- •Вопросы билетов гэк
- •2.1 Предмет і функції політичної економії.
- •2.2 Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •2.1 Етапи становлення і розвитку політичної економії.
- •2.2 Економічна думка Стародавньої Греції.
- •2.1 Економічні закони і категорії.
- •2.2 Сутність і причини виникнення кейнсіанства.
- •2.1 Економічні потреби: сутність та класифікація. Закон зростання потреб.
- •2.2 Нові індустріальні країни, стратегія їх економічних програм.
- •2.1 Продуктивні сили і виробничі відносини.
- •2.2 Розкладання феодалізму і генезис капіталізму в Японії.
- •2.1 Типи, види та форми власності.
- •2.2 Економічні погляди м. Туган-Барановського і сучасність.
- •2.1 Економічна діяльність: сутність та стадії.
- •2.2 Англійський меркантилізм. Виникнення класичної школи політекономії.
- •2.1 Економічне зростання: сутність, типи, показники.
- •2.2 Розвиток класичної школи політичної економії в період становлення національних держав.
- •2.1 Економічні ресурси: сутність, класифікація та ефективність використання.
- •2.2 Економічна думка в Україні в другій половині XIX століття.
- •2.1 Умови виникнення, характерні ознаки, форми товарного виробництва.
- •2.2 Монетаризм і інші неокласичні теорії.
- •2.1 Сутність та функції грошей.
- •2.2 Неокейнсіанські і посткейнсіанські моделі регулювання економіки.
- •2.1 Інфляція: сутність, причини, види, наслідки.
- •2.2 «Рейганоміка», її результати.
- •Результат
- •Критика
- •2.1 Умови перетворення грошей в капітал. Теорії капіталу.
- •2.2 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні.
- •2.1 Заробітна плата: сутність, форми, системи.
- •2.2 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні.
- •2.1 Безробіття: сутність та форми.
- •2.2 К. Маркс і його економічні погляди.
- •2.1 Витрати суспільства, витрати підприємства, їх структура.
- •2.2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •2.1 Основний і оборотний капітал.
- •2.2 Господарські реформи м.С.Хрущева до України.
- •2.1 Прибуток як економічна категорія. Фактори зростання прибутку.
- •2.2 Сучасний монетаризм.
- •2.1 Витрати обігу: сутність та структура.
- •2.2 Предмет, метод і задачі історії економіки і економічної думки.
- •2.1 Витрати обігу: сутність та структура.
- •2.2 Позичковий капітал і позичковий відсоток.
- •2.1 Кредит: сутність, значення та форми.
- •2.2 Періодизація історії економіки і економічної думки.
- •2.1 Банки: сутність, операції, функції.
- •2.2 Економічна характеристика рабовласницького ладу.
- •2.1 Акціонерний капітал. Види цінних паперів.
- •2.2 Періодизація економічної історії Рима.
- •2.1 Сутність і форми земельної ренти. Ціна землі.
- •2.2 Економічна думка Стародавнього Рима.
- •2.1 Сутність і характерні ознаки ринкової економіки.
- •2.2 Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди а. Монкретьена.
- •2.1 Сутність і функції ринку. Суб'єкти і об'єкти ринку.
- •2.2 Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки.
- •2.2 Сучасний монетаризм.
- •Механизм денежных импульсов
- •2.1 Інфраструктура ринку: сутність, функції, елементи.
- •2.2 Економічні погляди м. Собольова, б. Брускуса.
- •2.1 Ринок досконалої конкуренції та його особливості.
- •2.2 Основний зміст неолиберальных концепцій в економіці.
- •2.1 Ринок недосконалої конкуренції та його види.
- •2.2 Історичні передумови виникнення кейнсіанства.
- •2.1 Монополія як модель ринку недосконалої конкуренції.
- •2.2 Економічні учення Дж. Кейнса.
- •2.1 Олігополія як модель ринку недосконалої конкуренції.
- •2.2 Неоінстітуционалізм.
- •2.1 Сутність, ознаки та функції підприємницької діяльності. Суб'єкти і об'єкти підприємницької діяльності.
- •2.2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •2.2 Проблеми соціально-економічного реформування український економіки в перші роки незалежності.
- •2.1 Переваги і недоліки організаційних форм підприємництва.
- •2.2 Економічний стан української держави в другій половині 90-х років.
- •2.1Об'єктивна необхідність та сутність державного регулювання економіки.
- •2.2 Сучасні економічні концепції.
- •2.1 Фінанси суспільства. Фінансова система та її елементи.
- •2.2 Економічний стан української держави в другій половині 90-х років.
- •2.1 Державний бюджет: сутність, структура, функції. Державний борг.
- •2.2 Науково-технічна революція в другій половині хх століття.
- •2.1 Податкова система і податкова політика.
- •2.2 Економіка Англії в міжвійськовий період.
- •2.1 Суспільний продукт: сутність, структура, показники.
- •2.2 Розвиток Франції після Першої Світової війни.
- •2.1 Національне богатство: сутність та структура.
- •2.2 Становлення "класичного" капіталізму в Англії.
- •2.1 Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції.
- •2.2 Зародження державності в Давньому Єгипті.
- •2.1 Економічне зростання: сутність, типи, показники.
- •2.2 Великі географічні відкриття і первинне накопичення капіталу.
