Забруднювачі атмосферного повітря

	Група забруднювачів	Склад
1	Тверді частинки	Зола, пил, силікати, свинець, хлориди
2	З'єднання сірки	Діоксид і триоксид сірки
3	З'єднання азоту	Оксид і діоксид вуглецю
4	Неорганічні з'єднання вуглецю	Оксид і діоксид вуглецю
5	Органічні з'єднання	Вуглеводні, альдегіди, смоли та ін.
6	З'єднання галогенів	Флорид і хлороводень

Забруднення повітря характеризується разовим середньодобовим, сере­дньомісячним і середньорічними значеннями концентрації. З метою боротьби В забрудненням повітря використовують пасивні (попереджувальні) і активні методи. До пасивних методів відносяться: влаштування санітарно-захисних зон, зведення для викидів газів висотних димарів, планувальні заходи.

До активних методів відносяться: ліквідація джерел виділення, техноло­гічні рішення (створення маловідходних і безвідходних технологій, покра­щення складу палива та ін.).

Санітарно-гігієнічні заходи (фізико-хімічні методи очищення).

Очищенню підлягають технологічні і вентиляційні викиди, забрудненні твер­дими дисперсними частинками і газоподібними сполуками.

Найбільш крупнотонажні продукти очищення газів-кіптява, золи виносу сухого і вологого видалення — широко використовуються при приготуванні композиційних матеріалів.

Так кіптява є наповнювачем капілярних композитів технічного вуглецю як додаток у асфальтобетони для уповільнення швидкості їх старіння, золи виносу волого видалення — як наповнювачі у асфальтобетони у якості міне­рального порошку, а сухого видалення — як добавки у цемент або викорис­товуються самостійно як слабкі гідравлічні в'яжучі для закріплення ґрунтів.

Стічні води, їх знешкодження, водопостачання населення пов'язане з використанням води для промислових цілей, пиття і комунально-побутових потреб. При використанні води населенням більша частина її після викорис­тання повертається в мережу у вигляді стічних вод (побутове обслуговуван­ня, поливання вулиць, зелених насаджень, протипожежні заходи та ін.). При цьому безповоротно втрачається 20 % води (випаровування і т.п.). Господар­сько-побутові (комунальні) стічні води складають близько 20 % усього обся­гу стоків, які потрапляють у поверхневі водойми (70-80 % припадає на проми­словість). При цьому для господарсько-побутових стоків характерне постійне нарощування їх обсягу обумовлене зростанням чисельності населення, збіль­шенням водоспоживанням, покращенням санітарно-гігієнічних умов життя людей.

Побутові стоки особливо небезпечні, вони, через наявність великої кіль­кості бактерій, можуть стати причиною виникнення інфекційних захворювань.

Речовини	Забрудненість, л/доб.
Зваженузечовини	6,5
Азот солей	8
Фосфати, у тому числі миючих засобів	3,3 1,6
Хлориди	9
Окислюваність киснем	5-7

Методи очищення стічних вод, які використовуються у нас і за кордо­ном, можна поділити на 2 групи: очищення у штучних умовах (очисні спору­ди, устаткування) і в природних умовах (у біологічних ставках, полях фільт­рації). Існують 3 основні типи очищення споруд: локальні, заводські і міські. Ступінь очищення промислових стічних вод коливається від 60 до 90%. До складу осадів входять такі елементи, як азот, фосфат, калій, кальцій, магній та багато інших, які використовуються в якості органо-мінеральних добрив.

Необхідно розрізняти два типи рідких відходів: відходи виробництва і відходи споживання. Перші частіше підлягають складуванню в поверхневих сховищах, похованню у глибині горизонти, підземні пустоти, скиданню у гли­бинні частини морів і океанів, термічному знешкодженню і похованню у назем­них резервуарах.

Використання твердих відходів очищення стічних вод залежить, від їх типу. Але беззаперечною умовою їх утилізації є видалення з них особливо токсичних біологічно стійких з'єднань, наприклад, важких металів (для цього використовуються локальні очисні споруди).

Більш перспективним є обезводнення зброджених у метантенках осадів з їх наступною термічною обробкою. Хімічний склад створеного при цьому сухою залишку, залежить від стоків, які переробляються.

Відходи виробництва будівельних матеріалів, випуск мінеральних буді­вельних матеріалів до 2010 року, досягне до 5 млрд. т, а видобуток мінераль­ної сировини до 10 млрд. т, що призведе до створення 8-9 млрд. і відходів промисловості. При цьому відсіви (відходи) кам'яно-щебеневих виробництв становлять, %: для вивержених порід — 15-20 %, для осадочних — 25-30 %. У цих відходах вміщується 50-60% піску, 20-30 % мілкого щебня з розміром зерен 2,5-5 мм, 0-15 % пилу (розмір часток менше 0,1 мм).

Кожний мільйон кубічних метрів видобутої мінеральної сировини пок­риває відходами 15-20 га земної поверхні (таким чином за рік 15-20 тис га).

Найбільш часто використовують металургійні шлаки, так при виплавле­ні чавуну і сталі створюється майже 1 т шлаку та 1 т металу. Металургійні шлаки використовують у якості наповнювачів у цементній промисловості і при виготовлені асфальтобетону.

