- •Вопросы билетов гэк
- •2.1 Предмет і функції політичної економії.
- •2.2 Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •2.1 Етапи становлення і розвитку політичної економії.
- •2.2 Економічна думка Стародавньої Греції.
- •2.1 Економічні закони і категорії.
- •2.2 Сутність і причини виникнення кейнсіанства.
- •2.1 Економічні потреби: сутність та класифікація. Закон зростання потреб.
- •2.2 Нові індустріальні країни, стратегія їх економічних програм.
- •2.1 Продуктивні сили і виробничі відносини.
- •2.2 Розкладання феодалізму і генезис капіталізму в Японії.
- •2.1 Типи, види та форми власності.
- •2.2 Економічні погляди м. Туган-Барановського і сучасність.
- •2.1 Економічна діяльність: сутність та стадії.
- •2.2 Англійський меркантилізм. Виникнення класичної школи політекономії.
- •2.1 Економічне зростання: сутність, типи, показники.
- •2.2 Розвиток класичної школи політичної економії в період становлення національних держав.
- •2.1 Економічні ресурси: сутність, класифікація та ефективність використання.
- •2.2 Економічна думка в Україні в другій половині XIX століття.
- •2.1 Умови виникнення, характерні ознаки, форми товарного виробництва.
- •2.2 Монетаризм і інші неокласичні теорії.
- •2.1 Сутність та функції грошей.
- •2.2 Неокейнсіанські і посткейнсіанські моделі регулювання економіки.
- •2.1 Інфляція: сутність, причини, види, наслідки.
- •2.2 «Рейганоміка», її результати.
- •Результат
- •Критика
- •2.1 Умови перетворення грошей в капітал. Теорії капіталу.
- •2.2 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні.
- •2.1 Заробітна плата: сутність, форми, системи.
- •2.2 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні.
- •2.1 Безробіття: сутність та форми.
- •2.2 К. Маркс і його економічні погляди.
- •2.1 Витрати суспільства, витрати підприємства, їх структура.
- •2.2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •2.1 Основний і оборотний капітал.
- •2.2 Господарські реформи м.С.Хрущева до України.
- •2.1 Прибуток як економічна категорія. Фактори зростання прибутку.
- •2.2 Сучасний монетаризм.
- •2.1 Витрати обігу: сутність та структура.
- •2.2 Предмет, метод і задачі історії економіки і економічної думки.
- •2.1 Витрати обігу: сутність та структура.
- •2.2 Позичковий капітал і позичковий відсоток.
- •2.1 Кредит: сутність, значення та форми.
- •2.2 Періодизація історії економіки і економічної думки.
- •2.1 Банки: сутність, операції, функції.
- •2.2 Економічна характеристика рабовласницького ладу.
- •2.1 Акціонерний капітал. Види цінних паперів.
- •2.2 Періодизація економічної історії Рима.
- •2.1 Сутність і форми земельної ренти. Ціна землі.
- •2.2 Економічна думка Стародавнього Рима.
- •2.1 Сутність і характерні ознаки ринкової економіки.
- •2.2 Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди а. Монкретьена.
- •2.1 Сутність і функції ринку. Суб'єкти і об'єкти ринку.
- •2.2 Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки.
- •2.2 Сучасний монетаризм.
- •Механизм денежных импульсов
- •2.1 Інфраструктура ринку: сутність, функції, елементи.
- •2.2 Економічні погляди м. Собольова, б. Брускуса.
- •2.1 Ринок досконалої конкуренції та його особливості.
- •2.2 Основний зміст неолиберальных концепцій в економіці.
- •2.1 Ринок недосконалої конкуренції та його види.
- •2.2 Історичні передумови виникнення кейнсіанства.
- •2.1 Монополія як модель ринку недосконалої конкуренції.
- •2.2 Економічні учення Дж. Кейнса.
- •2.1 Олігополія як модель ринку недосконалої конкуренції.
- •2.2 Неоінстітуционалізм.
- •2.1 Сутність, ознаки та функції підприємницької діяльності. Суб'єкти і об'єкти підприємницької діяльності.
- •2.2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •2.2 Проблеми соціально-економічного реформування український економіки в перші роки незалежності.
- •2.1 Переваги і недоліки організаційних форм підприємництва.
- •2.2 Економічний стан української держави в другій половині 90-х років.
- •2.1Об'єктивна необхідність та сутність державного регулювання економіки.
- •2.2 Сучасні економічні концепції.
- •2.1 Фінанси суспільства. Фінансова система та її елементи.
- •2.2 Економічний стан української держави в другій половині 90-х років.
- •2.1 Державний бюджет: сутність, структура, функції. Державний борг.
- •2.2 Науково-технічна революція в другій половині хх століття.
- •2.1 Податкова система і податкова політика.
- •2.2 Економіка Англії в міжвійськовий період.
- •2.1 Суспільний продукт: сутність, структура, показники.
- •2.2 Розвиток Франції після Першої Світової війни.
- •2.1 Національне богатство: сутність та структура.
- •2.2 Становлення "класичного" капіталізму в Англії.
- •2.1 Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції.
- •2.2 Зародження державності в Давньому Єгипті.
- •2.1 Економічне зростання: сутність, типи, показники.
- •2.2 Великі географічні відкриття і первинне накопичення капіталу.
