§16. Економія електроенергії та паливних ресурсів.

Оскільки роботи виконуються переважно в 1-2 зміни, то за рахунок зменшення часу освітлення майданчика економиться певна кількість електроенергії. Також до економії електроенергії веде і вимикання електроінструментів, машин і механізмів на час перериву в роботі.

Вибір раціональних схем руху механізмів, веде до значної економії часу на виконання робіт і зменшення витрат палива. Економити паливо можна також застосуванням новітніх механізмів, які менше споживають енергоносії. Також використовуючи потужнішу техніку, значно скорочується термін виконання робіт.

§17.Охорона навколишнього середовища.

Враховуючи, що на майданчику є родючий шар грунту, до початку основних робіт по плануванню він повинен бути зрізаний і збережений для рекультивації земель на майданчику, лишній грунту використовується для рекультивації земель на інших майданчиках чи сільгоспугіддях.

Об’єм родючого шару визначається за формулою:

(33) , де

h-товщина родючого шару, м. (30-35 см. );

S-площа майданчика, м².

м³.

Площі ділянок, які необхідно відвести для тимчасового складування родючого шару на період ведення робіт, визначається за формулою:

(34), де

V-об’єм грунту родючого шару, м³;

H₁-висота бурта, м. не більше 8 м.

м².

Об’єм грунту, необхідний для рекультивації земель, порушених у зв’язку з будівництвом об’єкта ( розміри будівлі приймаємо рівними розміру котловану по дну -21725м². ), визначаємо за формулою:

(35), де

S₂-площа території вкладання родючого шару. Маю на увазі ту територію яка не буде зайнята об’єктом і намічена до озеленення з коефіцієнтом озеленення 40 %.

(36), де

S-площа майданчика, м^2;

S_б-площа будівлі, м²;

h₁-товщина шару родючого шару грунту, що відсипається (h₁=0,4м).

м².

м³.

Об’єм лишнього грунту, що залишається після рекультивації порушених земель і може бути використаний на інших майданчиках:

м².

Заходи по охороні праці і збереження навколишнього середовища

Ряд постанов Верховної ради України зобов’язали виділяти в проектах на будівництво підприємств спеціальним розділом заходи по охороні водоймищ, грунту та атмосферного повітря від забруднення стічними опадами і промисловими викидами; приймати необхідні міри по прискоренню та покращенню робіт, пов’язаних з рекультивацією земель,забезпечити суворий контроль за проектуванням,будівництвом та експлуатацією на підвідомчих підприємствах споруд для очищення стічних вод, по пиловловлювання та газоочищенню.

Захист грунтів прилеглих територій від ерозійних руйнувань і забруднень забезпечується комплексом заходи: раціональне рішення генплану і вертикального планування; протиерозійні заходи; пристрій системи дощової каналізації; організація санітарного очищення території; захист повітряного середовища від забруднення.

З метою виключення ерозії ґрунту всі вільні від забудови шляхи і ділян­ки території засівають травою, висаджують насадження, влаштовують газо­ни. Рослини підбирають згідно кліматичного поясу. Рослинний шар на ділян­ках будівельних шляхів і будівель необхідно використовувати на рекульти­вацію малопродуктивних земель з метою підвищення їх родючості.

Для уникнення розмиву грунтів слід забезпечувати організований водо­збір в дощову каналізацію, при відсутності її в районі б поверхневий, розосереджений водовід, будівництво якого узгоджують зі всіма зацікавленими організаціями. Вертикальне планування та організована система підводу дощових вод повинні запобігати підтопленню, заболочуван­ня, засолення.

Територію підприємства від жилої забудови слід відокремити упоряд­кованою захисною зоною, розміри якої встановлені розділом 8 «Санітарних норм проектування промислових підприємств».

В проектах підприємств слід визначити спосіб санітарного очищення території та місце вивозу будівельного сміття і промислових підходів, не придатних для повторного використання. Місце вивозу визначається органа­ми комунального господарства (міськими, районними).

Вказані заходи виключають як водну, так і вітрову ерозії ґрунту.

З метою захисту атмосферного повітря від забруднень вентиляційні си­стеми місцевих відкосів обладнують фільтрами, пиловловлювачами та інши­ми установками максимального уловлення шкідливих речовин та очистки ви­кинутого в атмосферу повітря.

Охорона праці — це комплекс взаємозв'язаних між собою технічних, санітарно-гігієнічних, законодавчих і організаційних заходів, спрямованих на забезпечення здорових умов праці у будівельному виробництві.

Основним завдання охорони праці є захист працюючих від можливого впливу небезпечних і шкідливих виробничих відходів, профілактика травма­тизму і професійних захворювань, а також збереження працездатності і попе­редження захворювань робітників в процесі праці. Комплекс вирішення пи­тань охорони праці здійснюється як система взаємозв'язаних рішень у сфері техніки безпеки, промислової санітарії та трудового законодавства.

Основою державної політики в галузі охорони праці є головне це життя і здоров'я працівників, та повна відповідальність адміністрації за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Розрахунки по розсіюванню в атмосфері шкідливих речовин що міс­тяться у цехах підприємств необхідно виконувати згідно СН 369-74; а також постанови Кабінету Міністрів України № 18 від 13.01.1992 р.; доповненням до СН 369-74 1977 р. та закону України про охорону атмосферного повітря від 16.10.92 р. «Посібник з розрахунків забруднень повітря на промислових майданчиках».

