11.3 Влаштування котловану одноківшовим екскаватором.

Технічний процес по влаштуванню котловану включає: розробку ґрунту з завантаженням транспортних засобів; транспортування ґрунту; нарізування укосів і планування дна.

Розробка ґрунту – основний процес при влаштуванні котловану.

Виконується він, звичайно екскаваторами з різними змінним обладнанням, слідуючи типів.

- екскаваторами, обладнаними зворотною лопатою. Розробляють котловани торцьовими та боковими проходками. Екскаватори рухаються по даній поверхні землі, забій розташований нижче рівня стоянки екскаватора.

Схеми наведені на рис.

При розгляді екскаваторних робіт необхідно вибирати тип екскаватора, при проходки в залежності від ширини котловану та радіуса копання екскаватора, запроектувати екскаваторний забій (приклад на рис ) та розробити схему розробки котловану (враховуючи кількість екскаваторів, зайнятих на цих роботах).

Схема роботи екскаватора з прямою лопатою при розробці з’їздів в котлован і вузьких неглибоких траншей: 1- віха; 2 – вісь руху автосамоскида; 3 – центри тяжіння правої і лівої сторони забою;4 – вісь проходки екскаватора; 5 – середній кут пороту стріли; 6 – місця стоянок екскаватора.

11.4 Ущільнення ґрунту.

На першому етапі ущільнюємо ґрунту, що розробляється та транспортується в насип скреперами. Роботи ці виконуються паралельно з роботою скрепера.

Другий етап, по ущільненню ґрунтів зв’язаний з розробкою та транспортуванням ґрунту вийнятого з котловану і складається з відсипання і розрівнювання цього ґрунту, зволоження (при необхідності) та безпосередньо ущільнення. Приклад технологічних схем на рис .

Ущільнення грунтів у насипах котками:

1,2,3,…-послідовність проходження котка

Схема ущільнення грунту

а –кулачкові катки; б –каткі на пнемо колесах

§12 Розробка календарного плану провадження робіт.

Календарний план є одним з основних документів по організації будівництва, що встановлює технологічну послідовність і терміни виконання робіт з максимально можливим їх суміщення, їх взаємний зв’язок, нормативний час роботи будівельних машин, визначає потребу в трудових та матеріально технічних ресурсах.

Методика розробки календарного плану слідуючи: на основі калькуляції, праце-ємності, машино-ємності та заробітної плати робочого комплекту механізмів, прийнято на основі техніко-економічного порівняння, заповнюємо 1-11 колонку календарного плану. Кількість ланок (колонка9) приймаємо у відповідності з розрахунковою кількістю механізмів (в розділі 9). Змінність робіт (колонка10)передбачаємо в 1-3 зміни. Для визначення тривалості робіт (колонка11) необхідно трудомісткість на весь об’єм в люд.дн (колонка5) ,кількість ланок (колонка8) та кількість змін на добу(колонка10).Після цього проводимо графічну ілюстрацію виконання робіт по робочих днях та змінах, дотримуючись технологічної послідовності виконання робіт, їх взаємозв’язку та суміщення в часі. Над лінією, що характеризує виконання роботи, надписуємо термін її виконання, нижче (під лінією) вказуємо кількість робітників та кількість робочих змін.

Згідно з планом провадження робіт, необхідно скласти графік руху робітників, який характеризує щоденний вихід робітників на роботу. При цьому період будівництва слід розділити на три етапи: початковий, основний та завершальний. При правильній організації робіт від початкового до основного етапу відбувається збільшення кількості робітників і після стабілізації на основному етапі, йде їх зниження на завершальному.

Для визначення рівномірності руху робітників необхідно визначити коефіцієнт нерівномірності , який повинен бути в межах 1,5...1,8.