Viі. Тести для підсумкового контролю знань.

1. Маржиналізм (маржинальна економічна теорія) ба­зується на дослідженні:

1. сумарних економічних величин;

2. середніх економічних величин;

3. граничних економічних величин;

4. на суб'єктивному підході;

5. на емпіричному підході.

1. Предметом вивчення суб'єктивного напряму еконо­мічної думки є проблематика:

   1. сфери обігу (попиту);

   2. сфери виробництва (пропозиції);

   3. сфери обігу і сфери виробництва;

   4. сфери матеріального виробництва;

   5. суспільного виробництва.

2. Автори першого етапу "маржинальної революції" визначають вартість (цінність) на основі:

   1. трудової теорії;

   2. теорії витрат;

   3. теорії граничної корисності;

   4. виявлення рівноважної ціни, зумовленої граничною корисністю і граничними витратами;

   5. теорії попиту і пропозиції.

3. Вартість товару характеризується А. Маршаллом на основі:

   1. трудової теорії;

   2. теорії витрат;

   3. теорії граничної корисності;

   4. виявлення рівноважної ціни, зумовленої граничною корисністю і граничними витратами;

   5. теорії попиту і пропозиції.

4. Згідно з "теорією очікувань" О. Бем-Баверка прибуток — це:

   1. результат експлуатації робітників капіталістами;

   2. певна частина ціни;

   3. різниця між оцінкою "теперішніх" і "подальших благ";

   4. визначається вартістю спожитого капіталу і є більшим або меншим залежно від обсягів усього капіталу;

   5. правильна відповідь 3.

5. Згідно з вченням А. Маршалла графічно ринкова ціна визначається:

   1. витратами на його виробництво;

   2. як результат перетину ціни попиту, визначеного гра­ничною корисністю і ціни пропозиції, визначеної гранич­ними витратами;

   3. корисністю товару;

   4. бажанням продавця отримати найбільший прибуток;

   5. правильна відповідь 1.

6. Назвіть фактор, який, за Дж.Б. Кларком, не зумов­лює динамічних умов розвитку виробництва:

   1. зростання капіталу;

   2. зменшення приросту населення;

   3. покращання технології виробництва;

   4. виживання більш продуктивних виробництв;

   5. зміна форм промислових підприємств.

7. У моделі загальної економічної рівноваги В. Парето критерієм її дослідження вважались:

   1. максимізація корисності;

   2. рівновага між попитом і пропозицією;

   3. оцінка виміру співвідношення переваг конкретного індивіда;

   4. окремою рівновагою виробництва, обміну і споживання;

   5. немає правильної відповіді.

8. За законом Кларка цінність товару визначається:

1. сумою граничних корисностей всіх його властивостей;

2. його користю в цілому;

3. вартістю ресурсів, з яких його було вироблено;

4. кількістю праці, витраченої при його виготовленні;

5. немає правильної відповіді.

10. Головне теоретичне положення праці Е. Чемберліня "Теорія монополістичної конкуренції" полягає в тому, що:

1. монополія — антипод конкуренції;

2. монополія впливає лише на ринкове співвідношення попиту і пропозиції;

3. монополія створює можливість впливу на ціни з ме­тою регулювання рівноваги;

4. монополія здійснює контроль пропозиції товарів, а отже, ціни, який досягається взаємозаміною конкуруючих товарів, тобто "диференціацією продукції";

5. монополія — це ринкова ситуація, що дає змогу кон­тролювати пропозицію товарів і визначати ціну на товари.

10. Основними ознаками "диференціації продукту", за Е. Чемберліном, є:

    1. якісні характеристики товару;

    2. марка фірми, упаковка, реклама;

    3. умови реалізації, післяпродажне обслуговування;

    4. місцезнаходження фірми;

    5. всі відповіді правильні.

11. Якими факторами визначається ринок окремого продавця:

    1. ціною;

    2. особливостями продукту;

    3. витратами на рекламу;

    4. якістю продукту;

    5. всі відповіді правильні?

12. Монополістична конкуренція, на думку Е. Чемберліна, — це конкуренція, що відповідає таким вимогам:

1. кількість продавців однорідного товару достатньо ве­лика;

2. продукт якісно різнорідний, диференційований;

3. покупець може вільно вибрати конкретного продавця;

4. будь-хто має виробляти товар певної групи;

5. ринок не є закритим.