Рекомендації по визначенню висоти викидів у зону аеродинамічної тіні, розроблені ГШ Сантехпроект м. Москва.

Розрахунок ведеться з урахуванням фонових (існуючих) забруднень. Характеристику фонових забруднень на території промпідприємства чи проммайданчика можна отримати в санепідемстанції.

Шкідливими викидами в атмосферу на підприємствах збірного залізобе­тону в головному корпусі є абразивний металевий пил, окис вуглецю, в арма­турному цеху — окис марганцю.

Для очищення повітря головного корпусу в відділенні металізації засто­совуються циклони з водяною плівкою (98 % очищення), в арматурному цеху-циклони з оберненим конусом (82 % очищення), у відділенні фактурних сумішей і на складах цементу — рукавний фільтр СМЦ (90 % очищення).

Вентиляція підштабельних галерей складів заповнювачів виконується із застосуванням циклонів ЦНР-11 «НИИОГАЗ» (80 % очищення).

Пило-усунення в транспортерних галереях і вузлах перевантаження ви­конується за допомогою установок гідро-обезпилювання, які включаються одночасно з транспортерами подачі заповнювачів.

Для захисту атмосфери від шкідливих речовин, що містяться у викидах від котельні, висоту димової труби вибирають на основі СН 245-71 в 1991 році прийняті тимчасові норми величини найбільшої разової допустимої концентрації (ГДК) кожної шкідливої речовини приймається в мг/м³: золи та і сірчистого ангідриду — 0,50; двоокису азоту — 0,85 г.

Заходи по охороні водних ресурсів повинні передбачати як охорону водних басейнів і підземних джерел від забруднення стічними водами; як і мінімальне споживання води за рахунок максимального повторного використання на технічні потреби. Якщо згідно з технічними умовами й водовідведенням виконується локальним очищенням зі скиданням очисних вод у во­доймах, то необхідно виконувати розрахунки на змішування скинутих стоків з водою у водоймища.

Результатом розрахунків на змішування визначають:

БПК 5 — біологічні потреби в кисні;

РН — кількість розчинного кисню.

Кількість зважених речовин повинна відповідати вимогам СНІП 11-32-74 і «Правилами охорони поверхневих вод від забруднень стічними водами».

Для очищення дощових вод застосовують очисні споруди, що використо­вуються для мийки автомобілів по ТП 902-2-171; 902-2-172 з витратою води 20 або ЗО л/сек. Вони обладнанні відстійниками та фільтрами І і II ступенів.

Всі виробничі стоки перед скиданням в міську каналізацію повинні проходити місцеве очищення в колодязях з відстійною частиною та відстій­них колодязях з фільтром.

З метою скорочення витрат води на виробничі потреби, зменшення ски­дання стічних вод на підприємствах необхідно передбачати систему оборот­ного водопостачання для охолодження технологічного обладнання арматур­ного цеху, компресорів. Для розбавлення конденсату від пропарюючих камер щільно застосовувати той же конденсат, охолоджений на градирні. В системі оборотного водопостачання можна використовувати до 60% води від загаль­ного водопостачання.

Міністерством меліорації водного господарства розроблена «Інструкція розпорядок узгодження і видання дозволу на спеціальне водовикористання», і якій встановлений порядок узгодження умов спеціального водовикористан­ня і органами державного нагляду та визначений склад матеріалів, що пода­сться для узгодження і отримання дозволів на спецводовикористання.

Заходи по охороні природи розробляють на основі технічних умов на водовідведення і каналізацію, отриманих від управління водопровідно-каналізаційного господарства:

• заключення територіальних геологічних управлінь при використанні для водовідведення підземних джерел про можливість відбору підземних вод (в заключенні повинен бути вказаний водоносний горизонт) в потрібній кіль­кості, дані по експлуатаційному дебіту;

• дозволи на переобладнання розвідувальних свердловин в експлуата­ційні видаються як на свердлення нових;

• дозволи водної інспекції на використання підземних вод для потреб підприємства;

• характеристики водної інспекції водного об'єкту в гідрогеологічному відношенні (при відборі води з поверхневих джерел). Місце та умови водоза­бору повинні бути узгоджені з санітарною, рибною, водною інспекціями, ін­спекцією охорони природи;

• технічних умов на дощову каналізацію від управління водопровідно-каналізаційного господарства. При відсутності дощової каналізації умови скиду на поверхню чи у водоймище узгоджуються з інспекціями охорони природи, санітарною і водною;

• технічних умов на рекультивацію землі від управління сільського го­сподарства;

• даних органів СЕС і гідрометслужби про стан повітряного басейну в районі будівництва (фонове забруднення);

• довідка від обласного відділу у справах будівництва і архітектури про місце вивозу виробничих відходів у процесі будівництва, експлуатації підприємства.

В розділі проекту: «Заходи по охороні водойм, ґрунту, атмосферного повітря від забруднення стічними водами і виробничими відходами» слід на­водити розмір капітальних витрат на ці заходи.

Суспільство змушене терміново вирішувати проблеми охорони навко­лишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів.

Забруднюють атмосферне повітря підприємства промисловості, будіве­льних матеріалів і виробів, ТЕЦ, житлові будинки і т. д. Основні забрудню­вачі атмосферного повітря наведені в табл. 1,