- •2.1 Нерівність, бідність, державне регулювання розподілу доходів.
- •2.2 Загальний економічний розвиток країн Європейської цивілізації в період становлення монополістичного капіталізму.
- •2.1 Сутність та форми міжнародних економічних відносин.
- •2.2 Економічна думка періоду розвитку ринкового господарства.
2.1 Витрати суспільства, витрати підприємства, їх структура.
Общественные расходы, как известно, представляют собой целевое использование ресурсов, аккумулируемых в общественном секторе и направленных на удовлетворение соответствующих потребностей в общественных благах, а также в реализации оправданной с позиции социальной справедливости перераспределительной политики.
При этом задача состоит в том, что при осуществлении общественных расходов необходимо, чтобы ресурсы выделялись в соответствии с выявленными потребностями основной массы налогоплательщиков-избирателей, а также чтобы намеченные результаты достигались при достаточном уровне затрат.
Расходы предприятия — это уменьшение экономических выгод в результате выбытия активов[1] (денежных средств, иного имущества) и/или возникновение обязательств, приводящее к уменьшению капитала предприятия, за исключением уменьшения вкладов по решению участников (собственников имущества).
Расходы на производство и реализацию продукции, определяющие себестоимость, состоят из стоимости используемых в производстве продукции природных ресурсов, сырья, основных и вспомогательных материалов, топлива, энергии, основных фондов, трудовых ресурсов и прочих расходов по эксплуатации, а также внепроизводственных затрат.[2] Состав и структура расходов на производство зависят от характера и условий производства при той или иной форме собственности, от соотношения материальных и трудовых затрат и других факторов. Расходы на производство и реализацию продукции, формирующие ее себестоимость, — один из важнейших качественных показателей коммерческой деятельности предприятий.
2.2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
Экономическое положение Советских республик в этот период было исключительно трудным. Их общие потери за годы интервенции и гражданской войны составляли около 39 миллиардов золотых рублей, в том числе Украины - 10 миллиардов. Производство промышленной продукции в Украине снизилось до одной десятой довоенного уровня. Из 11 тысяч предприятий действовало в 1921 году только 2552. Колоссальный ущерб понес и крупнейший в стране Донецкий угольный бассейн. Также на территории республики было уничтожено около 4 тысяч и частично выведено из строя более 2 тысяч железнодорожных путей. Многие районы Украины оказались буквально отрезаны от остальной страны.
Война тяжело сказалась и на сельском хозяйстве. Резко сократилось количество крупного рогатого скота, обнаружилась значительная нехватка сельхозмашин, инвентаря. Материальные потери, политическая нестабильность, многократные смены власти в украинской деревне привели к ухудшению обработки земли, падению урожайности, к сокращению на 15% посевных площадей, а под зерновыми культурами на одну треть.
Экономические трудности были усугублены внутриполитическими осложнениями. В 1920 году выявилось решительное нежелание крестьянства терпеть продовольственную разверстку. Введенная как мероприятие чрезвычайного порядка, она рассматривалась сельским населением как тяжелое, но необходимое зло - до тех пор, пока существовала угроза со стороны интервентов и белогвардейщины. Теперь же крестьянство стало упорно требовать возвращения к системе свободного распоряжения производственными продуктами, к свободе торговли.
НЭП был нацелен прежде всего на выведение советских республик из глубокого социально - экономического кризиса, на восстановление хозяйства и подъема народного благосостояния. Для достижения этих целей в ходе НЭПа были использованы такие важнейшие средства, как:
- восстановление эквивалентного обмена между городом и деревней;
- введение коммерческого расчета в сферу промышленности и торговли;
- создание твердой валюты и развитой кредитно- банковской системы;
- широкое использование различных методов стимулирования труда рабочих и крестьян.
Итоги новой экономической политики нельзя оценивать однозначно. С одной стороны, ее воздействие на экономику следует признать благоприятным. В 20-е гг. удалось восстановить народное хозяйство и даже превзойти довоенный уровень исключительно за счет внутренних резервов. Успехи в возрождении сельского хозяйства позволили накормить население страны. Так, потребление хлеба на душу населения крестьянами возросло в 1928 г. до 250 кг (до 1921 г. - 217), мяса - 25 кг (до 1917 г. - 12 кг). Национальный доход в это время увеличивался на 18% в год и к 1928 г. на 10% в пересчете на душу населения превысил уровень 1913 г. И это было не простое количественное увеличение. За 1924 - 1928 гг., когда промышленность не просто восстанавливалась, а перешла к расширенному воспроизводству, при росте численности рабочей силы на 10% в год прирост промышленной продукции составил 30% ежегодно, что свидетельствовало о быстром росте производительности труда. Крепкая национальная валюта советской страны позволила использовать для возрождения экономики экспортно-импортные операции, хотя их масштабы были незначительными из-за неуступчивости обеих сторон. Росло материальное благополучие населения. В 1925-1926 гг. средняя продолжительность рабочего дня для промышленных рабочих составила 7,4 часа. Удельный вес работавших сверхурочно постепенно сокращался с 23,1% в 1923 г. до 18% в 1928 г. Все рабочие и служащие имели право на ежегодный очередной отпуск не менее двух недель. Годы нэпа характеризуются повышением реальной заработной платы рабочих, которая в 1925-1926 гг. в среднем по промышленности составляла 93,7% довоенного уровня.
Билет