- •1. Економічний розвиток (ер) та економічне зростання (ез)
- •2. Аргументи прихильників та противників ез.
- •3. Типи та способи ез
- •4.Фактори ез.
- •5.Посткейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання та розвитку
- •6. Теорія ез Пола Ромера
- •7.Вплив технологічного розвитку на економічний розвиток.
- •8.Технологічні уклади
- •9. Інституціональна теорія економічного зростання
- •10. Сутність двосекторної моделі Льюїса
- •Хибна парадигма розвитку
- •Теорія дуального розвитку
- •14.Концепція сталого розвитку: сутність, складові та філософія сталого розвитку.
- •15. Оцінка земельних та мінеральних ресурсів.
- •16. Оцінка водних, лісових та рекреаційних ресурсів.
- •17. Виробничо-технологічний потенціал України: сутність, характерні риси.
- •18. Науковий потенціал України: сутність та характерні риси.
- •19. Інноваційний потенціал України.
- •20. Зовнішньоекономічний потенціал України.
- •21. Екологічний потенціал України.
- •22. Загальні характерні риси промисловості України
- •23. Паливно-енергетичний та металургійний комплекси:характерні риси та тенденції
- •24. Машинобудування, хімічний та лісовий комплекси: характерні риси і тенденції
- •25. Апк,характерні риси і тенденції
- •Будівництво та транспорт: характерні риси та тенденції
- •Людський потенціал України: сутність та джерела зростання кількості та якості
- •28. Ринкова інфраструктура: сутність та складові елементи
- •29. Етимологія поняття «добробут».
- •30. Утилітарний підхід до категорії справедливості.
- •31, 32, 33. Егалітарний, ролзіанський, ліберальний підходи до категорії справедливості
- •34. Класифікація багатства та доходів
- •35. Причини диференціації доходів населення.
- •36.Показники нерівності в розподілі доходів:
- •Бідність: сутність, причини та концепції визначення
- •Основні показники масштабів бідності
- •Роль держави у перерозподілі доходів населення
- •40. Фінансовий потенціал України: сутність, складові та суб’єкти регулювання
- •41. Бюджет: сутність, роль, складові елементи.
- •42. Податкова система України: значення, філософія, складові елементи.
- •43. Податкові пільги: сутність, класифікація
- •44. Боргова політика держави: сутність, класифікація боргових зобов’язань.
- •45. Заходи по скороченню держаного боргу.
- •46. Дефолт та м’яка відмова від повернення боргу
- •47. Монетарна політика: сутність, об’єкт регулювання та суб’єкти регулювання.
- •48. Засоби монетарної політики
- •49. Структурна політика: сутність, типи та моделі
- •50. Структурні зрушення: сутність, тенденції та особливості структурних зрушень в Україні на початку 90-х років в промисловості
- •52. Організаційна структура не.
- •53.Технологічна структура не
- •54. Зовнішньоекономічна структура національної економіки
- •55. Регіональна структура не
45. Заходи по скороченню держаного боргу.
Основний спосіб зменшення величини державного боргу – це ліквідація дефіциту державного бюджету та створення профіциту. У свою чергу розрізняють два шляхи покриття дефіциту державного бюджету:
емісійний – до 1994 року. Наслідки:
- з’являється ризик неконтрольованої інфляції,
- руйнуються стимули довгострокових інвестицій,
- розкручується цінова спіраль,
- знецінюються заробітна плата та збереження населення,
- відтворюється новий бюджетний дефіцит.
2) неемісійний:
посилення оподаткування. В короткостроковому періоді посилення оподаткування може створити додаткові джерела для фінансування видатків (1993, 1994, 2005 роки). Проте, в довгостроковому періоді це призводить до тінізації економіки;
скорочення видаткової частини. Брак коштів постійно змушує вирішувати проблему пріоритетності напрямків їх витрачання. У цих випадках стає неминучим секвестр (скорочення) витрат, тобто їх пропорційне зменшення (крім спеціально захищених статей).
емісія цінних паперів. Держава в особі своїх органів може випускати цінні папери для задоволення потреб у фінансуванні видатків відповідних бюджетів: облігації та казначейські зобов’язання. Таким чином держава здійснює політику стерилізації (поєднуються фіскальні та монетарні інструменти): кошти від реалізації державних цінних паперів направляють на фінансування бюджетного дефіциту. Як наслідок кількість грошей в економіці не змінюється. Проте і вони здатні справляти негативний вплив на економіку країни. За певних ситуацій держава вдається до примусового розміщення державних цінних паперів, руйнуючи тим самим ринкову мотивацію діяльності суб’єктів господарювання.
державні позики. Державні позики є менш небезпечними, ніж пряма емісія, але вони можуть призвести до ефекту витіснення: державні позики мобілізують вільні кошти на ринку позикових капіталів, збільшуючи тим самим попит на кредити. Як наслідок – процентна ставка зростає і приватні інвестиції скорочуються.
46. Дефолт та м’яка відмова від повернення боргу
З борговою політикою нерозривно пов’язані 2 явища: реструктуризація боргу та відмова від повернення (дефолт).
Відмова уряду від своєчасного повернення державного боргу – дефолт – є надзвичайним і крайнім кроком.
М’яким варіантом такої відмови є реструктуризація боргу, коли уряд не відмовляється від виконання своїх зобов’язань, але затримує їх термін. При цьому можуть змінюватись умови обслуговування боргу, і найгіршим варіантом з точки зору довіри до уряду є встановлення неринкових умов обслуговування боргу. Хоча реструктуризація дозволяє тимчасово зменшити витрати по боргу, вона негативно позначається на довірі до уряду та ринку державних цінних паперів, а також фондового ринку в цілому, знижує інвестиційну привабливість країни.
Види непрямих відмов від повернення боргу:
- припинення стримування інфляції. При цьому уряд може і не проводити цілеспрямованої політики на збільшення інфляції, вона буде результатом емісійного фінансування, до якого вдається уряд, оскільки вважає за недоцільне виплачувати високі номінальні процентні ставки, що вимагаються ринком. Вища за прогнозну інфляція є замаскованим податком, так званим «інфляційним податком»;
- девальвація національної валюти, що призводить до скорочення вартості боргу, деномінованого в національній валюті, в перерахунку на іноземну;
- впровадження спеціального податку на дохід утримувачів цінних паперів. На ринку, де існують тільки державні облігації, подібний захід впливатиме так само як і пряма відмова від виконання частини боргових зобов'язань.
- продовження терміну погашення цінних паперів з рівнем прибутковості нижче за ринковий.
Намагання отримати короткострокові вигоди найчастіше призводить до довгострокових втрат, тому своєчасне обслуговування та погашення державного боргу є невід’ємним елементом будь-якої довгострокової стратегії, спрямованої на досягнення фінансової стабільності та стійкого розвитку.