Силікати магнію за орієнтованими розрахунками на гірничо-збагачу­вальних комбінатах нашої країни накопичилось майже 1 млрд. т. їх можна використовувати для отримання крупного і дрібного заповнювача щільних бетонів, цегли, в'яжучих речовин.

Апатито-нефелінові ділами, це сировина для виробництва глинозему, цементу, соди. Апатито-нефелінові породи використовуються для вироблен­ня фосфорних добрив. Нефеліновий шлам використовується для вироблення нефелінового цементу як слабоактивне в'яжуче.

Для виробництва алюмінію використовуються, як основна сировина, боксити, які вміщують до 50 % оксиду алюмінію. Фосфорні шлаки створю­ються у процесі виробництва жовтого фосфору.

У теперішній час 40 % електроенергії, яка виробляється у нашій країні, припадає на долю теплових електростанцій що спалюють тверде паливо (бу­ре і кам'яне вугілля, торф, горючі сланці) у результаті чого утворюється шла­ки і золи. Ці продукти використовуються в якості заповнювачів у бетонах, асфальтобетонах і ін.

Охорона земель. Земля, як природний ресурс, відіграє суттєву роль в житті людини, виконуючи ряд функцій. Земля виступає як засіб виробництва і джерело продовольства, носій соціальних інтересів та екологічних умов життя населення і, на кінець, як територія, просторовий базис та об'єкт гос­подарської діяльності людей.

Метод очищення Суть методу
Механічний	Видобування із стічних вод грубо-дисперсних, не­розчинних домішок органічних і неорганічних речо­вин шляхом відстоювання, проціджування, фільтра­ції, центрифугування. Для цих цілей використову­ються: сита, пісковловлювачі, відстійники, центри­фуги, гідроциклони.
Хімічний, фізико-хімічний	Видобування із стічних вод тонко дисперсних і роз­чинних домішок неорганічних і важкоокислюваль-них біохімічними методами органічних речовин шляхом їх осаджування, руйнування хімічними ре­човинами або комбінацією хімічного і фізичного впливу.
Біохімічний	Метод оснований на здатності деяких видів мікроо­рганізмів використовувати для харчування органічні речовини, які вміщуються у стічних водах (кислоти, білки, вуглеводи та ін.). Очищення проводиться у змішувачах аеротенках з розосерджуваним випус­ком стічних вод на біофільтрах з природним або штучним подаванням повітря

Земельні ресурси в Україні формують 95 % продовольчого фонду та 75 % товарів споживання. Частка земельних ресурсів у складі продуктових сил складає понад 40 %, тому їм приділяється особливо велика увага.

У відповідності до напрямів використання, згідно з Земельним Кодек­сом України, всі землі діляться на 7 категорій:

1. Землі сільськогосподарського призначення.

2. Землі населених пунктів.

3. Землі промисловості, зв'язку, оборони та іншого призначення.

4. Землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

5. Землі лісового фонду.

6. Землі водного фонду.

7. Землі запасу.

Згідно із Земельним Кодексом України, при вилучені родючих ділянок земель під будівництво, необхідно проводити роботи по селективному зрізанню та зберіганню родючого шару ґрунту для подальшого його викорис­тання та рекультивації порушених ділянок.

Згідно з Правилами охорони земель забороняється використання тери­торії житлових кварталів: під тимчасові звалища будівельного сміття; під тимчасове зберігання побутових і харчових відходів; для організації мийки машин, необладнаних майданчиків; для організації відкритих складів хіміч­них речовин, отрутохімікатів, добрив, сипучих будівельних матеріалів; вико­ристання для благоустрою житлової зони осадів очисних споруд, ґрунтових сумішей без погодження з органами санітарного нагляду.

Землі, які використовуються як шляхи сполучення, і землі транспорту класифікуються так: автомобільні магістралі різної категорії, внутрішньо квартальні проїзди, зони відкритих автостоянок і парковки автомобілів, тери­торії АЗС, колективних гаражів; міжрайонні простори, зони відчуження від міста залізничних магістралей у межах міста; території міста, на які здійс­нюють вплив аеропорти, авіатранспорт, морські порти.

При влаштуванні доріг, стоянок, об'єктів по обслуговуванню транспорту необхідно дотримуватись таких вимог: не допускати забруднення грунту наф­топродуктами; локалізувати (видалити) прибиранням грунтові забруднення; не забруднювати ґрунт території продуктами перевезень; не скидати сніг з доріг на території придорожніх зелених зон, скверів і садів міста; використовувати екологічні технології в боротьбі з ожеледдю; не скидати у водойми забруднені дощові води з транспортних земель без попереднього очищення.

Для економії землі в містах використовують підземні простори (для бу­дівництва тунелів, переходів, підприємств сфер обслуговування — складів, баз, гаражів, магазинів, кінотеатрів і т.д.), заглиблення будівель, мілководні шельфи моря.

Виробники використовують заходи щодо охорони праці навколишнього природного середовища до яких відносять наступні заходи:

• містобудівельні заходи, спрямовані на екологічно раціональне роз­міщення населених міст транспортних мереж;

• вибір екологічно чистих матеріалів;

• застосування маловідходних і безвідходних виробничих процесів;

• будівництво і експлуатація очисних споруд;

• рекультивація земель;

• заходи щодо боротьби з ерозією і забрудненням ґрунтів;

• заходи щодо охорони вод, надр;

• заходи щодо охорони і відтворення флори і фауни і т.п.

будівництва проекту­ють