- •2.1 Нерівність, бідність, державне регулювання розподілу доходів.
- •2.2 Загальний економічний розвиток країн Європейської цивілізації в період становлення монополістичного капіталізму.
- •2.1 Сутність та форми міжнародних економічних відносин.
- •2.2 Економічна думка періоду розвитку ринкового господарства.
2.1 Економічні закони і категорії.
Экономические законы — наиболее существенные, устойчивые и постоянно повторяющиеся объективные причинно-следственные связи и взаимозависимости экономических явлений. Каждый закон отражает определенное явление в хозяйственной жизни общества.
В своей совокупности экономические законы образуют систему экономических законов развития общества, формируют закономерности развития общества. Различают специфические, общие и особенные экономические законы. Специфические экономические законы действуют в пределах исторически определенных форм хозяйствования. При ликвидации данной формы хозяйствования ее законы прекращают свое существование. Например, Октябрьская революция 1917 г. положила начало становлению административно-командной экономики и прекратила действие специфических законов рыночного хозяйства. Общие экономические законы свойственны всем формам хозяйствования, связывают их в единый исторический процесс поступательного развития. Эти экономические законы не прекращают своего существования при смене форм хозяйствования. Примером может служить закон возвышения потребностей, т. е. постоянный рост и умножение потребностей как одного человека, так и всего человеческого общества. Особенные экономические законы свойственны тем формам хозяйствования, в которых сохраняются условия для их реализации. Экономические законы носят объективный характер, т. е. не зависят от воли человека и не изобретаются им. Экономические законы действуют всегда, их нельзя ни остановить, ни запретить. Человеческому обществу остается только изучать эти законы и их действие и принимать соответствующие хозяйственные решения. Общая экономическая теория, как и любая другая наука, развивается через открытие, познание и использование своих законов.
Общая экономическая теория кроме экономических законов изучает экономические категории. Экономическая категория — логическое понятие, представляющее теоретическое выражение реальных условий экономической жизни общества. Экономическая категория — абстрактное понятие о каком-то явлении или предмете, это наиболее общие и существенные стороны экономической жизни общества — спрос, предложение, производство, цена, полезность, издержки, прибыль и многие другие.
2.2 Сутність і причини виникнення кейнсіанства.
Классическая теория служила достаточно хорошо в качестве орудия понимания капиталистической действительности и в качестве базы государственной экономической политики вплоть до первых десятилетий 20 века. Однако после первой мировой войны возникли серьёзные экономические про-блемы, на которые экономисты-классики не могли дать достаточно убедительных отве-тов и которые, с другой стороны, настоятельно требовали своего решения: проблемы экономических кризисов и безработицы. Эти проблемы стали особенно острыми к кон-цу третьего десятилетия века в результате экономического кризиса 1929 года и после-довавшей за ним длительной и глубокой депрессией, в ходе которой безработица дос-тигла чрезвычайно высокого уровня. До наступления Великой американской депрессии экономисты-классики всяче-ски подчёркивали способность экономической системы приспосабливаться к измене-нию условий и всячески амортизировать потрясения разного рода. Разумеется, они признавали, что время от времени деловые (промышленные) циклы прерывают перио-ды процветания. Однако, практически единодушно считали, что эти эпизоды носят временный характер, причём восстановление экономики наступает автоматически. Крах рынка ценных бумаг 1929 года и последовавшая за ним Великая депрессия приве-ли экономику в столь плачевное состояние, что, казалось, надежд на восстановление просто нет. Резко упали цены, а за ними и зарплата. Реальный объём производства со-кращался. Росла безработица. В этот момент правительство, побуждаемое серьёзностью положения и необхо-димостью прибегнуть к каким-либо формам вмешательства для облегчения бедствен-ного положения трудящихся, стало применять такие «неортодоксальные» средства, как, например, программа общественных работ, фиксация уровня заработной платы, субси-дии по безработице. В то же время некоторые экономисты прямо указали на серьёзные препятствия для традиционных теоретических объяснений уровня дохода и занятости и предприняли усилия к созданию новых инструментов анализа. Опубликованный в 1936 году главный труд Дж. Кейнса «Общая теория занято-сти, процента и денег» знаменовал собой революционный поворот в развитии экономи-ческой мысли и имел колоссальный успех. Основная причина такого внезапного успеха анализа Кейнса состояла, без сомнения, в том, что английский экономист нанёс удар по центральному тезису классической теории согласно которому конкурентный механизм способен всегда обеспечить полное использование факторов производства, а также раз-работал собственную теорию занятости, альтернативную классической. Общий экономический анализ Кейнса явился следствием впервые тогда произ-ведённого, ставшего теперь уже привычным, деление науки на микро- и макроэконо-мику. Многие ошибки экономистов докейнсианской эпохи проистекали из попыток дать микроэкономические ответы на макроэкономические вопросы. Кейнс показал, что экономика страны в целом не может быть адекватно описана в терминах простых ры-ночных отношений. Кейнсу принадлежит открытие того, что факторы, управляющие «большой» экономикой, не являются просто увеличенной версией факторов, управ-ляющих поведением её «малых» частей. Различие между макро- и микросистемами предопределяет разницу в методах анализа. Кейнс считается создателем системы госу-дарственного регулирования экономики.
Билет