возник во время пребывания в Англии, куда Монкретьен бежал в 1605 году после дуэли, которая закончилась смертью противника.[1]
В 1615 году Монкретьен выпустил «Трактат о политической экономии» (Traite d’economie politique), посвятив его Марии Медичи. Монкретьен ни до этого, ни после экономических работ не писал. Характеризуя степень самостоятельности трактата, в 1911 году Британская энциклопедия дала заключение, что он «в основном базируется на работах Жана Бодена»[2]. В трактате содержится ряд рекомендаций начинающему предпринимателю. Хозяйство страны рассматривается как объект государственного управления. Источник богатства страны — внешняя торговля, особенно вывоз промышленных и ремесленных изделий. Иностранцы сравнивались с насосом, выкачивающим богатство из Франции. Предлагалось их изгнание, развитие отечественной промышленности, одобрялось вмешательство государства в экономическую жизнь, взимание налогов и присвоение даже торговой прибыли.
Монкретьен придавал первостепенное значение «естественному богатству» (хлеб, соль, вино и т. п.), так как не количество золота делает государство богатым, а «наличие предметов, необходимых для жизни».
Монкретьен ввел термин «политическая экономия» для обозначения экономической науки, так как вслед за Ксенофонтом иАристотелем термин «экономика» употребляли в первую очередь в смысле домоводства, управления личным хозяйством. Нужно было выделить проблемы управления именно государственным хозяйством, науку, изучающую процессы, идущие в масштабах всего народного хозяйства. Вслед за Монкретьеном и вплоть до конца XIX века под политической экономией разумелась наука о государственном хозяйстве, об экономике отдельных государств. Однако, политическая экономия представляется Монкретьеном как совокупность правил хозяйственной деятельности.
Билет