
- •1. Економічний розвиток (ер) та економічне зростання (ез)
- •2. Аргументи прихильників та противників ез.
- •3. Типи та способи ез
- •4.Фактори ез.
- •5.Посткейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання та розвитку
- •6. Теорія ез Пола Ромера
- •7.Вплив технологічного розвитку на економічний розвиток.
- •8.Технологічні уклади
- •9. Інституціональна теорія економічного зростання
- •10. Сутність двосекторної моделі Льюїса
- •Хибна парадигма розвитку
- •Теорія дуального розвитку
- •14.Концепція сталого розвитку: сутність, складові та філософія сталого розвитку.
- •15. Оцінка земельних та мінеральних ресурсів.
- •16. Оцінка водних, лісових та рекреаційних ресурсів.
- •17. Виробничо-технологічний потенціал України: сутність, характерні риси.
- •18. Науковий потенціал України: сутність та характерні риси.
- •19. Інноваційний потенціал України.
- •20. Зовнішньоекономічний потенціал України.
- •21. Екологічний потенціал України.
- •22. Загальні характерні риси промисловості України
- •23. Паливно-енергетичний та металургійний комплекси:характерні риси та тенденції
- •24. Машинобудування, хімічний та лісовий комплекси: характерні риси і тенденції
- •25. Апк,характерні риси і тенденції
- •Будівництво та транспорт: характерні риси та тенденції
- •Людський потенціал України: сутність та джерела зростання кількості та якості
- •28. Ринкова інфраструктура: сутність та складові елементи
- •29. Етимологія поняття «добробут».
- •30. Утилітарний підхід до категорії справедливості.
- •31, 32, 33. Егалітарний, ролзіанський, ліберальний підходи до категорії справедливості
- •34. Класифікація багатства та доходів
- •35. Причини диференціації доходів населення.
- •36.Показники нерівності в розподілі доходів:
- •Бідність: сутність, причини та концепції визначення
- •Основні показники масштабів бідності
- •Роль держави у перерозподілі доходів населення
- •40. Фінансовий потенціал України: сутність, складові та суб’єкти регулювання
- •41. Бюджет: сутність, роль, складові елементи.
- •42. Податкова система України: значення, філософія, складові елементи.
- •43. Податкові пільги: сутність, класифікація
- •44. Боргова політика держави: сутність, класифікація боргових зобов’язань.
- •45. Заходи по скороченню держаного боргу.
- •46. Дефолт та м’яка відмова від повернення боргу
- •47. Монетарна політика: сутність, об’єкт регулювання та суб’єкти регулювання.
- •48. Засоби монетарної політики
- •49. Структурна політика: сутність, типи та моделі
- •50. Структурні зрушення: сутність, тенденції та особливості структурних зрушень в Україні на початку 90-х років в промисловості
- •52. Організаційна структура не.
- •53.Технологічна структура не
- •54. Зовнішньоекономічна структура національної економіки
- •55. Регіональна структура не
42. Податкова система України: значення, філософія, складові елементи.
Податкова система в кожній країні є однією з основ економічної системи. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого - виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. Податки - це об'єктивне суспільне явище, тому при побудові податкової системи слід виходити з реалій соціально-економічного стану країни, а не керуватися побажаннями, хоч і найкращими, але нездійсненними.
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Об’єктом оподаткування є доход (прибуток), добавлена вартість продукції (робіт, послуг), вартість певних товарів, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб.
Податкова політика - це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків. Головними критеріями податкової політики є економічна ефективність і соціальна справедливість. Податки як економічна категорія мають свої функції - фіскальну і регулюючу
Спллата податків забезпечується системою податкових органів: Головна державна податкова адміністрація України; державні податкові адміністрації в регіонах; податкова міліція.
43. Податкові пільги: сутність, класифікація
Податкові пільги – це інструменти податкового регулювання, що закріплені в нормативних актах як винятки їх загальної системи обчислення конкретного виду податку і стосуються об’єкта оподаткування, ставки оподаткування або інших складових оподаткування.
Класифікація пільг:
1) пільги, що виникли об’єктивною необхідністю:
- соціальні пільги;
- пільги підприємствам, які перебувають у скрутних економічних умовах та мають нестійкий фінансовий стан, що виник не з їхньої вини.
2) пільги, що не мають достатнього обґрунтування.
Форми пільгового оподаткування:
- застосування зменшеної податкової ставки;
- податкові вилучення (звільнення від оподаткування);
- податковий кредит: а) відстрочка податкового платежу; б) перенесення збитків поточного року на прибутки майбутнього періоду.
Податкові знижки:
1) стандартні – надаються всім платникам і можуть виражатися в твердих ставках;
2) нестандартні – розмір залежить від витрат платника податку на різні цілі: благодійництво, тощо.
Податкові вилучення – повне або часткове звільнення від оподаткування певного виду діяльності соц. груп на певний термін.
Всі пільги поділяються на:
- соціальні;
- галузеві;
- територіальні.
44. Боргова політика держави: сутність, класифікація боргових зобов’язань.
Система державних запозичень, як правило, використовується для покриття дефіциту державного бюджету та тимчасових касових розривів.
За своїм економічним змістом система державних запозичень — це форма вторинного перерозподілу ВВП. Їх джерелом є вільні кошти населення, підприємств і організацій.
Державні запозичення бувають внутрішніми та зовнішніми. Використання системи державних запозичень призводить до появи державного боргу.
Величина боргу характеризує стан економіки та фінансової сфери держави, ефективність функціонування її урядових структур. Оскільки джерелом покриття державного боргу є доходи бюджету, тобто насамперед податкові надходження, можна стверджувати, що величина боргу — це взяті авансом у населення податки.
За типом кредитора державний борг складається з внутрішнього та зовнішнього боргу держави.
Державний внутрішній борг — заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом.
Державний зовнішній борг — це заборгованість держави за непогашеними зовнішніми позиками і невиплаченими за ними відсотками на певну дату. Найбільшим кредитором є Міжнародний Валютний Фонд.
За типом боргового зобов’язання розрізняють прямий та гарантований борг держави.
Державний прямий борг — та частина державного боргу, яка відображує обсяги позичених ресурсів безпосередньо урядом країни.
Державний гарантований борг — та частина державного боргу, яка відображує боргові зобов’язання уряду, що виникають у результаті виданих ним гарантій приватним підприємцям за кредити у разі неплатоспроможності позичальників.
У структурі державного боргу виокремлюються такі складові: основний борг та процентні платежі. У зв’язку з цим у практиці господарювання розрізняють погашення боргу та обслуговування боргу.
Внутрішній і зовнішній борги мають і свої особливі негативні наслідки:
внутрішній — спричиняє дію ефекту витіснення приватних інвестицій,
зовнішній — загрозу зниження курсу національної валюти і дефолту, тобто визнання країни у світі безнадійним боржником.